Неділя 19 Травень 2024   Українська  /   Русский       Пошук    

В світанках всіх Твоє лице бачу я

В світанках всіх Твоє лице бачу я
В очах Твоїх ранкових
Кольорів краса
Світ просинається у променях дня
До неба лине пісня ця
Прекрасний Ти

У світлі місяця знов сила Твоя
Планети і галактики
Яскраві бачу я
І світлом зорі дивують нас всіх
Усе навколо свідчить, Хто Ти
Прекрасний Ти

І на хресті Ти висів, і нас спас
В крові весь був, помер
І знов воскрес Ісус для нас
Тепер сидиш Ти там на троні небес
Скоро ми побачим Тебе
Прекрасний Ти

На берег вічності народ Твій прийде
Де смерть — це лише спогади,
І сльози — пусте
Весільні дзвони пролунають в той час
І пісню наречена здійме
Прекрасний Ти

20.05.2023

НЕ ОБРАЖАЙСЬ!

Образили... навмисне, випадково...
Як ніби камінь кинули тобі.
І поселилась в серці печаль знову
Чи ти простив образу у собі?

Легко образитись. Простити – тяжче,
На перший погляд так здається нам.
Та прощати легше, а найтяжче –
Тримать сліди образ, неначе хлам.

Образившись лишаєшся спокою
І в серці біль, немов гаря...

Ми не знаємо, що буде завтра

Ми не знаємо, що буде завтра
Та ми знаємо, що сьогодні
В цей час неодмінно варто
Сказати "я люблю тебе до безодні"..

Наївні люди. Ми думали, що в нас буде час
Вже сьогодні ворог його краде
Стікає чаша кожного із нас
І кожному свій час прийде. 

Люби, живи, поки не пізно 
Тримай за руку в час важкий
Вс...

Зустріч

Ми люди всі приходимо в цей світ,
І як би не було,лишаємо свій слід.

Земним шляхом блукаючи,проходимо дороги,
В яких переплелися і радощі й тривоги,

Щасливі зустрічі та миті прощавання,
Усмішки радісні та болісні зітхання,

Криві стеженки та прямі дороги,
А на спині тягар,що тисне нам на ноги.

І сонця поміж хмар не варто й споді...

А ми вже дійсно починаємо звикати. Звикати до війни, великих втрат

А ми вже дійсно починаємо звикати.
Звикати до війни, великих втрат
Ми перестали більше уста відкривати.
І цінувати цей спокійний час.

А ми вже дійсно починаємо звикати,
До того що в країні боротьба
І не потрібно йти нам воювати,
В нас є молитва - зброя головна.

Ми перестали дійсно цінувати 
Цим синім небом і його теплом.<...

А Ти всюди зі мною

А Ти всюди зі мною, мій добрий і люблячий Пастир.
Хоч так темно навколо й тривога луна' знов і знов.
Хоч тумани - стіною, та Ти не дозволиш упасти.
Чую певний Твій голос: рятунок готовий давно.

Зводжу зір свій угору. Чекаю терпляче на Тебе,
Хоч лякає цей гуркіт, хоча небезпека зроста'.
Коли Пастир мій поруч, ні в чому не маю потреби.
В...

Ось Я піду - й поніс хрест на Голгофу

Ось Я піду - й поніс хрест на Голгофу.
Не нарікань, не плачу, не докори
Що тяжко, і що тіло в ранах все.
Що на собі хрести людей несеш...

А на шляху усе хрести лягають -
Гріхи людськії, прикрощі, печалі,
Хвороби всі, всі біди, всі страждання,
Лягають і лягають всі стогнання...

А Ти несеш, несеш їх на Голгофу.
Не кажеш до Отця:...

Будуйте мур і ворог не пройде...

Будуйте мур і ворог не пройде.
У мурі замуровуйте проломи.
Де впали, де пролом зробився ще,
Де розбива стіну він знову й знову.

Промолюйте кожний рядок в стіні.
"Допоможи, Господь, знову не впасти.
Закрить пробоїни допомогти мені
Лиш у Твоїй лише, мій Боже, власті.

Де віри мало, Ти її примнож,
Вона як камінь, що лягає в с...

Якщо згасла любов — запали!

Якщо згасла любов — запали!
Якщо сили немає — дай!
А як стихло слово хвали —
Надихай, надихай, Боже мій, надихай!

Якщо віри немає — пробач.
Коли раптом згрішив — не карай!
А як в серці закрався плач —
Надихай, надихай, Боже мій, надихай!

Коли впав на шляху — підніми!
Зголоднів — ...

Коли війна в тобі іде / Вірш про війну в душі, в сім‘ях, проти ближніх

Війна в країні – це біда!
Та значно гірше і страшніше,
Коли війна іде в серцях…
Коли війна йде проти ближніх,
Коли війна йде проти тих,
З ким ти живеш в одному домі.
Коли війна в думках твоїх,
Вона приносить біль та втому,
Вона весь спокій забере…
І мир із серця твого піде,
Коли війна в ТОБІ іде…

Я знаю, мало сказано спасибі, Тих щирих слів для Бога в небеса

Я знаю, мало сказано спасибі,
Тих щирих слів для Бога в небеса,
А хочеться, щоб вдячність у молитві,
Кричала голосніше ніж нужда!

Замало ще в житті я оцінила:
Ту милість, що являється щодня.
Нічим перед Творцем не заслужила,
Це тільки благодать Його дала!

Чи ж дійсно зрозуміла я насправді,
Яким багатством наділив Оте...