Білий вісон
Так важко учням мить цю осягнути,
Чому Ісус Їх знову залишає?
Невже не міг Він з ними далі бути?
Бо хто ще в світі серце потішає?!
Христос здобув над пеклом перемогу,
Народу дав надію,серед бід та лих!
Чому ж Він далі у складну дорогу
Лишає рідних учнів на шляху самих?
Немає сил ще в них,тремтять від страху ноги,
Бракує мужності відправитись в краї-
До тих людей в яких лиш мертві боги,
Щей вбити можуть за Христа й свої
І ось слова останні та прощання,
Ісус став підійматись до Отця,
Пообіцявши,попри всі страждання,
Що буде поряд,завжди до кінця
Повіривши в святі слова Месії
В Єрусалим всі учні повернулись,
Чекали,в роздумах про ті усі події,
Які в Ізраїлі в останній час відбулись
Та ось зійшов Святий Дух Утішитель!
І учні з силою Небесного Царя,
Звіщали світу що Ісус Спаситель!
З тих днів і Церква,світить мов зоря!
Вона із радістю свого Царя чекає
І на банкет готуючи вісон,
Від бруду одяг білосніжний очищає,
Бо непомітно так втрачається кордон...
Кордон,що розділяє,темряву від світла,
Народ святий від слуг бридкого зла!
Невже,душа,ти зовсім геть осліпла!
Навіщо ти кордон цей перейшла?
Хіба приємно тобі порпатись в багнюці?
Навіщо так ти занехаїла вбрання?
З гріхом в єднанні,а з Христом в розлуці,
Шукаєш в темряві стежинку навмання
А я так хочу назад повернутись до дому
Та де ця дорога хто б мені показав?
Як в очі дивитимусь Богу святому
І щоб я при зустрічі Ісусу сказав?
Я б рани Христа омивав би сльозами,
Обнявши,як батька,на грудях приліг...
Та знаю не вартий я навіть губами
Торкатись слідів від Ісусових ніг
А Бог все чекає на мене з любов'ю!
Не раз чув я стукіт і голос Той ніжний-
"Синочку Я вмер там стікаючи кров'ю,
Щоб ти зодягнувся в вісон білосніжний!"
Олександр Богун
---
У цьому вірші автор розмірковує про духовний шлях і відносини з Богом. Він починає з питань та недоумку щодо того, чому Ісус залишив учнів і вирушив до Отця на небо, коли вони так потребували Його близькості та захисту. Він висловлює роздуми щодо ролі Святого Духа та подій, які відбулися після відходу Ісуса. Також вірш наголошує на необхідності повертатись до Бога та шукати прощення та відновлення духовного зв'язку. У кінці вірша автор виражає своє бажання повернутися до Бога, змити свої гріхи та прийняти Його благодать та милосердя.
11.10.2023
|
|
|
|
|
Звикли до Христа вже, не цінили. Думали, що з ними буде завжди.
Звикли до Христа вже, не цінили.
Думали, що з ними буде завжди.
Як на голову лилося миро,
Лиш лунало: "Що за марнотратство..."
Жінка лиш, у серці із подякою,
Все дорогоцінне, те що мала,
У передчутті із Ним прощання,
Миро вже на Нього виливала.
Ні, не знала що піде додому,
Що належить ще Йому страждати.
Просто...
Невже Я змінимся, о церкво моя, чи змінився?
@muzyka_virshi
Невже Я змінимся, о церкво моя, чи змінився?
Невже Я не Бог твій, що вчора й повіки Один?
Невже Я в любові на грішну цю землю спустився, собі?
Щоби з інших потоків ти силу черпала
Невже Я змінився!?
Я ж Бог твій, невже ти не знаєш, що сила в мені, що в мені лиш потоки живі!
Але... як багато часу Моє Слово ти люба читаєш?
...
ДОБРИЙ РАНОК
Коли проснешся, зразу ж помолися
Спасителю, подякуй ти за все.
За те, що в Слові Істини відкрився.
Й життєвим шляхом в чудний Край веде.
За тебе Він терпів пекельні муки.
Пречисту Кров Син Божий проливав.
Коли прибили до хреста Святії Руки,
"Звершилося" - замучений, сказав.
Господь наш переміг ворожі сили.
Було...
Християнський вірш для НАРЕЧЕНИХ. Привітання для молодят з днем одруження!
Здійснилася сьогодні мрія Ваша,
На Ваше свято ми зібрались всі.
Вітаю щиро я вас, молодята,
З найкращою подією в житті!
На свято це ви небо запросили,
Ця зустріч схвилювала всі серця.
Ви таїнство Божественне явили -
Вінчання Церкви і Царя Христа.
О, Наречені! Ця свята присутність
Хай супроводжує Вас все життя.
Бла...
Де ж самаряни ви простії?
Де ж самаряни ви простії?
Мало вас так ходить по дорогах.
Більше, лише священники святії,
У тій ученості своїй, все ходять строго.
А побитих так, навкруг, багато...
І лежать пораненії тяжко.
Проти творіння Бога ворог став так -
Добиває на дорозі впавших.
Лиш Ісус, як Самарянин добрий,
Підіймає і врачує рани.
Його учні т...
Господь іде переді мною
Всюди я з моїм Ісусом –
Ніщо мене не похитає.
Смерті більше не боюся,
Бо влади вже вона не має.
Бог іде переді мною.
Господь в мені – те добре знаю!
Йду до Божого покою:
Як каже Він, – я так приймаю.
Ним оправдана, спасенна,
Свята, у Господі Ісусі,
І Отцем благословенна;
Жи...
Буває що слова, не сходяться з ділами
Буває що слова, не сходяться з ділами,
Граємо в Церкву, в християн.
О Боже!Що стається з нами,
Дай нам побачить наш самообман!
Знання великі ми по вуха знаєм,
Розумних фраз набралися запас.
І думаємо–Бога краще знаєм,
А Він стоїть і жде в стороні нас.
Він жде, коли ми в бігах безтурботних,
Збагнемо враз,що Бога в н...
Навчись читати «між рядків». Побачить те, що є незримим
_*Навчись читати «між рядків».
Побачить те, що є незримим,
Про те, що хтось сказать хотів,
Але не вийшло…не зумів він.*_
_*Можливо соромно було,
Можливо страшно дуже стало,
Є Сотні, тисячі «або»,
Й життя всього нам буде мало,*_
_*Щоб ті причини розказать,
Які від світу заховали.
...
Вихід
Багато років в рабському полоні
Народ Господній тяжко спини гнув.
Катам своїм,схиляючись в поклоні,
Приємний смак свободи,вже давно забув!
Народжені в неволі,у краю чужому,
Багато літ ярмо важке вони несли.
Та зараз вільними ідуть до свого дому,
Залишивши кайдани, у яких жили!
Їх вивів Бог із рабської неволі,
Народ пішов,за Го...
Ми беремо приклад з мужніх
Ми беремо приклад з мужніх
Ми беремо приклад з сильних
Їхні долі не байдужі
Вони не здали свої позиції
Вони боряться до останнього
Захищаючи сильну, Єдину
Вони прагнуть мира і злагоди
Коли боронять, боронять країну
Християни, ми войни теж!
Чи боронимо ми так душу?
Батьківщину, рідних, дітей?
Чи ми здали...









