Меню

Листівки

Дитяча сторінка

Біблія

Невже ми теплими зустрінемо Христа?

Невже в безпеці ми чекаєм цього часу?

Невже душа, як каганці, пуста,

З немудрими рівняєм долю нашу?

Розбагатіли ми, не маємо нужди,

Перенасищена служінь програма.

Про це колись лиш мріяли діди,

Страждаючи за віру у кайданах.

Насмішки, грати і удар кнута-

Терпіли все! Не втратити б спасіння!

А в нас немає часу для Христа…

Невже потрібні Церкві знов гоніння???

Не думаю… Бо нам же все одно:

Кому служити, кому вірити, ким жити…

Наш човен тоне… і вже скоро дно…

А ми продовжуєм без паніки грішити…

Сьогодні ж ми не добрі і не злі,

Ми не холодні, але й не палаєм.

Байдужі ми, безпечні і пусті.

Приспана совість вже не докоряє…

Ми- теплі, друзі, - найстрашнішій стан,

В якому можуть християни бути.

Це самовпевненість і це самообман.

А гордість не дає цього збагнути…

А Бог нас любить, любить і терпить,

Але прийде кінець Його терпінню.

А християнський дух спокійно спить,

О, як же легко губимо спасіння!!!

Не викинь, Боже, нас із уст Своїх

Сліпих і голих, вбогих і нужденних.

Дай нам вдягнутися з одеж Твоїх,

І збагати нас золотом священим!

Ми хочем переможцями прийти,

Дай мудрості і сили крокувати!

Над нами грішними, Ти змилуйся й прости,

Крізь все життя нам поможи палати!

Marina Kozubovska

---

Даний стих висловлює загальну тему спокуті та покаяння перед Богом. Автор висловлює занепокоєння стосовно сучасного світу та релігійної віри. Він підкреслює, що багатство та комфорт великої частини сучасного суспільства можуть призвести до байдужості до духовних цінностей та віри у Христа.

Автор також виражає сумнів у тому, чи зможуть люди сучасності тепло зустріти Христа, як це робили їхні предки, які страждали за свою віру. Він підкреслює, що багато християн стали байдужими, самовпевненими та гордими, і це призводить до втрати духовних цінностей.

Загальна ідея стиху полягає в заклику до покаяння, спокути та звернення до Бога, а також до надії на Божу милість і пробачення, незважаючи на гріхи та спокуси сучасного світу.

03.10.2023

Біблія:

А віра в Бога переможе

Молись до Нього й допоможе,
Його сила більша ніж земні,
Він-Бог,могутній на землі,
Він тут створив усе живе,
Бог створив тебе й мене,
І трави,що в полі ростуть,
І квіти що в саду цвітуть.
Бог дав нам життя,
І створив весь цей світ.
Щоб прожили це життя
Ми з тобою як слід,
Щоб жили ми у мирі й любові росли.
Треба...

ПРИГОТУЙСЯ ДО ВІЧНОСТІ... вірш про останній час

Скоро ми залишимо цю землю,
Скоро скажем ми землі «прощай».
І ввійдем у Святе Боже Царство,
Де чекає нас блаженний Рай.

Буде перекличка, буде зустріч...
Всіх святих і вірних у Христі !
Скоро, скоро славний день настане !
Приготуйся в Вічність відійти !

В ту країну вічного спокою,
Лише чисті серцем увійдут...

Чи немає нам за що дякувати Бога?

1. Чи немає нам за що дякувати Бога?
Чи нема за що сказати : дякую Тобі?
Дякую, мій Бог, за хліб і воду
Й за те що маю на столі.

2. Чи це не милість Божа, що ми всі живі?
Хіба не милість, що ми встали зранку?
Чи це не Його ласка, що в нашім краї мир?
І ви і я сьогодні ще в порядку.

3. Чи не достойний слави Той
Хто по...

Не смій собі казати: Я не можу

Не смій собі казати: Я не можу,
Іди вперед наперекір вітрам.
Ніхто тобі ніколи не поможе,
Якщо ти не повіриш в себе сам!

Не думай говорити: Я здаюся...,
Хоч як уперто підганяє час.
Лиш заспокій себе: Хай помилюся,
Та буду знати вже на другий раз...

Ніколи не кажи собі: Не справлюсь...,
Невпевненість - то подруга тривог.
Лиш под...

Я хочу здатись… Хочу зупинитись… Я хочу зараз руки опустить…

Я хочу здатись… Хочу зупинитись…
Я хочу зараз руки опустить…
Я так стомилась вірити й молитись…
Я так стомилась у чеканні жить…

Я так стомилась у житті боротись,
Й усе своє постійно віддавать.
Я так стомилась…Господи мій… Досить.
Я вже не можу… Сили геть нема…

Я...

Коли прийдуть важкі години

Коли прийдуть важкі години,
Здається тяжко понад сил.
Душа у радості не лине,
Здається, віра вже без крил…

Усе чуже…усе нерідне…
Природа вся така сумна…
Життя переглядаєш пильно –
Де зміг пробратись сатана?

Побив й покинув край дороги.
Сама бо близько підійшла.
Господньої ж пе...

Дорога, пісок, спека палить пустиню

Дорога, пісок, спека палить пустиню -
Страшне і безлюдне це місце.
Ледь чутно здаля десь дзвіночок звенить,
Неначе печальная пісня.

Що це? Та невже хтось іще тут живе,
В землі цій пропаленій сонцем?
Ні, то лиш піском одиноко іде
В лахміттях, без сил прокаженний.

Куди він іде гнаний горем по світі?
Дзвенить той дзвіночок печаль...

Господь іде переді мною

Всюди я з моїм Ісусом –
Ніщо мене не похитає.
Смерті більше не боюся,
Бо влади вже вона не має.

Бог іде переді мною.
Господь в мені – те добре знаю!
Йду до Божого покою:
Як каже Він, – я так приймаю.

Ним оправдана, спасенна,
Свята, у Господі Ісусі,
І Отцем благословенна;
Жи...

Я дав тобі Своє благословіння

Я дав тобі Своє благословіння.
Прийми його, і серцем ти радій.
Ти зараз йдеш дорогою смиріння,
А поруч Я- Господь і Батько твій.

Я знаю, як іти ти вже стомилась,
Я знаю, як усе тобі болить,
І думаєш, що ти сама лишилась,
Немає тих, хто міг би підкріпить.

Я тебе бачу. Бачу твої сльози.
Я чую все й тоді, коли мовчиш.

А як пройти, як не візьмеш за руку?

А як пройти, як не візьмеш за руку?
А як пройти, коли не проведеш?
І як зі мною поруч не підеш,
Я не пройду усі земні ці муки.

На себе не надіюсь, Боже, я.
Плоть немічна і дух так часто слабне.
Борюсь і плачу…та Тебе лиш славлю.
І вірю – не залишиш Ти мене.

Хай вірний друг залишить в боротьбі.
Хай руку н...