Меню

Листівки

Дитяча сторінка

Біблія

Бувають висоти, бувають долини, Буває, що слабну і віра тремтить

Бувають висоти, бувають долини,
Буває, що слабну і віра тремтить,
Та навіть, тоді, у найважчі хвилини,
Я знаю, що поруч Господь мій стоїть.

Здається, кінець, програна битва,
Та ніжний чийсь голос говорить мені:
«Дитя, помолися, і щира молитва,
Дарує і радість, і силу тобі.»

Буває, що сум, ніби хвиля, охопить,
На серці тягар, немов камінь, лежить,
І я вже не я… Й посміхнутись не можу,
Так гірко в душі буває в цю мить.

І я просто плачу… Не знаю, як далі?
І сльози біжать по щоках в тишині,
Та раптом чийсь дотик ніжний й ласкавий,
І голос до болю знайомий мені.

«Дитя, не сумуй, а лише радій,
Дорога земна - це не вічна дорога,
За Мною іди по дорозі отій,
І ти ввійдеш в славу нетлінного Бога.»

І я замовкаю… І плач мій стихає,
Здається, що небо схилилось в цю мить,
Я тихо молюся… І Бог мій зціляє
Поранене серце, вже більш не болить.

Буває, що я… Падаю часто
І сил вже немає, щоб далі іти,
Як той подорожній, що десь у пустині,
Я прагну напитись живої води.

Коли мені важко буває, порою,
Ісус мій зі мною завжди, в кожну мить,
Він любить! Він милує! Він все прощає!
О, як же Я можу Його не любить?

Бувають висоти, вони не долини,
Тоді у душі моїй радість бренить,
І хочеться просто весь світ обійняти,
Любов, як вогонь, у серці горить.

Буває, стою просто вражена з того,
Що робить Господь у моєму житті,
Як дивно мені Він виходить на зустріч,
І як Він веде по дорозі земній.

Буває, так часто, я думаю: «Боже,
Пробач за невдячне серце моє,
Твоїх бо я милостей є недостойна,
А ти мене любиш! Так сильно, мене…»

Коли я молюся, схиляється небо,
Як плачу, Ісус мої сльози втирає,
А як знемагаю Він приходить до мене,
І сил додає і мене підіймає.

Бувають в житті і висоти й долини,
Та Божа любов є велика завжди,
Він поруч зі мною, Його я дитина,
З Ним впевнено йду до своєї мети.

Господь, Тобі слава, Тобі лиш Одному,
Я хочу завжди прославляти Тебе,
І дякувать щиро Тобі знову і знову
За те, що так сильно Ти любиш мене!

---

Цей вірш виражає духовні думки та почуття особи, яка зазнає висот та долин у житті, але завжди знаходить підтримку та віру в Бога. Вірш говорить про те, як важкості і сумніви можуть переслідувати наші душі, але завжди є надія та сила віри в Бога.

Центральною ідеєю вірша є те, що навіть у найтемніших моментах, коли здається, що втрата надії неминуча, віра в Бога може приносити світло, силу і радість. Автор виразно розповідає, як вона звертається до Бога у молитві в найтяжчі миті свого життя і як Божа присутність, ласка та любов відновлюють її віру та надію.

Вірш вбачається як вираз вдячності та поклоніння перед Богом за Його безмежну любов і підтримку в усіх аспектах життя. Він вражає надію, що Божа любов завжди є тим джерелом, яке допомагає пережити всі випробування та переслідування і піднімає душу на високі висоти духовного розвитку.

21.10.2023

Біблія:

Сьогодні в світі є незгода

Сьогодні в світі є незгода
Сьогодні тоне він в гріху
І лиш одна йому дорога
Прийти у святості Христу

Він маловірний не чекає
Що Він є Бог і Він воскрес
І також Він прийде на землю
Забрати рідних до небес

Не знаєм день той ні секунди
Коли зійде Христос сюди
Та розумієм що ми будем
Ту вічність жити з Ним ...

Хто може зрозуміти серця біль

Хто може зрозуміти серця біль,
Коли з очей течуть невпинно сльози?
І словом в той час зможе підкріпить,
Сказавши: " Ти не сам, я молюсь також"?

Хто може зрозуміти тих людей,
Які втрачають нині своїх рідних?
Хтось чоловіка, сина, батьків,
Прості слово у горю не поможуть.

Поглянувши навколо, помі...

Тримайся моя рідна, Україно!

Тримайся моя рідна, Україно!
Ти сильна! Ти незламна повсякчас.
Вони лиш хочуть щоб залишились руїни.
Та ти могутня, бо з тобою Спас.

Він поруч. Знає біль Він твого серця.
Повір, Ісусу теж болить!
Бог бачить немовля, яке померло,
І матір, що так гірко сльози ллє.

Він не залишить! Чуєш? Не залишить!
Звернись до Бога, с...

Дякую

Коли Ти зі мною, тримаєш за руку - я можу вільно йти.
Я бачу світло, я маю речі, які Ти дав мені.
Ти надихаєш, світ відкриваєш, даєш Свою любов.
В житті так легко і так спокійно, коли з Тобою вдвох.

Дякую за те, що в мене є,
Дякую, любов Твоя веде.
Дякую, я дякую Тобі,
Дякую за те, що ми живі.

Коли мені сумно або дуже тяжко і виходу ...

Зворушливий вірш про батьків «Мої батьки»

Вони для мене — скарб від Бога, —
Мої натруджені батьки.
Моя підтримка, допомога
Й порадники в земнім житті.

Спасибі, Боже, що їх маю.
Вони для мене дійсно скарб.
Здоров'я для батьків прохаю,
Його для них Ти посилай.

Веди їх Божими шляхами,
Даруй їм мудрості згори.
Нехай втішаються трудами,
Ти їх,...

Молитва до Бога у небо летить

Молитва до Бога у небо летить.
Молитва подяки, прохання.
Молитву Бог чує що з серця летить.
Молитва для ран є бальзамом.

Лиш стань на коліна, до Бога звернись
Подякуй за все що ти маєш!
Хвала хай летить далеко увись
Бог чує як ти до Нього взиваєш.

Молитва подяки хай буде завжди,
Бо є за що дякувать нашого Бога.
Ми маєм ...

Я йду по житті, немов по пустелі

Я йду по житті, немов по пустелі.
І все важче стає,щоб долати цей шлях.
Та я вірю, що Бог мене підкріпляє,
Веде до осель,що в ясних небесах.

Я пливу по житті, немов би по морю,
І, здається, що ось - і уже потону:
Хвилі моря човен мій уже заливають,
Та умить Він поможе - і я знов на плаву.

Я лечу, наче птах по просторах небе...

Серед мільйонів прохожих людей

Серед мільйонів прохожих людей,
Серед різнобарвних глибоких очей,
Де кожний щастя відважно шукає,
Так іноді, до болю, самотньо буває..

Як же сховатись від поглядів цих?
Байдужих, холодних, осудливих,
Мовчання їхнє найгірше за все!
Поводяться так, ніби немає мене.

Я знаю, про гріх мій дізналися всі,
Як наробила помило...

День відшумів, стих вже гомін

День відшумів, стих вже гомін,
До заходу сонце схилилось.
Вечір, на землю, надходить,
Перша зоря пробудилась.

Хтось, у цей день, гірко плакав.
Хтось, навпаки, веселився.
Десь, увесь день, воювали.
Хтось, може, десь примирився

Десь, народилось дитятко -
Радість була в тому домі.
Комусь, в цей день, помирати.
...

Як добре, коли мама ще живе! Вірш до Дня Матері

Як добре, коли мама ще живе,
Хоча давно вже посивіли скроні
І стали шорсткими її долоні,
Тихішим голос, що "дитино" зве.

Як добре, коли мама ще живе.
Коли ще можна всю зібравши втому,
Прийти із пройдених доріг додому,
Де у розмові з нею сум спливе.

Як добре, коли очі ще її
Дарують погляд, сповнений любові.
Хоч...