Радійте! Плід же Духа: ... радість

Людина не зможе пізнати справжню радість, доки не пізнає Господа. Лише тоді він входить у те, що Петро називає радістю невимовною і преславною (1Пет.1:8).

Будь-хто може радіти, коли все в його житті складається благополучно, але ніякі зовнішні обставини не здатні подарувати ту радість, що дає нам Святий Дух. Ця радість бере початок у наших взаєминах з Господом, у дорогоцінних обіцянках, наданих нам Богом. Щоб позбавити Церкву цієї радості, спочатку треба позбавити Христа всієї Його влади.

Християнська радість може жити поряд із стражданням. Павло сплітає їх воєдино, говорячи про всяку терпеливість і великодушність з радістю (Кол.1:11). Святі у Фессалоніках прийняли слово за багатьох скорбот з радістю Духа Святого (1Фес.1:6). На всі віки святі страждальці свідчили, як Господь давав їм пісні вночі.

Радість може жити поруч із смутком. Віруючий може стояти біля могили коханої людини, серце його мучить біль втрати, але він буде радіти, знаючи, що кохана людина тепер з Господом.
Але радість ніколи не зможе жити поряд із гріхом. Щоразу, коли християнин грішить, його радісна пісня змовкає. І радість спасіння він здобуває знову лише тоді, коли сповідає і залишить гріх.

Ісус говорив Своїм учням, що вони повинні радіти, коли їх будуть зневажати і гнати і всіляко несправедливо злословити (Матв.5:11-12).

І вони справді раділи! Ми читаємо, що через кілька років вони залишали зал суду, радіючи, що за ім'я Господа Ісуса удостоїлися прийняти безчестя (Дії 5:41).

Наша радість зростає в міру того, як ми зростаємо у пізнанні Господа. Спочатку ми зможемо радіти, стикаючись з невеликими негараздами, хронічними захворюваннями, звичайними труднощами. Але Дух Божий хоче, щоб ми досягли того стану, коли навіть за найжахливіших обставин ми дивилися б на Бога і раділи, знаючи, що Його шлях для нас – найкращий. Ми досягли духовної зрілості, якщо разом з Авакумом можемо сказати: Хоч би не розцвіла смоківниця і не було плоду на виноградних лозах, і маслина змінила, і нива не дала їжі, хоча б не стало овець у загоні та рогатої худоби в стійлах; і тоді я радітиму за Господа і веселитимуся про Бога спасіння мого» (Авв.3:17-18).