Квіти прощення
В білосніжнім платті, як сніжинка,
(В гості чи у дім батьків своїх)
Дівчинка йшла по в’юнкій стежинці
Із букетом квітів запашних.
Гарна, мов тополя срібнолиста,
І весела, як дзвінкі струмки.
Їй щось ніжно шепотіло листя
І всміхались щиро пелюстки.
Сонечка закохане проміння
Кучерів розчісувало сад.
Дівчинка ж, як чистоти царівна,
Цілувала пелюстки троянд.
І в очах — росинках променистих —
Вигравала всіх небес блакить.
Ось, здавалось, мов пушинка чиста,
Над осик тремтінням полетить.
Йшла й щасливо, радісно співала
В супроводі музики весни.
І світліше навкруги ставало
Від ясної сукні білизни.
Хтось позаздрив на безхмарне щастя
І, нагнувшись, щось у жменю згріб…
Й раптом до білесенького плаття
Бруду шмат бридкий прилип.
Раптом, але світ не захитався,
Тільки хто й за що так покарав?..
Шибеник нахабно посміхнувся,
Щурив очі й руки потирав.
Не заплакала на ті брутальні плями,
Не картала гордуна за гріх.
Усміхнулася — і свій букет духмяний
Хулігану кинула до ніг.
Він, мотнувши стрижкою рудою
(Серце є, звичайно, й в пустуна),
Знітивсь, засоромлений собою
Й тим, що так помстилася вона.
Якщо люди злі, хоча душа невинна,
Вам в життя жбурнуть образ брудних,
Ви та само, як дівча-сніжинка,
Прощення квітками киньте в них.
04.09.2023
|
|
|
|
|
Навчи мене молитися, Христос
Плач вночі, а на ранок – радість.
Ніч, лиш смуток завжди приносить.
А, в житті, буває світанок,
Коли серце про нього просить.
Як до Бога воно волає,
Не запізниться Він ніколи.
І світанки знов посилає,
Знову сонце на небі сходить.
Та чому ж ті приходять ночі?
На землі бо так Богом дано.
Як темряви не бачать очі,
Так що ж таке святість? Яка вона є? - Не раз у житті так роздумують люди
Так що ж таке святість? Яка вона є? -
Не раз у житті так роздумують люди.
У кожного бачення в тому своє.
А що ж про це каже здорова наука?
А чоловіки, щоб поважні були,
Поважні, здорові були щоб у вірі.
В любові зростали щоденно вони.
Були помірковані та терпеливі.
Жінки щоби старші так само жили.
Були не обмовниці, мудрі, пов...
Як є в кожного з нас питань
Як є багато в кожного із нас питань
Тих нескінчених як і коли це буде
Скільки потрібно ще чекать
Коли закінчиться і чи Бог нас не забуде?
І притаманним це є нам
І в якійсь мірі і нормальним і не дивним
Та чи Господь, так,дивлячись на нас
Може сказати що ми дійсно
Є Його творивом , вірним та терпеливим?
Чому так часто каж...
Мовчиш Ти, Господи, а я кричу, благаю…
Мовчиш Ти, Господи, а я кричу, благаю…
Мовчиш Ти, Господи, як Іову мовчав.
Мовчиш, неначе зовсім ти не знаєш,
Що наступає ворогом печаль.
Що серце огортає біль та смуток
І з ними, наодинці, я зоставсь.
А страх поза плечима, як здобуток
Від ворога, що хоче налякать.
Ти слухай, а Я буду говорити.
Питатиму, а ти ...
Вірш про війну «Помилуй, Боже, Україну»
Помилуй,Боже, Україну
І від війни нас порятуй.
Нехай не буде більш руїни,
Тебе благаємо,почуй.
Нехай не лється кров безвинна,
Де гинуть доньки і сини.
Щоби не плакала дитина,
Бо вбили батька на війні.
Вже діти не зустрінуть маму,
Залишились тепер одні.
Попала бідна в обстрій граду,
Нема тепер вже в них сім'ї....
ТАК ВАЖКО ЖИТИ НА ЗЕМЛІ!
Так важко жити на землі
Завжди якісь є труднощі , проблеми
До кого за порадою піти?
Завжди збагнути прагнеш ти
Ти покладаєш сили всі на себе
І думаєш, як вирішити те, чи інше
Чи що подумають за тебе
Якщо розкажеш комусь особисте
Чи думаєш , якщо довіриш комусь,
Тобі від цього легше стане?
Чи вирішиться та проблема...
Молитва до Бога у небо летить
Молитва до Бога у небо летить.
Молитва подяки, прохання.
Молитву Бог чує що з серця летить.
Молитва для ран є бальзамом.
Лиш стань на коліна, до Бога звернись
Подякуй за все що ти маєш!
Хвала хай летить далеко увись
Бог чує як ти до Нього взиваєш.
Молитва подяки хай буде завжди,
Бо є за що дякувать нашого Бога.
Ми маєм ...
Вже знов весна розстріляна блукає
Вже знов весна розстріляна блукає ,
де місяць із зірками гомонів ,
вже небо переповнене до краю ,
і Умань теж сумну свою завів .
Стогне Дніпро , реве Дунай ,
і чорний дим по вулицях ганяє ,
війна не чує болю , І це жаль ,
і душечки до неба забирає .
Невинні душі , вже немає слів.....
Мій Боже, страшно. Страшно
Мій Боже, страшно. Страшно...
І Ти неначебто мовчиш.
Чом так дихать стало важко,
Туман в легенях, мов кричиш.
Кричиш, але тебе не чути,
Ні слова не зрониш із вуст,
Що ось я, тут, я хочу просто бути,
У відповідь - по листю хруст.
Такі ж як ти, німі від болю.
Такі ж знедолені й ламкі,
Живі, але пробиті горем,
Я надію свою покладаю на Тебе
Я надію свою покладаю на Тебе.
В Тобі сила і правда, о Боже благий.
Не залишиш в хвилини нестерпного болю.
Я в Тобі лиш знайду спокій.
Ти - підтримка моя, Всемогутній Спаситель.
Ти - любов і опора, на шляху цім земнім.
Я з Тобою пройду будь-які перешкоди
Я в Тобі лиш знайду спокій.
Ти незмінни...









