Білий вісон
Так важко учням мить цю осягнути,
Чому Ісус Їх знову залишає?
Невже не міг Він з ними далі бути?
Бо хто ще в світі серце потішає?!
Христос здобув над пеклом перемогу,
Народу дав надію,серед бід та лих!
Чому ж Він далі у складну дорогу
Лишає рідних учнів на шляху самих?
Немає сил ще в них,тремтять від страху ноги,
Бракує мужності відправитись в краї-
До тих людей в яких лиш мертві боги,
Щей вбити можуть за Христа й свої
І ось слова останні та прощання,
Ісус став підійматись до Отця,
Пообіцявши,попри всі страждання,
Що буде поряд,завжди до кінця
Повіривши в святі слова Месії
В Єрусалим всі учні повернулись,
Чекали,в роздумах про ті усі події,
Які в Ізраїлі в останній час відбулись
Та ось зійшов Святий Дух Утішитель!
І учні з силою Небесного Царя,
Звіщали світу що Ісус Спаситель!
З тих днів і Церква,світить мов зоря!
Вона із радістю свого Царя чекає
І на банкет готуючи вісон,
Від бруду одяг білосніжний очищає,
Бо непомітно так втрачається кордон...
Кордон,що розділяє,темряву від світла,
Народ святий від слуг бридкого зла!
Невже,душа,ти зовсім геть осліпла!
Навіщо ти кордон цей перейшла?
Хіба приємно тобі порпатись в багнюці?
Навіщо так ти занехаїла вбрання?
З гріхом в єднанні,а з Христом в розлуці,
Шукаєш в темряві стежинку навмання
А я так хочу назад повернутись до дому
Та де ця дорога хто б мені показав?
Як в очі дивитимусь Богу святому
І щоб я при зустрічі Ісусу сказав?
Я б рани Христа омивав би сльозами,
Обнявши,як батька,на грудях приліг...
Та знаю не вартий я навіть губами
Торкатись слідів від Ісусових ніг
А Бог все чекає на мене з любов'ю!
Не раз чув я стукіт і голос Той ніжний-
"Синочку Я вмер там стікаючи кров'ю,
Щоб ти зодягнувся в вісон білосніжний!"
Олександр Богун
---
У цьому вірші автор розмірковує про духовний шлях і відносини з Богом. Він починає з питань та недоумку щодо того, чому Ісус залишив учнів і вирушив до Отця на небо, коли вони так потребували Його близькості та захисту. Він висловлює роздуми щодо ролі Святого Духа та подій, які відбулися після відходу Ісуса. Також вірш наголошує на необхідності повертатись до Бога та шукати прощення та відновлення духовного зв'язку. У кінці вірша автор виражає своє бажання повернутися до Бога, змити свої гріхи та прийняти Його благодать та милосердя.
11.10.2023
|
|
|
|
|
Незвична школа
Ось корабель, квиток в руках,
Попереду незвичний шлях.
Бо вирішив пророк сьогодні
Піти проти велінь Господніх.
Лежить маршрут його в Таршіш,
З бажанням утекти скоріш
Спустився Йона у каюту.-
Та бачив Бог пророка всюди...
Тут здійнялася буря вмить,
Сердитий вітер аж свистить,&nbs...
РОЗДУМИ ПРО ВІЙНУ... - християнський вірш про війну в Україні
Вже більше року в Україні йде війна...
О, скільки горя принесла вона!
Розбиті села, знищені міста...
Повсюди ллється кров, кругом біда...
Скільки смертей! Скалічених життів...
Дітей хтось втратив, хтось осиротів,
Щодня солдати гинуть у боях,
У молодих, юначих ще роках.
Хтось втратив дім, в який усе життя
Вкладав фіна...
Чи знаєш ти, чому ти зараз тут? Коли навколо лиш одні страждання
Чи знаєш ти, чому ти зараз тут?
Коли навколо лиш одні страждання,
І сум і мука твою душу в'ють,
Немов би в світі ти один зостався
І зло так ніби вже немає де подітись,
І лиш до тебе, і до тебе йде
Куди йому до інших, ми ж Христові
йому потрібен тільки я і ти
Ти погляни, лиш раз на небо,
І зрозумій, що там Христос...
Я люблю зустрічатися... з Богом
Я люблю зустрічатися... з Богом.
Кожен ранок Він кличе до Себе.
Просто так, без гостинців, приходиш -
Над тобою схиляється Небо.
Хочеш ти говорити - Він слухає.
А як плачеться - плаче з тобою.
Все тривожніше серденько стукає -
Обіймає Своєю рукою...
Хочеш слухати - Він промовляє
Тихим голосом ніжно з любов'ю.
Що робитимеш ти,коли завтра візьме і не прийде?
Що робитимеш ти,коли завтра візьме і не прийде?
Коли стулені очі ніколи не зможеш відкрить
А на думку прийдуть лиш роки,що прожив в марнотинні
І змінить схочеш все,та серденько у грудях мовчить.
Ти поглянеш назад там є радощі, там купа смутку,
І робив,що хотів,зачиняв своє серце ти хутко.
Та ти знав,що є Бог,і закон Його був вже відомий
Д...
Небо!День і ніч ти наді мною
Небо!День і ніч ти наді мною,
Маниш погляд свій ти до себе.
І ніжною своєю чистотою,
Звіщаєш,що Творцем створено все.
Він тебе Могутньою Рукою,
Розставив на планеті цій Земля..
І це Творець,Господь є,Бог любові,
І в цій любові,немає в ній кінця.
Небо!Ти з віками не старієш,
Не занепадає простір голубий..
Але зі сходом с...
Стемнілося... У вечір непогожий Нема ні зір, ні місяця з-за хмар
Стемнілося... У вечір непогожий Нема ні зір, ні місяця з-за хмар, На вулиці немає перехожих, Усі в своєму затишку в домах.
"О, Господи! Чому ж така скорбота Заполонила закутки душі?" І зазвучало в тишині... "Гидота! Ти зараз зупинився на межі".
"Якій межі? Гидота? Що зі мною?" Я від підлоги голову підняв Фігура білокрила під стіною: "Чекав ...
НАЙЦІННІШИЙ СКАРБ
В любові щирій людям Бог віддав
Дитину - найцінніше, що Він мав.
Син Божий народився у цей світ,
Приніс від Батька Новий Заповіт:
"Бог є Любов, і в Ньому - сенс життя,
Тож принесіть ви щире каяття
Йому, як діти! Слухайтесь завжди,
І Він вас порятує від біди."
Сьогодні маємо слова Христа,
Записані у книгах і віршах,
Голгофський подвиг житиме повіки
Голгофський подвиг житиме повіки,
Його століття з пам’яті не струть,
Його не може темрява покрити —
Від нього ріки прощення течуть.
Він, як маяк, нам вказує дорогу,
Яка веде в блакитні небеса,
З душі знімає смуток і тривогу,
Дає прозріння, творить чудеса.
Із ним боролись, міфом називали,
А щирих послідовників Христа ...
Наказує траві зеленіть, вона зелена
Наказує траві зеленіть, вона зелена
Зорям світить, така гарна вселена
Усе виконує волю Творця свого
Чому ж людей так мало слухає Його.
Квіти весною одягаються в красу свою
Птахи голосом своїм прославляють піснею
Останній час і хоче Бог почуть твою
І щоб йшов до Господа ти з нею.
Сонце світить ясно людям всім
Християн...









