Навчіться цінувати все своє…
Навчіться цінувати все своє…
Можливо не таке вже й досконале,
Можливо і недоліки в нім є,
Можливе не таке вже воно й вдале…
Та це своє. І в цьому є вся суть.
Його від вас ніхто не відбирає.
Його від вас ніяк не відірвуть,
Хай і вогонь для цього запалає.
Своє завжди приємніше до тіла,
До серця ближче, ближче до душі,
Своє для себе над усе важливе,
Своє – надія у нічній тиші.
Як часто ми свого і не цінуєм,
А дивимося часто на чуже,
Чийсь заробіток вміло порахуєм,
Забувши геть про те, що є ж своє.
В гонитві цій, завжди за чимось кращим,
Не помічаєм, що лише своє,
Приносить нам найбільше в світі щастя,
Тому що це, вже нашим власним є.
Та ми не звикли « нашим» цінувати…
Завжди до чогось іншого ідем…
Та що в кінці погоні будем мати?
Що ми для себе цінного знайдем?
Нас не влаштує дім, добром багатий,
Бо нам потрібно ще якесь добро…
Ми звикли завжди тільки нарікати…
А нарікання – це велике зло.
Павло казав, що добре є людині
Яка є задоволена, бо так
Вона стає завжди і скрізь щаслива
І прославляє за усе Христа.
Прошу , давайте будем цінувати
Все те, що в нас УЖЕ сьогодні є.
І Бог тоді пішле для нас багато
Коли ми будем цінувать своє.
04.09.2023
|
|
|
|
Квіти прощення
В білосніжнім платті, як сніжинка,
(В гості чи у дім батьків своїх)
Дівчинка йшла по в’юнкій стежинці
Із букетом квітів запашних.
Гарна, мов тополя срібнолиста,
І весела, як дзвінкі струмки.
Їй щось ніжно шепотіло листя
І всміхались щиро пелюстки.
Сонечка закохане проміння
Кучерів розчісувало сад.
Дівчинка ж, як ч...
Моя надія лиш на Бога
Моя надія лиш на Бога,
Коли в життя прийде біда,
Коли окутала тривога,
Коли поранена душа.
Моя надія лиш на Бога,
Коли життя навкруг штормить,
Нелегка випала дорога,
Чи серце від журби болить.
Моя надія лиш на Бога,
Коли життєва суєта
Зіб'є нещадно із дороги,
Коли розбита ціль й мета.
Моя надія лиш ...
Коли лиш смерть і крик, і тіснота Тоді лише ти кажеш, що ти Мій
Коли лиш смерть і крик, і тіснота
Тоді лише ти кажеш, що ти Мій.
Ти, як Ізраїль, що шия тверда
І непокірна волі вже Моїй.
Ти силу маєш, та вона вже відійшла.
Тільки говориш – Мною ти живеш…
І проголошують – що Мій, твої вуста,
А ти далеко так від Мене є уже.
Міра скорботи й болю наляга –
Тоді...
Я грішна, Боже. Ти мене пробач
Я грішна, Боже. Ти мене пробач.
Пробач за те, що я грішу щоденно.
А ти говориш лагідно: "Не плач.
У тебе буде все благословенно".
Я грішна, Боже. Ти мене прости.
Дозволь тебе любить, любить і славить.
Я мрію кожну мить в Тобі рости.
Це хочу за мету собі поставить.
Я грішна, Боже. Ти мене прости.
Та я іду до неба, я стараюс...
Голгофський подвиг житиме повіки
Голгофський подвиг житиме повіки,
Його століття з пам’яті не струть,
Його не може темрява покрити —
Від нього ріки прощення течуть.
Він, як маяк, нам вказує дорогу,
Яка веде в блакитні небеса,
З душі знімає смуток і тривогу,
Дає прозріння, творить чудеса.
Із ним боролись, міфом називали,
А щирих послідовників Христа ...
Що таке щастя?
Щастя – мирно всю нічку проспати,
Щастя – ранок новий зустрічати
І в молитві до Господа стати
Й щиру подяку від серця сказати.
Щастя – благословіння у Господа Бога просити,
Щоби спокійно день новий прожити,
Щоби дав сили нам всім працювати,
Як вечір прийде – то на молитву знов стати.
Щастя – Господу знов...
Новий Єрусалим
Стоятиме задум Господній навіки,
Думки Його серця – діла із руки.
Любов’ю Ісуса наповнені ріки
Й до кожного серця пливуть залюбки.
Відкривайте швиденько двері і брами,
Нехай стрімко заходить Божа любов.
І буде Господь завжди в вічності з нами,
Бо за нас Він пролив святу Свою Кров.
На Новій Землі, в Новім Єрусалимі
...
Бог відкриває
Бог відкриває нам, що буде далі,
Що всіх чекає, далі куди йти,
Не залишає нас Він у печалі,
В Нім можемо лиш щастя віднайти.
Він не залишить нас ні на хвилину,
Посеред бур, скорбот, випробувань,
Бог з нами є у тяжкую годину,
Тільки у Ньому безліч, різних знань.
Йому відомо, що, коли і як,
Нам лиш чекати, з вірою живою,
До Бог...
Я ЗНАЮ: МАЛО СКАЗАНО "СПАСИБІ"...
Я знаю: мало сказано «спасибі»,
Тих щирих слів до Бога в небеса…
А хочеться, щоб вдячність у молитві
Кричала голосніше, ніж нужда.
Замало ще в житті я оцінила
Ту милість, що являється щодня.
Нічим перед Творцем не заслужила,
Це тільки благодать Його дала.
Чи ж дійсно зрозуміла я ...
Так треба
Сон втікав від мене о північній порі
І мені захотілось побачить Христа.
Чи то днем би було,чи вночі,на зорі
І приснилось мені і було це ось так:
Сяйво зір проникає в мій дім звідусіль,
Німа тиша лягла над землею.
Але в серці моїм не вщухав ще той біль
І не спала я ніччю тією.
Неспокійно так серце моє стукотить,
Голова,як свинц...