Неділя 08 Вересень 2024   Українська  /   Русский       Пошук    

Що посієш, те й пожнеш / Дуже повчальна історія - Вірш про жнива на свято подяки



185

Вірші на Свято Жнив

У цьому вірші розглядаються духовні та моральні аспекти життя людини, її відносин з ближніми та віру в Бога. Основні ідеї та символи, що розкриваються у цьому вірші, включають:

  1. Старість та життєвий досвід: Поет описує старість як час, коли людина набуває досвіду та розмірковує про минуле. Зморшки та болі нагадують про обмеженість фізичної сили.

  2. Віра і спілкування з богом: Поет відзначає, що головний герой, брат Микола, має віру в Бога і слухає Божі кроки. Це вказує на його духовну готовність і сприйнятливість.

  3. Любов і служіння ближнім: Вірш підкреслює важливість діяльності та служіння ближнім. Сусід брата Миколи активно допомагав і відвідував хворого сусіда, виконуючи заповіді любові та милосердя.

  4. Правильне ведення життя: Вірш закликає до правильного ведення життя, акцентуючи важливість дій і віри, а також до сіяння "зерен доброти й любові".

  5. Вознагородження і суд: Вірш наголошує, що ми всі будемо збирати те, що посіяли в своєму житті, і отримаємо вознагородження за свої дії, коли пройдемо земну дорогу.

Загалом, вірш закликає до духовної готовності, добродійності, віри і служіння ближнім, наголошуючи важливість правильного життя та відповідальності перед Богом за свої дії.

" Бо що тільки людина посіє,те саме й пожне"
(Гал.6:7)

Старість підійшла так непомітно:
Зморшками покрилося чоло,
Тіло усе більш стало боліти,
Сил не стало, наче й не було...

Брат Микола довгий час в зібрання
Сам уже не міг, на жаль, піти.
У віконце вигляда ще зрання,
Любить спостереження вести.

Бачить: у його сусіда хвіртка
Вже й не закривається, щораз
Хтось із церкви йде його провідать,
А сусід - то був по вірі брат.

Теж хвороба й старість підкосили,
Сам собі вже ради не дає.
Й думав брат Микола:"В чому ж діло?
Чом ніхто до мене не прийде?

Котрий місяць вже сиджу у хаті.
Господи, Ти ж бач, як важко жить!
Біль у тілі, сил нема піднятись,
Й так самотньо, ні з ким й говорить..

Чому ж мою хату обминають?
Хоч би хто провідати зайшов,
Про сусіда лише пам'ятають.
Ось така у християн любов?"

В серці запитань було багато,
Й відповідь на них не міг знайти.
Раптом чує він, як промовляти
Став до його серця Дух Святий:

"А чи є любов в твоєму храмі?
Чи ділами віру підкріпляв?
Коли силу мав, ходив в зібрання?
Чи для ближніх час ти уділяв?"

Плаче брат, згадав роки прожиті:
Ніби вчора був ще молодий
Й стало соромно, бо не бажав трудитись,
Працю Божу обминав завжди.

Ніколи було провідать хворих,
Мав в житті важливих безліч справ,
До стареньких не цікаво молодому
Було йти і він їх уникав.

"Хай хтось інший зробить добре діло,"-
Думав так. Аж ось роки пройшли
Й стало видно: на життєвій ниві
Бур'яни одні лиш поросли.

А сусід, що братом був по вірі,
Всім старався чимсь допомогти,
Він любові зерна щедро сіяв
І на старості збирав свої плоди.

*************

Друже мій, а що в твоїй скарбниці?
Як багато в неї вже поклав?
В своє серце нині подивися:
Чи плоди зросли там чи бур'ян?

Все, що сієм, будем пожинати,
Бо, неначе нива, все життя.
Треба нам це завжди пам'ятати,
І трудитись в Господа Ім'я.

Сіймо зерна доброти й любові,
Сіймо щедро, як Господь звелів,
Щоби віра в нас була живою
Й принесла багато ще плодів.

А коли пройдем земну дорогу,
З рук Христа отримаєм вінця
За всю працю і за те, що Богу
Вірність зберегли ми до кінця.

Теги: Свято Жнив
Категорія: Вірші на Свято Жнив


Схожі християнські пісні