Меню

Листівки

Дитяча сторінка

Біблія

Християнські вірші

А тиша є обманлива завжди

А тиша є обманлива завжди.
Зазвичай все стихає перед бурею.
Так особлива є небес та голубінь,
Небес блакиті хмари не захмурюють... Ніщо про бурю і не каже нам.
Душа безпечно так життю радіє.
Та небезпечний тихий вид є так.
На небосхилі хмара причаїлась. Йдеш по житті і тихо, й легко так,
Ніщо і не говорить про ненастя.
Та недалеко є вже хмара та,
І гряне буря, відійде все щастя. Усі чекають приходу Христа.
По різному усі Його чекають.
Одні - бояться страшного суда,
А...

НАМ ПОТРІБНО ДІЙТИ

Нелегка тут дорога: зло бушує у світі
Так багато зупинок на нашім путі,
Ворог скрізь виставляє і пастки, і сіті,
А ми йдемо до неба, нам потрібно дійти. Нам потрібно ще рідних привести до Бога
У душі їхній, віри залишити слід,
Коли наша земна обірветься дорога
Боже Слово могло зародити в них плід. Нам потрібно дійти, не розбитись у вірі
Устояти в спокусах..... І що б не було
З усіма залишитися в повному мирі,
І нехай не схолоне сердечне тепло. Нам потрібно завершити своє спасіння,
І покірно донести свій ...

ЩО ЧЕКАЄ ЗАВТРА.....

Що чекає завтра, знає один Бог,
Бо ж сьогодні в світі достатньо тривог,
Не злічити скільки помира людей
Навіть непочавши зранку новий день. Прилетить ракета.... Й на порозі смерть,
Хтось попаде може в інший круговерть....
І ніяк не зможе день почати знов,
Щоб почути звістку про Творця Любов. Назавжди порветься ниточка буття
Миттєво погасне свічечка життя,
Хто змінити може, владу має хто,
Щоб життя продовжить.??? Відповідь: НІХТО!!! То...

Притулюсь молитвою до неба

Притулюсь молитвою до неба
І в безмежжі сили зачерпну,
Тіні смутку віджену від себе
І свою спокутую вину. Світло в душу вихлюпнеться тихо
З келиха зірок, ясне тепло,
Витіснивши сумніви і лихо,
Покладе знак ласки на чоло. В світлі неба — Боже милосердя,
Провідний із мороку ліхтар.
Я впущу його до храму серця —
Хай розпалить дивний віри жар. З нею в сяйві Божої любови
Радісно в блаженство нез...

Скажи чи ти християнин

Скажи, чи ти християнин?
Чи знаєш Бога ти Живого,
Ти неба є громадянин,
І славиш Господа Святого. Ти терпиш біль душі як Він,
Ти свідчиш про спасіння Боже,
Готовий до серйозних змін,
Лиш Він змінити тебе може. Ти любиш інших так, як Бог,
Готовий послужити іншим,
Ти з Ним завжди, серед тривог
Себе ти не вважаєш більшим. Це ще не все, що треба нам,
Не все, що каже Бог в Писанні,
Тож не служімо, двом панам,
А будьмо з Господом в єднанні. ###0...

Квіти прощення

В білосніжнім платті, як сніжинка,
(В гості чи у дім батьків своїх)
Дівчинка йшла по в’юнкій стежинці
Із букетом квітів запашних. Гарна, мов тополя срібнолиста,
І весела, як дзвінкі струмки.
Їй щось ніжно шепотіло листя
І всміхались щиро пелюстки. Сонечка закохане проміння
Кучерів розчісувало сад.
Дівчинка ж, як чистоти царівна,
Цілувала пелюстки троянд. І в очах — росинках променистих —
Вигравала всіх небес блакить.
Ось, здавалось, мов пушинка чиста,

Хмаринки є над нами, й хмари ходять

Хмаринки є над нами, й хмари ходять.
Одне лише їх тільки вирізняє -
Бо з-під одних проб'ється сонця промінь.
А з других - лише блискавки літають. Та часом, коли сльози напливуть,
Про них, чомусь, однаково ми судим.
Лише хмариночки над нами пропливуть,
А ми їх бачимо як чорні хмари всюди. І важко так і стогне так душа.
Здається, що лише вже хмари всюди.
І бачиш - їх багато проліта...
А вихід де? А поміч скоро буде? Так ми приймаємо хмариночки за хмари.
Здається, що завжди вони над нами.

Людський язик - слова...слова...слова...

Людський язик - слова...слова...слова...
Багато слів приємних є, й не дуже.
Ось слово "сонце"- значить день настав,
А місяць, уночі світить лиш може. Слово "троянди" й ніжний аромат
У пам'яті нам, як живий, повстане.
А скажуть нам слова "гроза і град"
І зразу ми тоді на небо глянемо. При слові "радість" посміхнемось ми.
При "сумові" напевно засумуєм.
Повинні що тоді відчути ми,
Коли слово "мерзота&q...

ЦЕРКВА

Неначе удари могутнього грому,
Стихії проходять по нашій землі:
Несуть катастрофи, і зміни в природі,
Розрухи в холодній війні. І тільки молитви тримають планету,
Щоб люди могли іще Правду знайти :
Блаженна людина, що може на диво
У церкви число увійти. Бо поклик Господній ще лине :О люди,
Прийняти у серце Христа поспішіть,
Як голос евангельський лине повсюди,
З гріхом попрощайтесь і свято живіть. О Церкво, Ісуса, Невісто Христова,
Тримай в чистоті білосні...

Навчіться цінувати все своє…

Навчіться цінувати все своє…
Можливо не таке вже й досконале,
Можливо і недоліки в нім є,
Можливе не таке вже воно й вдале… Та це своє. І в цьому є вся суть.
Його від вас ніхто не відбирає.
Його від вас ніяк не відірвуть,
Хай і вогонь для цього запалає. Своє завжди приємніше до тіла,
До серця ближче, ближче до душі,
Своє для себе над усе важливе,
Своє – надія у нічній тиші. Як часто ми свого і не цінуєм,
А дивимося часто на чуже,<...

День відшумів, стих вже гомін

День відшумів, стих вже гомін,
До заходу сонце схилилось.
Вечір, на землю, надходить,
Перша зоря пробудилась. Хтось, у цей день, гірко плакав.
Хтось, навпаки, веселився.
Десь, увесь день, воювали.
Хтось, може, десь примирився Десь, народилось дитятко -
Радість була в тому домі.
Комусь, в цей день, помирати.
Плакати, комусь, по ньому. Хтось, у цей день, посварився -
Чашу гріхів ще наповнив.
Хтось, із Христом, примирився.
Лишив життя це гріховне. ...

Яка з того користь, що став ти багатим, А душу свою занедбав

Яка з того користь, що став ти багатим,
А душу свою занедбав.
І маєш хороми – не скромненьку хату,
Духовний же храм обікрав. Яка з того користь, що маєш машину,
А возиш в ній тільки себе.
Хоча ти возити чужих не повинен,
Все ж совість тривожить тебе? Яка з того користь, що шафи й комоди
Забгані усі барахлом,
Що ти одягаєшся в шати зверх модні,
А віра з підбитим крилом. Яка з того користь, що меблі із дуба
Ти в кожну кімнату придбав,
А що, коли сурми тривогу засурмлять? &ndash...

Довірся Богу

Життя іде не по твоєму плану,
У розпачі стоїш ти і без сил.
А у душі щемить глибока рана,
Свої тривоги Господу довір. Віддай усі проблеми в руки Божі,
В найважчий час потішить Він тебе.
Господь є добрий й завжди допоможе,
Він сльози із очей твоїх зітре. Він Батько добрий, завжди захищає,
Своїх дітей не лишить у біді.
В важких моментах силу наділяє,
Подасть Він поміч і твоїй журбі. Так як буває часом бачиш зливу,
Та сонце виглядає із-за хмар.
Господь почує і твою молитву,
Дасть для ...

Так що ж таке святість? Яка вона є? - Не раз у житті так роздумують люди

Так що ж таке святість? Яка вона є? -
Не раз у житті так роздумують люди.
У кожного бачення в тому своє.
А що ж про це каже здорова наука? А чоловіки, щоб поважні були,
Поважні, здорові були щоб у вірі.
В любові зростали щоденно вони.
Були помірковані та терпеливі. Жінки щоби старші так само жили.
Були не обмовниці, мудрі, поважні.
Любили дітей своїх, чоловіків.
Були помірковані, чисті, слухняні. Так слово говорить до мудрих стариць -
Навчати лиш доброму тих, хто молодший.
Не з гордою мовою мудрих &qu...

Не плач, дитя, Я знаю, як болить

Не плач, дитя, Я знаю, як болить.
Я перетерпів муки на Голгофі.
Для того, щоб могла ти вічно жить
В небеснім Царстві, у краю далекім. Коли свій погляд піднімаєш в небеса,
Спішиш в молитві все мені сказати,
Я Бог чудес, твій люблячий Отець,
Завжди стараюсь вчасно поміч дати. Ти не журись, твою проблему знаю.
Усі проблеми в Мене під контролем.
По волі Божій рішення вже маю.
Я співчуттям наповнений і жалем. Дитя Моє, за Мене ти тримайся.
Поспішних висновків ніколи не ...

Бог відкриває

Бог відкриває нам, що буде далі,
Що всіх чекає, далі куди йти,
Не залишає нас Він у печалі,
В Нім можемо лиш щастя віднайти.
Він не залишить нас ні на хвилину,
Посеред бур, скорбот, випробувань,
Бог з нами є у тяжкую годину,
Тільки у Ньому безліч, різних знань.
Йому відомо, що, коли і як,
Нам лиш чекати, з вірою живою,
До Бога, не прийдеш більше ніяк,
Обмив усіх нас кров'ю Він святою.
Бог нам залишив безліч обітниць,
Їх вірою приймайте,...

Як манить душу голубінь небес

Як манить душу голубінь небес,
Як хочеться мені злетіти вгору,
Піднятись вище, ніж гірський хребет,
Що ледве вдалині осяжний взору. Як хочеться мені забути біль,
Нічні зітхання і гірку сльозу,
Та досягти в стрімкім пориві ціль –
Таку жадану, чисту, неземну, Щоб злитися в блаженному єднанні
З Христом моїм у вічній красоті.
Як хочеться мені в цей час останній
Прожити кожен день у чистоті, У святості і у святих стремліннях,
В моліннях щирих вічному Творцю,
У прагненні небесн...

Закриті очі, закрите серце...

Закриті очі, закрите серце...
У край небесний душа не рветься.
Важким кайданом закуті ноги,
Земним кайданом гріха й знемоги. Іде людина, життям блукає.
Куди іде так, сама не знає.
Душа безсмертна в тяжкім полоні.
Кайдани тягнуть важкі, в безодню. Та, щей до того, страх диха в спину.
З боків всіх смика він без зупину.
Страх перед смертю, страх захворіти...
Гріха ж не страшно, до нього звикли. Ще один страх є, його не видно.
Він зовсям тихий і непомітний.
Він є найгіршим, йому піддавшись,
Загубиш душ...

Молитва...учні сплять...лиш чує небо

Молитва...учні сплять...лиш чує небо
Слова "нехай мине Мене ця чаша..."
Він знав, що пережити буде треба...
Він знав, що будуть болі, буде страшно... Останню ніч Він у людському тілі,
Яке так мучити уже зібрались люди
Яких створив, якім приніс спасіння.
І за яких вмирати зараз буде... Бог не вмирає...та прийняв Він тіло,
Щоб стати жертвою, що за гріхи приносять.
О, як Його душа тоді боліла...
"Хай буде Твоя воля..." - лиш лилося. І кров з чола,...

Ми лист Христів, який читають люди

Ми лист Христів, який читають люди.
Та тільки що написано у нім?
Чи бачать в нас Спасителя Ісуса,
Чи тільки назву лиш - християнин. Чи через нас любов Христова ллється?
Чи люди хочуть слово те читать?
Чи тільки назва Божа зостається,
І не працює Його благодать. "Ви - лист Христів" - звання таке високе.
Йому потрібно нам відповідать.
На серці нашому його пише Господь наш,
Якщо спішим у слові пробувать. І через нас говорить Бог до світу.
Через дітей відкуплених Своїх.
Ми...

<<33 3436 37...43 44 >>