Свято жнив / християнський вірш на Свято Жнив

226

Вірші на Свято Жнив

Цей вірш висловлює подяку і вдячність Богу за благодаті, які ми отримуємо щодня, зокрема, за хліб насущний і воду. Вірш нагадує нам про те, що є багато людей у світі, які не мають достатньої їжі та води для життя, і закликає нас цінувати та вдячно відноситися до тих благ, якими ми щодня користуємося.

Основні теми та ідеї вірша:

Подяка за щоденні блага: Вірш відзначає, що хліб насущний і вода є благами, які ми отримуємо щодня і які даруються нам Богом. Подяка за ці блага є важливою складовою нашої віри.
Свідомість необхідності: Вірш наголошує на тому, що хліб і вода - це насущні речі для життя, і ми маємо бути свідомими цієї необхідності. Він також нагадує нам про тих, хто має обмежений доступ до цих благ.
Відповідальність і вдячність: Вірш закликає нас бути вдячними за те, що ми маємо, і водночас відповідальними перед тими, хто потребує допомоги. Вдячність і відповідальність - це важливі аспекти християнської віри.
Благодійність і милосердя: Вірш спонукає нас розділити свої блага з іншими та бути милосердними до тих, хто у недостатку. Він надихає нас подумати про те, як ми можемо допомогти іншим і бути щедрими.

Отже, цей вірш звертає нашу увагу на важливість подяки за блага, які оточують нас, і нашу відповідальність перед іншими. Він підсилює ідею, що благодаря благодатям, які ми отримуємо, ми маємо бути готові ділитися та допомагати іншим у їхніх потребах.

Ми кожен день схиляємо коліна
І просимо: насущний хліб пошли,
Чи знаєм ми, що кожної хвилини
Відходять в вічність люди від землі.

Шматочок хліба і стакан води
Цінують немов золото чи гроші
Серед хвороби, голоду,біди
Втрачають в смутку дні свої погожі.

Один мільярд людей не доїдає,
А як багато без води страждає.
Можливо, це смагляві мексиканці,
Чи темношкірі люди африканці.

Чи інші нації-це важко зрозуміти,
І хочеться Тебе, Господи, молити,
Щоб хліб насущний не відняв від нас,
Благослови нас в мирі, в добрий час.

Бо ми порою часто забуваєм,
І милості за чудо не вважаєм.
Їх кожен день, як воду чисту п’єм,
Хвали, Господи, Тобі не віддаєм.

Ми забуваємо Тебе хвалити, Спасе,
Що ти життя охороняєш наше,
Що вдосталь хліба маєм на столі
І що живемо в мирі на землі.

Що діточки не тягнуть руки «їсти»,
А мама замітила в кухні тісто
І свіжі пиріжки спече, і хліб.
До цього часу Ти нам допоміг.

О, Боже, а з безплатки йде бабуся
І каже, я на хліб той не дивлюся,
Його торбинами дають доволі,
Та не їдять його в заможній долі.

А скільки крихіт віник підмітає,
А скільки у смітник рука згортає,
Прости нас, Боже, що не цінуєм ми,
Але молитву, Господи, прийми.

Ковток води-йому ціни немає,
Без неї тисячі людей вмирає,
А ми не вміємо дари Твої цінити,
Дай нам з подякою цю воду пити.

Ми весь достаток маємо доволі,
Живемо у щасливій мирній долі.
Це тільки Він- Його рука відкрита
І милістю, мов килимом, покрита.

Він коронує нас достатком всього
Як не прославити такого Бога.
Ми в небо наші очі піднімаєм,
Тобі подяку, Господи, складаєм.

Теги: Свято Жнив
Категорія: Вірші на Свято Жнив