ДУМИ ПРО ВІЧНІСТЬ
Проходить час... Відходять в вічність люди,
Знайомих, рідних рідшають ряди...
Настане день - і мене теж не буде,
І я покину землю назавжди.
Як і раніш, тут сонце буде гріти,
Ростимуть та шумітимуть ліси,
Прийде весна, розквітнуть знову квіти,
Зазеленіє сад після грози...
Стелитимуться килимом тумани,
Пісня птахів звучатиме дзвінка...
Й тоді, як мене на землі не стане, -
Життя тектиме й далі, мов ріка...
Хто я тут є? Всього лиш гість дочасний,
І сторона не рідна ця мені.
А в небесах чекає дім прекрасний,
Де сонцем Бог сіяє по всі дні.
Звичайно ж, я люблю життя безмежно!
І так, як люди всі, бажаю жить,-
Та моя доля від Творця залежна,
І плин життя лиш Він може спинить.
Роки наші полічені у Бога.
І кожному відміряний свій час,
Життя - то подарунок нам від Нього,
І дякувать потрібно нам щораз...
Що вранці встали та відкрили очі,
Це Божа милість, ласка і любов,
А хтось не пережив цієї ночі,
Скінчивши шлях, у вічність відійшов.
Життя крихке, мов кришталева ваза.
Ми завтрашнього дня не можем знать,
Тому сьогодні дорожімо часом,
Поки Господь дає ще благодать.
27.07.2023
|
|
|
|
|
В твоїй любові я сховаюсь І не важливо що там за вікном
В твоїй любові я сховаюсь
І не важливо що там за вікном
Я не боюсь , ні чуть я не лякаюсь
Бо знаю , під Твоїм Святим крилом .
Знайду я спокій , радість і любов
Знайду я мир , якого нині важко
Знайти отут на цій землі
Ти розумієш біль, як серцю інколи буває тяжко ,
З Тобою я стою , в цій боротьбі .
З Тобою навіть плакати приємно
СЕРЦЕ, ЩО СПІВАЛО
Так часто у житті жаліємось на долю...
І ніби те не те, і ніби все не так.
А я вам розкажу про хлопчика одного,
Який пройшов нелегкий життя земного шлях.
Нікому не потрібний, він жив у інтернаті,
Терпів весь час знущання - на плечах гострий горб.
І хоч було нелегко, та все ж у результаті
Завжди усім прощав і дарував любов.
...
Хтось скаже: «доля... так було призначено»,
Хтось скаже: «доля... так було призначено»,
А хтось болюче вразить: «заслужив!», -
Коли болить не нас, ми рідко плачемо
І співчувати часом не спішим.
Коли душа у самоту загорнеться
І холодом враз в душу сум війне,
Блисне сльоза і стрімко вниз покотиться,
І щось у грудях гірко запече,
І там десь в глибині душі ...
ЗАВЖДИ ДОВІРЯЙ БОГУ...
Серед пітьми, тривоги і зневіри
У світі цім неправди й марноти
Яка важлива є для нас довіра,
Довіра Господеві назавжди.
Коли в душі невпевненість, проблеми,
Тягар життєвий серце враз стиска,
Найкраще подолання, будь ти певний,-
Довіра Богові свого життя.
О, як важливо Богу довірятись,
Господь, мій царю
Господь, мій царю, мій коханий,
Я кожен день Тебе чекаю,
Ти обіцяв прийти, я знаю,
З Тобою зустрічі жадаю!
Я до Твоїх пробитих ніг
Покласти хочу подарунки,
Знов народитись допоміг,
І я Твої цілую руки!
Про те, хто Ти є, розкажу,
Усім знайомим, незнайомим,
І ще комусь допоможу
Знайти шлях, що веде додо...
Як є в кожного з нас питань
Як є багато в кожного із нас питань
Тих нескінчених як і коли це буде
Скільки потрібно ще чекать
Коли закінчиться і чи Бог нас не забуде?
І притаманним це є нам
І в якійсь мірі і нормальним і не дивним
Та чи Господь, так,дивлячись на нас
Може сказати що ми дійсно
Є Його творивом , вірним та терпеливим?
Чому так часто каж...
Тримаю в долонях окраєць пшеничного хліба - Про війну в Україні
Тримаю в долонях окраєць пшеничного хліба
Налитого сонцем і шумом червневих дощів
Дивлюсь на хлібець і душа моя дуже радіє,
Що Батько небесний так щедро нас ним наділив.
Надворі вступила в права помаранчева осінь
Фарбує листки і помалу зриває з дерев
Сади яблуневі нам плід соковитий підносять
Несеться в повітрі терпкий аромат хризантем
Який же Ти був милосердний
Який же Ти був милосердний,
І уроки Твої були корисні для нас.
Всі хотіли побачити Тебе лиш Боже
Та відчути чудо Твоє.
Ти нікого не ображав,
Та не бажав поганого для нас.
Ти навпаки навчав,
Щоб без гріха ми вчились жити.
Ти так любив усіх людей,
А дітей, що для них найперше є Царство.
Ти так хотів нас навчити,...
Стемнілося... У вечір непогожий Нема ні зір, ні місяця з-за хмар
Стемнілося... У вечір непогожий Нема ні зір, ні місяця з-за хмар, На вулиці немає перехожих, Усі в своєму затишку в домах.
"О, Господи! Чому ж така скорбота Заполонила закутки душі?" І зазвучало в тишині... "Гидота! Ти зараз зупинився на межі".
"Якій межі? Гидота? Що зі мною?" Я від підлоги голову підняв Фігура білокрила під стіною: "Чекав ...
ДОВІРА
Серед пітьми, тривоги і зневіри
У світі цім неправди й марноти
Яка важлива є для нас довіра,
Довіра Господеві назавжди.
Коли в душі невпевненість, проблеми,
Тягар життєвий серце враз стиска,
Найкраще подолання, будь ти певний, -
Довіра Богові свого життя.
О, як важливо Богу довірятись,
Та не частково, а в усім завжди.
А...









