Не звикайте до міцних плечей, Що поряд хтось турботливий підставить
Не звикайте до міцних плечей,
Що поряд хтось турботливий підставить.
Не чекайте що наступний день
Все змінить і життя все переправить.
Життя таке мінливе й непросте.
Й ніколи наперед не загадаєш.
Сказав хтось мудрий "Дякуй і за те,
Бо мріє хтось про те, що ти вже маєш."
А ми так часто біжимо вперед,
Наздоганяючи усе - себе втрачаєм.
Колись для щастя, в бабусі їли мед.
Й тягнули з столу пироги із чаєм.
Колись для щастя посмішка батьків,
І галас друзів, в школі, на уроках.
В листі з паперу, декілька рядків.
Й тиха молитва ввечері, до Бога.
Не звикайте до простих речей.
Не звикайте і до слів ласкавих.
До люблячих турботливих очей.
Й коли хтось вам несе чашечку кави.
Шукайте щастя вдома, за столом.
У колі рідних й щирих вірних друзів.
Шукайте там де віддана любов,
Без докорів, брехні й чужих ілюзій.
Цінуйте тих хто поряд попри все.
Кого вам небо на шляху лишає.
І не звикайте бо це мить лише,
Єдина мить і більше не буває.
---
Цей вірш висловлює думку про важливість цінувати та не звикати до простих радощів і щасливих моментів у повсякденному житті. Основні теми вірша включають:
-
Не звикайте до міцних плечей: Автор закликає не приймати належне за відданість і підтримку від інших, як щось самозрозуміле. Важливо цінувати турботу та підтримку інших.
-
Повага до простих радощів: Вірш наголошує на важливості пам'ятати про прості радощі та радості в житті, такі як посмішки батьків, дружні зустрічі та миттєві моменти щастя.
-
Пошук щастя у звичайних речах: Автор радить шукати щастя у повсякденних речах, в сімейному колі, в близьких відносинах, у вірних друзях і простих моментах, що приносять радість.
-
Не звикайте до надмірності: Вірш попереджає від надмірного амбіцій і завжди прагнення до чогось більшого. Важливо бути задоволеним тим, що є, і цінувати простоту життя.
Загалом, вірш надихає на повагу до простого щастя, важливість відносин та підтримки від рідних та друзів, і попереджає від звикання до рутини та надмірності.
08.10.2023
|
|
|
|
Наказує траві зеленіть, вона зелена
Наказує траві зеленіть, вона зелена
Зорям світить, така гарна вселена
Усе виконує волю Творця свого
Чому ж людей так мало слухає Його.
Квіти весною одягаються в красу свою
Птахи голосом своїм прославляють піснею
Останній час і хоче Бог почуть твою
І щоб йшов до Господа ти з нею.
Сонце світить ясно людям всім
Християн...
Якщо б Ісус ходив сьогодні по землі
Якщо б Ісус ходив сьогодні по землі
Із міста в місто, із села в село,
За Ним ішли б дорослі і малі:
Людей би цілі натовпи ішло.
Ішли би бідні, певно й багачі
Одні можливо чудо получити,
А інші так, як Никодим вночі,
Чи просто на Ісуса подивитись.
У цьому натовпі великому людей
Були б священники, раввіни, пастирі,
Я дякую, за те, що я живу,
Я дякую, за те, що я живу,
За те, що маю де сьогодні спати.
За ласку й за любов Твою.
І що домівку не потрібно залишати.
Я дякую за тихі дні і ночі
Я дякую за мирну неба синь
Я дякую за те, що маю очі,
Щоб споглядать безкрайню височить.
Я дякую, що я не просинаюсь від зриву бомби, вибитого скла.
За те що я спокійно засинаю,&nb...
Господь іде переді мною
Всюди я з моїм Ісусом –
Ніщо мене не похитає.
Смерті більше не боюся,
Бо влади вже вона не має.
Бог іде переді мною.
Господь в мені – те добре знаю!
Йду до Божого покою:
Як каже Він, – я так приймаю.
Ним оправдана, спасенна,
Свята, у Господі Ісусі,
І Отцем благословенна;
Жи...
Безцінний скарб
Ми втратили скарбів безцінних немало:
Хто сина, хто доньку, маленьке дитя,
Матусю чи тата… бабусі не стало…
Ми втратили все у війні за життя.
Ми втратили сім‘ї, наш світ й спілкування,
Будівлі, квартири, хати та міста.
Ми втратили храми й гарячі бажання,
Але ми не втратили в серці Христа.
Не втратили гідність та людське сумління
На поміч спішит...
Вогонь від пострілів і згарища від них
Вогонь від пострілів і згарища від них
Кругом розруха, біль і кров з слізьми на перебій
Ти думаєш я відвернувся від усіх
І вас самих відправив у цей бій?
Може гадаєш, що байдужим став до сліз
І скоротилась рука, щоб визволять із бід
Коли безсилий впав то в цих руках тебе я ніс
Й тоді, коли здригав ти воплем небозвід
...
Моя молитва тиха, як сльоза
Моя молитва тиха, як сльоза.
Хоч кілька щирих слів сказати лиш зумію,
Та стихне враз неспокою гроза,
І щиро,як дитина,порадію
Піду до церкви, Богу помолюсь,
Відкрию свою душу несповиту.
О, як боюсь я, о, як я боюсь
Її з гріхом навіки залишити.
До Бога словом ...
Ти знаєш а небо іноді мовчить Ні звуку ти відтоді не чуєш
Ти знаєш а небо іноді мовчить
Ні звуку ти відтоді не чуєш
І серце тихо так щемить...
А роздуми кружлять швидко..
Ми звикли думать про світське..
Про моду, різні вислови круті
Та все що нас оточує навкруг..
А про Боже нажаль ми часто забуваємо
Буває сил не вистачає, бо роботи вже багато скрізь.
І ти втомився і не хочеться нічог...
Що ми шукаємо у житті своїм
Що ми шукаєм, у житті своїм,
Цінуєм що, що любимо серцями?
Чи Бог сьогодні є Царем твоїм,
Вважаєм чи себе, Його вівцями?
Ще кличе Він, приходьте до Христа,
Його шукайте, Він лише Спаситель,
Слова любові, линули з хреста,
Він від гріха, від смерті Відкупитель.
Його покличте і в серця прийміть,
Знайдіть спасіння, Бог що всім дар...
Над головою хмари, хмари, хмари...
Над головою хмари, хмари, хмари...
Душа втомилася від тих життєвих хмар.
Та ось промінчик сонця засвітив ласкаво,
Невже то, Господи, це Ти його послав?
Зігрів так ніжно скільки в ньому щастя!
Душа так тішиться - о, лиш не пропади!
Здається, що біда уся позаду...
О, мій промінчику, завжди мені світи.
Та на землі так щастя те коротке.<...