|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
ЯК ЛЕГКО ВІРИТИ, КОЛИ ВСЕ ДОБРЕ...
Як легко вірити, коли все добре,
Як легко вірити, коли все "так",
Коли життя твоє зовсім не злобне,
Коли воно іде не аби як!
Коли спокій кругом і в серці тиша,
Коли достаток є і все, що хотів,
Коли приходить вістка лиш потішна,
Й в житті ти досягнути все зумів!
Коли навколо люди, які люблять,
Шанують, теплоту в собі несуть,
Коли тобі добро завжди лиш роблять
І те, що лиш по серцю, подають!
Куди не глянь - все так, як серце хоче,
Ти задоволений своїм життям,
Благословіння ллються так охоче,
І чуєш з неба: "Все тобі подам!"
Тоді і вірити так легко, друже,
Коли проблем не бачиш у житті,
Немає боротьби, все добре дуже,
Хрест не важкий і зручно так нести.
А якби труднощі тебе спіткали?
А якби біль до серця підійшла?
Якби постійно тебе ображали,
Сміялись? Чи простив би їм сповна?
Хватило б віри не сказать лихого?
Покрить любов'ю і добро творить?
Щоб в серці місця не знайшлось для злого?
Чи зміг би ворогів благословить?
Чи вірив би, коли випробування
Так часто підступають у житті?
Як не відповіда Бог на прохання?
Коли закрите небо в боротьбі?
Чи зможеш вірити, що Бог з тобою?
Що контролює кожен крок і рух?
Що ти захищений Його рукою?
Що збереже Бог душу, тіло, дух?
Чи зможеш вірити, як недостатньо
Ти маєш хліба на своїм столі?
Коли за "завтра" чомусь дуже лячно,
Бо не лишилося нічого у хліві?
Коли чимало є хвороб у тебе,
Коли не здужаєш вже працювать,-
Ну а сім'ю кормити таки треба,-
Чи зможеш тоді віри не втрачать?
Коли не поцікавляться ніколи:
"Як твої справи? Чи усе гаразд?
Чи маєш все в житті своїм доволі?
Я поділюсь, у мене є запас."
І навіть як ніхто не відізветься
На труднощі твої і боротьбу,
Чи розпач в твоє серце не ввірветься
І нарікання на свою журбу?
Чи зможеш довірять усе Ісусу
І віру зберегти тоді свою,
Як ворог піднесе тобі спокусу,
Сказать: "Я Богу вірно й праведно служу!"
---
Цей вірш розглядає тему віри і довіри до Бога в умовах життєвих труднощів і випробувань. Вірш порівнює легкість віри в моменти благополуччя та успіху з вірою, яка випробовується в складних ситуаціях. Основні теми в цьому вірші включають:
-
Легкість віри в благополуччі: В початку віршу автор описує, як легко вірити в Бога і вірити в добро, коли життя є щасливим і задоволеним. В цей момент віра здається безпроблемною.
-
Віра в умовах випробувань: Друга частина віршу питає, чи зможе людина залишити віру, коли стикається зі складнощами, більшом, ворожістю та труднощами у житті.
-
Довіра до Бога: Вірш висловлює концепцію довіри до Бога, навіть у найважчі часи, і важливість збереження віри, не дивлячись на труднощі та випробування.
-
Характер та моральність: Автор висловлює питання про характер та моральність людини в умовах випробувань і тиску від оточуючих.
-
Спільнота і одиночність: Вірш також звертає увагу на важливість спільноти та підтримки в житті, коли інші можуть або не підтримувати, або долати спокусу та вірити разом з вами.
В цілому, вірш висловлює складність і важливість віри в Бога та довіри до Нього, незалежно від обставин і випробувань у житті.
04.10.2023
|
|
|
|
|
Тим часом , усе змінилося навколо
Тим часом , усе змінилося навколо
все стало сірим та похмурим як гроза ,
тоді летіли стріли прямо в спину
І боляче було а , я стояла як стіна
І з того часу зрозуміла ,
що таке страждання
як болісно кричить душа
і важко щось тримати в сподіваннях
коли життя біжить &n...
Колись затихне все навколо - Християнські вірші про війну в Україні
Колись затихне все навколо,
Настане спокій аж до струн душі
І крапка буде над війною,
Й в очах затихнуть шрами від війни.
Колись відчуєм повну тишу,
І слів забракне нам сказать
Що серце стуком відчуваєм,
Це називається - життям.
А скільки раз вже бачила Земля?
Як пробачали і як зраджували люди
І говорили що не...
Серед мільйонів прохожих людей
Боже, я прошу за вкраїну
За життя юнаків молодих
Я прошу збережи Україну
Країну колосків золотих
Хай повернуться вже до домівок
Ті що захищають кордони
Хай забудуть про чорний відтінок
І зустрінуть квітучість весни в ріднім домі
Нехай крізь сльози посміхнуться
Ті, що чекають батьків
Нехай батьки до дітей повер...
Широка і високая стіна та Єрихонськая
Широка і високая стіна та Єрихонськая.
Обхожу все молитвою щодня.
І сльози тихо капають, іду лиш крок за кроком я,
Бо в тому перемога є моя.
Бо так мені Господь сказав, а Його слово вірне є.
"Написано"- повторюю все я.
"Написано...написано... написано у Біблії"
На тому лиш стоїть душа моя.
А стіни до небес уже пор...
Людський язик - слова...слова...слова...
Людський язик - слова...слова...слова...
Багато слів приємних є, й не дуже.
Ось слово "сонце"- значить день настав,
А місяць, уночі світить лиш може.
Слово "троянди" й ніжний аромат
У пам'яті нам, як живий, повстане.
А скажуть нам слова "гроза і град"
І зразу ми тоді на небо глянемо.
При слові "...
Пройшли вітри і я не надломилась
Пройшли вітри і я не надломилась,
Дивлюся знову в далі голубі...
Позаду боротьба моя лишилась,
Ісусе Добрий, дякую Тобі!
Я вдячна , що примножував Ти сили ,
Коли вже не могла вперед іти...
Я дякую , що брав під власні Крила,
Щоб тільки бідну душу зберегти...
Я дякую Тобі за кожну рану ,
Я дякую за смак солоних сліз.....
Дочекайся свого, прошу не поспішай
Дочекайся свого, прошу не поспішай,
Твоє щастя може бути як близько так і далеко.
Прошу ти тільки молися і Мені довіряй!
Бо книгу пишу Я тобі за найкращим сценарієм.
Можливо ти думаєш час вже ось настав,
Та сумніви серце твоє огортають.
Прошу, моя дочка, ти просто знай,
Я малюю тобі найкращу картину жи...
Час останній ступає на землю
Лине звістка одна за одною:
Катаклізми, конфлікти, хвороби...
Десь міста затопило водою,
Помирають від лиха народи.
Там війною іде брат на брата,
Непокірні батькам стають діти,
Хтось самотнім лишивсь помирати,
Комусь біль вже несила терпіти.
У життєвій важкій круговерті
Прагнуть люди багато звершити
Й дуже сильно лякают...
ВСЕ ЖИТТЯ ШУКАВШИ
Все життя шукавши, не знаходиш правди,
Не знаходиш миру, світла і безсмертя,
Все життя – лиш тління, безкінечні справи,
Підсихають сльози, але все ж не стерті.
Cерце твоє стало, мов холодний камінь,
Хоча часом рветься бідне до тепла,
Але не зігріє світ своїм обманом,
Бо нема неправди, що б допомогла.
Не іди крізь терни до зірок...
Над головою хмари, хмари, хмари...
Над головою хмари, хмари, хмари...
Душа втомилася від тих життєвих хмар.
Та ось промінчик сонця засвітив ласкаво,
Невже то, Господи, це Ти його послав?
Зігрів так ніжно скільки в ньому щастя!
Душа так тішиться - о, лиш не пропади!
Здається, що біда уся позаду...
О, мій промінчику, завжди мені світи.
Та на землі так щастя те коротке.<...