|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
А тиша є обманлива завжди
А тиша є обманлива завжди.
Зазвичай все стихає перед бурею.
Так особлива є небес та голубінь,
Небес блакиті хмари не захмурюють...
Ніщо про бурю і не каже нам.
Душа безпечно так життю радіє.
Та небезпечний тихий вид є так.
На небосхилі хмара причаїлась.
Йдеш по житті і тихо, й легко так,
Ніщо і не говорить про ненастя.
Та недалеко є вже хмара та,
І гряне буря, відійде все щастя.
Усі чекають приходу Христа.
По різному усі Його чекають.
Одні - бояться страшного суда,
А інші - лиш спасіння дожидають.
Одні стараються слухняні слову буть
Лише для того, щоб уникнуть пекла.
Та як же страшно, у страху так жить.
Знать, що боятись Бога тільки треба.
А інші є слухняними тому,
Що усім серцем полюбили Бога.
Тому лише слухняні є Йому.
Стараються не засмутить Святого.
І цінять кров, пролитую за них.
Та кров пройти їх путь, дає їм силу.
Не жертви Бог бажає, а любові,
Щоби з любов'ю до Нього ішли лиш.
Він не лякає бурями нікого,
А, як Отець, лише попереджає.
Тих, хто несе Йому свою любов,
Він під крильми Своїми укриває.
А тиша є обманлива завжди.
Ближче до Бога в ній потрібно наближатись.
Не лишить Бог у ній насамоті.
Його маєм любить, але й боятись.
04.09.2023
|
|
|
|
|
Вірш про Церкву - Давайте ми з вами уявимо тільки, Коли наш Ісус за Своїми прийде
Давайте ми з вами уявимо тільки,
Коли наш Ісус за Своїми прийде.
А ми не готові, подумать на хвильку,
А Бог Своїх вибраних вмить забере.
Чоловік ось серйозний стоїть одиноко
І мучить себе: «Запізнився! Проспав!»
І буде душити ця фраза жорстоко,
Сьогодні Господь Свою Церкву забрав.
«Я знав, о, я знав, що все та...
Коли я опустила руки: Не знала як іти, й куди
Коли я опустила руки:
Не знала як іти, й куди,
Склонивши голову з розпуки
Сказала :Господи, веди.
І Він повів на вузьку стежку
Сказав: Ступай в Мої сліди,
В любу погоду, холод, спеку
З ціє стежки не зійди.
А потім Вів через колючки
До крові ранивши стопи,
Мені здавалося ці муки,
Не зможу більше я знести...
Сину Мій, тримайсь за Мою руку
Сину Мій, тримайсь за Мою руку.
Не впадай у відчай, не сумуй.
Я з тобою розділю всю тугу.
Її частину, на Себе, візьму.
Те, що ти пройшов іще недавно,
Чи своїми силами пройшов?
Якби сил, пройти все, не давав Я
Хіба б ти, до цих ось днів, дійшов?
Знаю, що тяжкі земні дороги.
Я по них, колись, уже пройшов.
І Я теж не...
Мій Боже, страшно. Страшно
Мій Боже, страшно. Страшно...
І Ти неначебто мовчиш.
Чом так дихать стало важко,
Туман в легенях, мов кричиш.
Кричиш, але тебе не чути,
Ні слова не зрониш із вуст,
Що ось я, тут, я хочу просто бути,
У відповідь - по листю хруст.
Такі ж як ти, німі від болю.
Такі ж знедолені й ламкі,
Живі, але пробиті горем,
Побажання ДЛЯ ТИХ, ХТО ХВОРІЄ! Швидкого одужання! Християнське побажання
Ти хворієш, любий друже,
Кашель, нежить, болить дуже,
Чи якийсь вірус поселився,
Що ось ти так простудився?
Пий чай з липи, чай з лимоном
В всякий час любих сезонів.
І якщо погода хмура,
І якщо температура.
Лікуватись не лінуйся,
Про здоров'я попіклуйся.
Про себе друзям скажи,
Що хворієш розкажи.
Ха...
Якщо з тобою справу має Бог
Якщо з тобою справу має Бог,
Ти лишишся один обов'язково,
Без вірних друзів, без підтримки слова,
Провалів буде більш, ніж перемог...
Якщо з тобою справу має Бог,
То доведеться час той пережити,
Коли життя нещадно буде бити ,
Достати із горіха щоб ядро...
Щоб ти і силу й слабкість всю пізнав ,
Робити кроки віри...
Над головою хмари, хмари, хмари...
Над головою хмари, хмари, хмари...
Душа втомилася від тих життєвих хмар.
Та ось промінчик сонця засвітив ласкаво,
Невже то, Господи, це Ти його послав?
Зігрів так ніжно скільки в ньому щастя!
Душа так тішиться - о, лиш не пропади!
Здається, що біда уся позаду...
О, мій промінчику, завжди мені світи.
Та на землі так щастя те коротке.<...
Земля здригається від болю, І над розбитими людьми
Земля здригається від болю,
І над розбитими людьми
Зітхають втомлені дороги
Й кричать душею від журби.
А люди тихо по землі ступають
Й кричать у небо Бог де ти?
Чи залишив ти нас у нашім краї?
Ну де ти Боже? Де є ти?
А втомлені війною землі,
Зітхають тихо бо нема вже сил.
А скільки бачили вони руїнів?
І...
Чи це мир, що в серці світить, Як спокійна зоря вночі блакитній?
Чи це мир, що в серці світить,
Як спокійна зоря вночі блакитній?
Чи це мир, що в душі осягнута,
Любов'ю Божою пронизана?
Чи це мир, коли гріхи забуті,
І простила небесна благодать?
Чи це мир, коли Богом воджені,
Ми крокуємо в світле майбуття?
Мир – це дар від Всемогутнього,
Що відкриває нам вічні небеса.
ПОДАРУНОК БАТЬКА...
Один багатий чоловік мав сина,
І подарунка йому готував,
Бо в нього наближались іменини,
Двадцятиріччя хлопець відзначав.
І батько знав бажання його сильне,
Чого хотів давненько його син, -
Він мріяв дуже про авто спортивне,
Так сильно прагнув, до душі глибин.
Хлопчина бачив - коштів вистачає,
Тому на день народження...