Меню

Листівки

Дитяча сторінка

Біблія

Білий вісон

Так важко учням мить цю осягнути,
Чому Ісус Їх знову залишає?
Невже не міг Він з ними далі бути?
Бо хто ще в світі серце потішає?!

Христос здобув над пеклом перемогу,
Народу дав надію,серед бід та лих!
Чому ж Він далі у складну дорогу
Лишає рідних учнів на шляху самих?

Немає сил ще в них,тремтять від страху ноги,
Бракує мужності відправитись в краї-
До тих людей в яких лиш мертві боги,
Щей вбити можуть за Христа й свої

І ось слова останні та прощання,
Ісус став підійматись до Отця,
Пообіцявши,попри всі страждання,
Що буде поряд,завжди до кінця

Повіривши в святі слова Месії
В Єрусалим всі учні повернулись,
Чекали,в роздумах про ті усі події,
Які в Ізраїлі в останній час відбулись

Та ось зійшов Святий Дух Утішитель!
І учні з силою Небесного Царя,
Звіщали світу що Ісус Спаситель!
З тих днів і Церква,світить мов зоря!

Вона із радістю свого Царя чекає
І на банкет готуючи вісон,
Від бруду одяг білосніжний очищає,
Бо непомітно так втрачається кордон...

Кордон,що розділяє,темряву від світла,
Народ святий від слуг бридкого зла!
Невже,душа,ти зовсім геть осліпла!
Навіщо ти кордон цей перейшла?

Хіба приємно тобі порпатись в багнюці?
Навіщо так ти занехаїла вбрання?
З гріхом в єднанні,а з Христом в розлуці,
Шукаєш в темряві стежинку навмання

А я так хочу назад повернутись до дому
Та де ця дорога хто б мені показав?
Як в очі дивитимусь Богу святому
І щоб я при зустрічі Ісусу сказав?

Я б рани Христа омивав би сльозами,
Обнявши,як батька,на грудях приліг...
Та знаю не вартий я навіть губами
Торкатись слідів від Ісусових ніг

А Бог все чекає на мене з любов'ю!
Не раз чув я стукіт і голос Той ніжний-
"Синочку Я вмер там стікаючи кров'ю,
Щоб ти зодягнувся в вісон білосніжний!"

Олександр Богун

---

У цьому вірші автор розмірковує про духовний шлях і відносини з Богом. Він починає з питань та недоумку щодо того, чому Ісус залишив учнів і вирушив до Отця на небо, коли вони так потребували Його близькості та захисту. Він висловлює роздуми щодо ролі Святого Духа та подій, які відбулися після відходу Ісуса. Також вірш наголошує на необхідності повертатись до Бога та шукати прощення та відновлення духовного зв'язку. У кінці вірша автор виражає своє бажання повернутися до Бога, змити свої гріхи та прийняти Його благодать та милосердя.

11.10.2023

Біблія:

Отой, що розуму не має

Отой, що розуму не має
Сказав у серці своєму:
"Який там Бог? Його немає!"
До всього все одно йому.

I ці розбещені звершили
Свої поганії діла,
А де ж оті, що добре діють?
Навкруг ні одного нема!

И на людських синів дивився
На землю Сам Господь з небес,
Щоб бачить, що не помилився,
Той, хто шукає Бога - є...

Я дуже добре пам'ятаю ту хвилину

Я дуже добре пам'ятаю ту хвилину
Коли на нашу землю увійшла війна.
Коли проснулась зранку і вже чути
Коли над хатою летить літак.

Прийшла війна і все змінилось.
Всі люди раптом до Христа прийшли
Вони до Бога щиро так молились
Що смерть вж...

О, Боже , як добре в Тобі пробувати Співати й хвалити Тебе

О, Боже , як добре в Тобі пробувати
Співати й хвалити Тебе.
За все Тобі щиру подяку складати
І в жертву віддати себе

Було мені важко в житті цім без Тебе
Та Ти до мене прихиливсь
Обняв мене ніжно , зігрів Ти любов'ю
Й від пастки невір'я звільнив

Тобі хочу Боже хвалу всю воздати
За Твою безмежну любов
Щ...

Не економ свій час для Бога

Як важко нам довіритися Богу...
Немов дитя мале, із висоти своїх проблем,
У руки люблячого батька впасти.
Як важко, все віддати в руки Бога.

Хоча, здається, це звучить так просто ...
А от коли в життя прийде проблема,
Тягар на душу тяжким камнем ляже
Що тоді Господу ти скажеш?

Які слова наповнять душу ?
Чому, для чог...

Ти лише мрій

Ти лише мрій, бажай і линь в думках,
Туди де добре, зло там не панує,
Там Бог лише царює, в небесах,
Тут на землі, моління наші чує.
Він є Святий, а чи такі ми є?
Коли покликав, серце відчинили,
Він дарував нам прощення своє,
Тож за Христом, до неба йдіть, щосили.
Те буде все, ми вірим, прийде час,
Ввійдемо в небо ,чисте і безгрішне...

Життя.... Здається, довгий шлях...

Життя.... Здається, довгий шлях...
А як невпинно пролітає...
Піском є, начебто, в руках
Крізь пальці сиплеться...Буває
Ось так зупинишся на мить
В душі замислившись як швидко
Життя дароване біжить
Але спиняємось так рідко
Частіше надимось в житті
Усе встигнути зробити
Кудись біжимо в забутті
Потрібно гроші заробити

Буває, в небо кулаки Ми піднімаєм в гніві, люті...

Буває, в небо кулаки
Ми піднімаєм в гніві, люті:
„О, Боже, де Ти? Не мовчи!
Як міг Ти нас уже забути?”

Здається, небо все мовчить,
Спалити очі може сонце.
Ти в гніві в небо ...

Я ДЯКУЮ ТОБІ....

Я дякую Тобі, мій Бог, за очі,
Якими бачу все, що Ти створив.
Я знаю тих, для кого дні – як ночі,
Хто сонце бачить тільки в хвилях снів.

Я дякую Тобі, мій Бог, за руки,
Якими можу я тримати хліб,
Втирать сльозу в печальний час розлуки
І працювати можу на землі.

Я знаю тих, кого годують з ложки,
Хто сам не в з...

Ось Я піду - й поніс хрест на Голгофу

Ось Я піду - й поніс хрест на Голгофу.
Не нарікань, не плачу, не докори
Що тяжко, і що тіло в ранах все.
Що на собі хрести людей несеш...

А на шляху усе хрести лягають -
Гріхи людськії, прикрощі, печалі,
Хвороби всі, всі біди, всі страждання,
Лягають і лягають всі стогнання...

А Ти несеш, несеш їх на Голгофу.
Не кажеш до Отця:...

Душа застрягла в різних полюсах

Душа застрягла в різних полюсах.
І день за днем проходить лабіринти.
Часом підступить якийсь холодний страх...
І лише серце настукує субтитри...

Щось невідоме у проміжку часів.
Між тим що вже було й що потім буде.
І для молитви часом забракне слів,
Й знаки питання просто бачиш всюди...

А відповідь...Де відповідь знайти?