Чому Божі діти страждають?

У результаті нещасного випадку на воді дівчина-підліток Джоні Ірексон Тада залишилася повністю паралізованою. У наступні важкі роки вона навчилася все більше і більше бачити, як Бог сяє Своєю благодаттю в цьому темному світі. Він дійсно має владу над усім і знає, що робить.

“Запитайте в мого чоловіка – я зовсім не теолог. Мені жодного разу не вдалося дочитати до кінця настанови Кальвіна, я не володію грецькою мовою чи івритом. Але багато років тому я травмувала шию, пірнаючи на мілководді, і повний і безповоротний параліч розбив вщент моє бажання вивчати трактати про Бога.

До того моменту я була задоволена тим, що, занурившись по коліно, бродила в набожних переживаннях, але коли через ушкодження спинного мозку моє тіло стало безвільним і даремним, я була кинута в темний, бездонний океан. Довгими безсонними ночами відразу після травми мене мучило одне питання: «Я християнка, чому ж Бог допустив такі жорстокі страждання в моєму житті? Боже, чому Ти такий жорстокий?»

Це сталося більше сорока років тому. І за всі ці роки Бог жодного разу не був жорстокий. Більше того, Він відповів на мої питання з такою інтимністю, м’якістю і ніжністю, що це спілкування із Спасителем я не проміняла б ні на що на світі. Я як і раніше залишаю вивчення івриту і грецької мови експертам, але роки досліджень переконали мене в тому, що Бог знає, що робить.

Той факт, що я вірю у верховну владу Бога, що моє божевільне життя знаходитися в безпеці усеосяжного Божого промислу, для мене є найкращою розрадою. Йому підконтрольне все (Еф. 1:11). Але Бог також показав мені, що коли відбуваються «нещасні випадки», абсолютно нормально називати їх «нещасними випадками». Навіть у Біблії вони називаються лихами. «Чи не від уст Всевишнього приходить біда і благополуччя?» (Плач Єремії 3:38).

Коли помирають немовлята, з голоду вимирають цілі популяції, або коли молода дівчина ламає шию, Бог плаче про Свій світ, «бо Він не з волі серця Свого карає і засмучує синів людських» (Плач Єремії 3:33). Моя травма спинного мозку була жахливим нещасним випадком.

Але Біблія в той же час проголошує й ще одну істину. Коли все це відбувається – голод, смерть немовлят, укуси змій, крадіжки на автозаправних станціях, озброєні напади – це не означає, що Бог хоч би на секунду прибрав Свої руки з штурвалу. У Псалмі 102:19 сказане: «Царство Його усім володіє». Він вважає ці жахливі і, частенько, згубні події трагедіями, і не радіє стражданням. Проте Він хоче направити їх у певне русло і використовувати ці страждання у власних намірах.

І ці наміри – на благо. Бог зробив усе можливе, щоб запросити мене розділити Його радість, мир і силу. Але є один момент. Бог ділиться Своєю радістю тільки на Своїх умовах, і ці умови закликають нас, в якійсь мірі, страждати так, як страждав Його улюблений Син, знаходячись на Землі. «Бо ви до цього покликані: тому що і Христос постраждав за нас, залишивши нам приклад, щоб ми йшли по слідах Його» (1Пет. 2:21).

Ці сліди ведуть нас в єднання Христових страждань, в яких ми уподібнюємося «смерті Його», – а це означає, що ми щодня беремо свій хрест і помираємо для гріхів, за які Він помер на Своєму хресті (Флп. 3:10; Лк. 9:23).

Коли страждання вражають нас до глибини душі, відкривається наша істинна суть. Страждання закидають ручну гранату в нашу егоїстичність, і оголяють нашу душу – проте так ми можемо міцніше прив’язатися до Спасителя. Наші біди допомагають нам досягати святості. А ми ніколи не уподібнимося Христу більшою мірою, ніколи не будемо більше сповнені Його радості, миру і сили, ніж у тому випадку, коли гріх буде викоренений з нашого життя.

Чи означає це, що Бог радіє травмі мого спинного мозку? Чи потирав Він від радості руки, коли я пірнула з того моста на мілководдя? Звісно ж, ні.

Він може зробити так, щоб усе це сприяло «для добра», проте це не означає, що моя травма спини сама по собі є благом (Рим. 8:28).

За моїм скромним розумінням цих глибоких таємниць, Бог допускає різні речі, яких Він не схвалює. Як сказав мені одного разу мій друг і наставник Стів Естес, «можливо, сатана і приводить у дію корабель зла, але Бог направляє його так, щоб це служило Його цілям і намірам».

Крім того, причина, чому Бог дозволив статися цьому нещасному випадку – не це головне. Головне, що мої страждання навчили мене «розпрощатися з гріхом», і залишити в минулому дратівливу, дріб’язкову і самозакохану «Джоні», перетворивши її на зрілу «Джоні», якою Він визначив мені стати, доводячи до досконалості і відточуючи мій характер за багато років повного паралічу (1Пет. 4:1).

Я не кажу, що це просто. Насправді, усе стає тільки складніше. Мої тонкі, змучені кістки починають згинатися під гнітом десятиліть паралічу. Але я повинна пам’ятати про те, що суть Божого плану полягає в тому, щоб рятувати мене від гріха – до останнього подиху. Мій біль і дискомфорт не є центром Його уваги. Йому це небайдуже, але все це – лише симптоми справжніх проблем. Понад усе Бог піклується не про те, щоб зробити моє життя щасливим, здоровим і безпроблемним, а про те, щоб навчити мене ненавидіти свої гріхи і зростати в благодаті і пізнанні Ісуса Христа.

Чи не занадто велика ціна? Ні, якщо замислитися про те, що «короткочасне легке страждання наше викликає безмірну вічну славу» (2Кор. 4:17). Я переконана, що моя реакція на необхідність сидіти в інвалідному візку безпосередньо вплине на мою здатність радіти, славити Бога і служити на небесах. І з усіх речей, які я можу даремно розтратити тут на землі, я не хочу даремно розтратити досвід свого паралічу!

Одного разу прийде день, коли Бог закриє завісу за злом, і, разом з нею, підуть страждання і печалі. А доти, я пам’ятатиму слова, які мені сказав одного разу Стів Естес, поклавши руку на мій інвалідний візок: «Бог дозволяє те, що Він ненавидить, щоб завершити до кінця те, що Він любить». І я посміхаюся, знаючи, що Бог здійснює те, що Він любить у моєму житті – Христа, Який живе в мені, надію слави”.

Джоні Ірексон Тада

Джоні Ірексон Тада

Джоні Ірексон Тада, засновниця і президент організації «Джоні і друзі» – популярна оратор на конференціях, що проводяться по всьому світу. Вона надихає мільйони людей своїми книгами, що завоювали багато нагород, і майстерними картинами.