В цім світі, де життя мого дорога
В цім світі, де життя мого дорога
Проходить повз ущелини й моря,
Не раз, бувало, ранив свої ноги
І навіть у провалля падав я.
Та кожен раз мені допомагала
В біді Твоя невидима рука,
А як душа самотньо сумувала —
Лилась від тебе втіха, як ріка.
Душа до Тебе птахою полине
І прощення попросить в тишині.
Ти їй прости — й розквітне мов калина.
О, це найбільше щастя для душі.
І зникнуть враз печалі та тривоги,
Сумнівів хмари в далеч відлетять.
Душа хвалу складатиме для Бога
І дякуватиме за благодать.
О, як чудово, Боже, із Тобою,
Твій подих відчувати на собі!..
Душа, Твоїм наділена спокоєм,
Співатиме Тобі й лише Тобі.
Ігор Попович
---
Цей вірш виражає глибоку віру та спіритуальність, акцентуючи на відносинах між людиною і Богом. Автор поетично описує свій досвід із зверненням до Бога у різних життєвих ситуаціях. Він пише про моменти скрути, коли відчував себе втраченим чи самицьким, але завжди відчував Божу присутність і підтримку.
Поет описує, як душа звертається до Бога в молитві та прохає про прощення і втіху. Він вірить, що ця проста дія може призвести до благодаті і надії, змити сумніви та страхи.
У вірші важливою темою є співвідношення між людиною та Богом, діалог між душею та її Творцем. Автор виразно демонструє віру в Божу ласку і здатність Бога надавати силу та втіху в найтемніші моменти життя.
14.10.2023
|
|
|
|
|
ТИ - МОЯ ДИТИНА
Дивлюсь на тебе з неба висоти,
Дивлюсь на тебе, ти - Моя дитина...
Я бачу шлях, яким ти маєш йти,
Я чую серця стук в важку хвилину.
Твої думки міняються щомить,
Я знаю їх,всі наміри й бажання,
Коли душа і плаче і болить...
Моя дитино,все про тебе знаю.
Твій кожен крок,і подих, слів потік
Куди від Мене можуть заховати...
Чому так часто у житті Немає сили і терпіння
1. Чому так часто у житті
Немає сили і терпіння,
А нарікання й навіть гнів
Підточують моє сумління?
2. Чому той світ з його гріхом
Заполоняє серце часто?
Чому ж то ненависть із злом
Літа над ним, як чорне птаство?
3. Як хочеться вірно іти
По тій із тернами дорозі!
Як хочеться спокій знайти
У лас...
Ради Христа
Осіннім днем іду по місту я своїм,
Раптом помітила я бідного хлопчинку,
Одежа тепла не була на нім,
В тремтячих ручках він тримав табличку.
На ній нерівно почерком простим,
Щиро по дитячому і ясно,
Текст звернення до всіх людей застиг,
Великим шрифтом і незгасно:
«НА ХЛІБ БУДЬ–ЛАСКА ВИ ПОДАЙТЕ
РАДИ ХРИСТА! СПАСИБІ ...
Наш край, Господь, благослови, Рятуй сердця розбиті нині
Наш край, Господь, благослови,
Рятуй сердця розбиті нині.
Ти души наші збережи,
Бо лиш з Тобою ми тут сильні.
Чекаємо, Господь, Тебе,
Сьогодні більше ніж учора.
Бо горе маєм на землі,
Бо сліз уже в країні море.
Чекаємо тебе, Іісус,
І кличим нині голосніше,
Серця відкрили ми Тобі,
Зроби їх нині ще чистіш...
А знаєш? Ти зневірився Тому що Бог мовчав...
А знаєш? Ти зневірився
Тому що Бог мовчав...
А знаєш?ти не вистояв
Не до кінця встояв
А знаєш?усе зміниться!
Просто потрібен час
А знаєш? Просто Бог чекає
Він чекає нас!
А знаєш? А насправді
Господь не мовчить
А знаєш? Бог говорить
Та ти не розумієш..
А знаєш? Коли плакав ти
І думав "Б...
Тримаю в долонях окраєць пшеничного хліба - Про війну в Україні
Тримаю в долонях окраєць пшеничного хліба
Налитого сонцем і шумом червневих дощів
Дивлюсь на хлібець і душа моя дуже радіє,
Що Батько небесний так щедро нас ним наділив.
Надворі вступила в права помаранчева осінь
Фарбує листки і помалу зриває з дерев
Сади яблуневі нам плід соковитий підносять
Несеться в повітрі терпкий аромат хризантем
ЗЕМЛЯ ВМИВАЄТЬСЯ СЛЬОЗОЮ - Християнський вірш 🙏 про Україну
Земля вмивається сльозою
І на розвалинах війни
Зітхає в відчаї з журбою
Й волає: "Господи, де Ти?"
Навкруг - зруйновані будинки,
Розбиті храми дорогі.
Добротні, затишні маєтки
Перетворились в пустирі.
І переорані війною
Зітхають втомлено шляхи
Там біженці,йдучи юрбою,
Зітхають: "Господи, де Ти?&quo...
А чи ти знаєш, як це зустріти Христа?
А чи ти знаєш, як це зустріти Христа?
Як це відкрити Йому весь свій біль?
Як це зустріти того хто чекав,
Щоб взяти в обійми тебе хоч на мить?
А чи ти знаєш мій друже як це проходить?
Коли ти зустрівся із Тим, хто Живий?
Хто є не простим і звичайним прохожим?
Хто любить тебе і любив так завжди?
Хто просто чекав коли ти зрозумієш?
Любов – буде жити!
Я стану на кручі,
І вітра спитаю.
- Скажи мені, вітре,
Бо дуже страждаю.
Де зараз мій милий?
Я всюди шукаю. –
Майнув він повз мене,
Сказавши:
- «Не знаю» -
Мовчав також місяць,
І яснії зорі.
Самотня ридаю,
Втопившись у горі.
- Чому ж мене, Боже,
Так...
БОЖЕ, ЗУПИНИ ВІЙНУ / Вірш про війну, про Україну
Десь гаряче, Господь, а я - в безпеці.
Підтримай, Боже, кожного й потіш,
Де кожен день - ходіння, мов по лезі,
Де щосекунди в спину летить "ніж".
Ти накажи Твоїм небесним слугам
Оберігати земляків життя.
Ти Сам для них будь матір'ю і другом, -
В Ім'я молюся Господа Христа.
Кожного солдата
Прошу, Господь, знов...









