Джерело нашого життя

З радістю вітаю тебе, шановний читачу, і запрошую за допомогою цих роздумів разом зі мною поринути в красу власного існування. Перші правди про тебе загалом найпростіші.

Чи тобі коли-небудь спадало на думку, що найбільша проблема філософії та пізнання людини – це запитання: чому взагалі щось існує? Чому навколо не панує небуття? Бо якщо тепер немає цілковитої порожнечі, то це означає, що її не існувало ніколи. Адже якщо коли-небудь було абсолютне ніщо, то тепер теж панувало б абсолютне небуття. Але оскільки бачиш навколо себе світ, пізнаєш себе, то це означає, що небуття не існує. Існування, буття було завжди, а небуття ніколи не існувало. Буття вічне. А отже, воно не має початку. У цьому бутті існує життя, а тому воно також вічне.

Це абсолютне й вічне буття називаємо Богом. Це значить, що Бог існував завжди. Він не постав якоїсь миті, а просто є. Отож, Бог є тим, хто ніколи не виникав і ніколи не може перестати існувати. Від такої правди в людини може запаморочитися голова. Бог ніколи не може перестати існувати. Таке відчуття, немовби Він ніколи не зможе відпочити, змінитися, перестати бути. Бог може бути лише буттям, існуванням, екзистенцією.

А отже, якщо взагалі щось існує, то, без сумніву, існує й Бог. Ми непостійні, прийшли з небуття й туди ж відійдемо, ми не були завжди та не існуватимемо вічно. Ми змінюємося. Тож мусить бути хтось, хто не змінюється. Якби Бог змінився, якби з буття (існування) перетворився на небуття (неіснування), то тоді б усе перестало існувати, запанувало б абсолютне небуття. Бог у певному сенсі приречений бути завжди.

Запитуєш: звідки взявся Всесвіт? Відповідаєш, що не знаєш. Учені намагаються відповісти на запитання, як виникла Земля, Всесвіт і Сонячна система. Наука вважає, що матерія існувала до того, як з’явився Всесвіт, але тоді постає запитання: коли виникла перша матерія та звідки вона взялася? Запитаєш: де закінчується Всесвіт? Або ще інакше: де він перебуває – у порожнечі чи стоїть на чомусь?

Якщо Бог – це абсолютне існування, то в такому разі Він – нематеріальний. А це означає, що Всесвіт може стояти на чомусь нематеріяльному. Він стоїть на чомусь духовному, на Божій долоні.

Ми, однак, ніколи не дійдемо до Бога, якщо вирішимо піти до кінця Всесвіту й спробуємо знайти Його там. Бог є в кожній часточці того, що існує, у кожній часточці матерії й твого тіла. Не існує нічого такого, у чому Його нема.

Існування – це велика загадка, але й Усесвіт та його буття також. Споглядаєш Землю й космічні простори і бачиш, або ж тобі так здається, що вона – єдиний заселений, обжитий, освоєний простір.

Коли перші американські космонавти поверталися з Місяця й здалека побачили Землю – заволали: «О, яка краса! Посеред страшної кам’яної пустелі, якою є Всесвіт, Земля – єдине місце, де може жити людина. Земля – наш єдиний дім».

Хто створив Землю та життя і віддав її людині, щоб порядкувала на ній?

Хто розмістив Землю в Сонячній системі, щоб вона крутилася навколо своєї осі, щоб була кругла й щоб на ній діяла сила тяжіння?

Хто зробив її прекрасним садом?

Ці запитання ведуть нас далі.

Ким є людина?

Звідки взялися й де з’явилися люди?

Зрозуміло, що життя не могло виникнути випадково, бо випадковостей не існує. Якби щось траплялося випадково, то не було б законів, а отже, не могла б функціонувати й розвиватися наука. Якби щось виникло випадково, то все було б можливе і ніщо не було б можливе.

То звідки ж ти взявся?

Це неймовірно, але насправді не маєш у кого запитати, звідки ти прийшов на Землю, чому можеш і мусиш тут жити, оскільки перед усіма людьми стоїть той самий знак запитання, усі так само намагаються розгадати цю загадку.

Відколи існує людство, люди вірять, що є джерело, з якого походять, і тим джерелом є Бог.

Спробуй сьогодні присвятити трохи часу роздумам про Нього, спробуй сказати Йому хоча б декілька слів: «Ти є тут, о Боже». Долучися в такий спосіб до процесу Божого творіння, увійди в простір Його творчости.