Вівторок 23 Червень 2026   Пошук    

Бувають висоти, бувають долини, Буває, що слабну і віра тремтить

Бувають висоти, бувають долини,
Буває, що слабну і віра тремтить,
Та навіть, тоді, у найважчі хвилини,
Я знаю, що поруч Господь мій стоїть.

Здається, кінець, програна битва,
Та ніжний чийсь голос говорить мені:
«Дитя, помолися, і щира молитва,
Дарує і радість, і силу тобі.»

Буває, що сум, ніби хвиля, охопить,
На серці тягар, немов камінь, лежить,
І я вже не я… Й посміхнутись не можу,
Так гірко в душі буває в цю мить.

І я просто плачу… Не знаю, як далі?
І сльози біжать по щоках в тишині,
Та раптом чийсь дотик ніжний й ласкавий,
І голос до болю знайомий мені.

«Дитя, не сумуй, а лише радій,
Дорога земна - це не вічна дорога,
За Мною іди по дорозі отій,
І ти ввійдеш в славу нетлінного Бога.»

І я замовкаю… І плач мій стихає,
Здається, що небо схилилось в цю мить,
Я тихо молюся… І Бог мій зціляє
Поранене серце, вже більш не болить.

Буває, що я… Падаю часто
І сил вже немає, щоб далі іти,
Як той подорожній, що десь у пустині,
Я прагну напитись живої води.

Коли мені важко буває, порою,
Ісус мій зі мною завжди, в кожну мить,
Він любить! Він милує! Він все прощає!
О, як же Я можу Його не любить?

Бувають висоти, вони не долини,
Тоді у душі моїй радість бренить,
І хочеться просто весь світ обійняти,
Любов, як вогонь, у серці горить.

Буває, стою просто вражена з того,
Що робить Господь у моєму житті,
Як дивно мені Він виходить на зустріч,
І як Він веде по дорозі земній.

Буває, так часто, я думаю: «Боже,
Пробач за невдячне серце моє,
Твоїх бо я милостей є недостойна,
А ти мене любиш! Так сильно, мене…»

Коли я молюся, схиляється небо,
Як плачу, Ісус мої сльози втирає,
А як знемагаю Він приходить до мене,
І сил додає і мене підіймає.

Бувають в житті і висоти й долини,
Та Божа любов є велика завжди,
Він поруч зі мною, Його я дитина,
З Ним впевнено йду до своєї мети.

Господь, Тобі слава, Тобі лиш Одному,
Я хочу завжди прославляти Тебе,
І дякувать щиро Тобі знову і знову
За те, що так сильно Ти любиш мене!

---

Цей вірш виражає духовні думки та почуття особи, яка зазнає висот та долин у житті, але завжди знаходить підтримку та віру в Бога. Вірш говорить про те, як важкості і сумніви можуть переслідувати наші душі, але завжди є надія та сила віри в Бога.

Центральною ідеєю вірша є те, що навіть у найтемніших моментах, коли здається, що втрата надії неминуча, віра в Бога може приносити світло, силу і радість. Автор виразно розповідає, як вона звертається до Бога у молитві в найтяжчі миті свого життя і як Божа присутність, ласка та любов відновлюють її віру та надію.

Вірш вбачається як вираз вдячності та поклоніння перед Богом за Його безмежну любов і підтримку в усіх аспектах життя. Він вражає надію, що Божа любов завжди є тим джерелом, яке допомагає пережити всі випробування та переслідування і піднімає душу на високі висоти духовного розвитку.

21.10.2023

Твоя Любов

Усвідомлення того,що Ти нас любиш
Підносить мене у Небеса
І усмішка з лиця вже не зникає
Мене врятувала любов Твоя.

І сірі фарби веселковими стали
Ти пообіцяв,що не покинеш
Якими б люди не були злими
Своєю любов'ю зло відкинеш.

Усвідомлення того,що Ти нас любиш
Підносить мене у Небеса
Я більш не хочу бути грішною

Війна є безпощадною до всіх

Війна є безпощадною до всіх,
Вона змінила плани, мрії, сміх.
Війна руйнує все підряд,
Вона вселила людям страх

Два тижні - ніби у жахливім сні,
А особливо перші дні
Лягаю спати, та не сплю,
Бо серце крається за тих, кого люблю

На всяк випадок документи при собі,
Бо можу не вернутися сюди,
І не такі бажання вже...

Можливо молишься і ти...

Можливо молишься і ти як Анна,
Скорбить твоя душа,скорбить твій дух,
Світанки зустрічаєш ранком раннім,
Молитва серцем мовчки, але не вслух.
І кожний вечір в Небо споглядаєш,
Гарячі сльози знову заблищать.
І кожен день ти Господа шукаєш,
Та Небеса здається все мовчать.
А ти у смутку і в душевній болі,
Продовжуєш все до Небес взивать...

Душа болить, а серце плаче...

Душа болить, а серце плаче...
Не може розум мій вмістить.
Більше мама доньку не побачить,
Ну, як же можна так, скажіть???

За що посміли дитя вбити???
У чому є її вина???
О як же батькам далі жити??? -
Це біль нестерпна і страшна!

Яке ж це серце треба мати,
Щоб проливать невинну кров???
Щоб міста, долі розбиват...

ДОВІРСЯ БОГУ!!!

Це так важливо - довіряти Богу
В своєму повсякденному житті
І пам'ятати, що твоя дорога
В Його могутній Батьківській руці.

Він буде випробовувати душу,
Щоб перевірить, чи довірився сповна.
За Богом йти ніхто тебе не змусить,
Потрібно більше - відданість твоя.

Потрібно, щоб ти сам, по добрій волі
Бажав услід за Го...

Слова,слова... О як же їх багато

Слова,слова...О як же їх багато
Злітає з вуст у нашому житті...
Від них ми часто зазнаємо втрату,
Бо на вустах не раз слова пусті.

Ми можем словом, як ножем, вколоти,
Й чиясь душа від болю защемить,
А як багато в язика роботи,
Коли когось бажаєм осудить.

Словами можем ображати ближніх,
Нести прокляття,ворожнечу,горе й біль.

Алілуя Тобі, Господь

Алілуя Тобі, Господь,
За сьогодні і день майбутній,
І за диво в душі - весну, -
Подяка Тобі, Всемогутній!
*
Ти гріхи мої всі простив,
Змив їх так, немов дощ багнюку.
На долоні ім'я вмістив,
І ведеш по життю за руку.
*
Алілуя, що небо є!
Там, мій Боже, мене чекаєш,
Де все чисте, святе, нове, -
Свій хар...

«Ще трішечки, дитино, зачекай

«Ще трішечки, дитино, зачекай.
Я не лишав тебе і не залишу» -
Дорогоцінні для мене слова.
Та буду славити Тебе я і за біди.

Три дні уже у прірві я морській.
І хвилі з головою накривають.
Все кличу: «О, мій Господи, прийди»
І ворог все камінням побиває.

Знов ворог атакує через плоть.
Як Іова, т...

Господь - моя сила, Він -- моя скеля

Господь - моя сила, Він -- моя скеля
Хвалюся я тільки лиш Ним.
Бо знаю: від Нього залежить уся моя доля,
Щаслива я тільки з Ісусом моїм!

Це Він у дорозі життєвій мене потішає
Коли стає важко на серці моїм
То Він Святим Духом мене підкріпляє
І знову хвалюся Ісусом своїм.

Коли ж серце радість свята наповняє,
То в небо до Господа...

А ми живемо у останій час - Вірш про останній час

А ми живемо у останій час ,
Де чуєм про тривоги ,горе ,катаклізми, війни ,
І страх покрив серця усіх людей ,
Вони у паніці живуть постійно .

А ті ,що йдуть шляхом вузеньким за Христом ,
Вони своє життя для Бога доручили.
Наступить день і час коли наш Бог прийде .
Забрати свою церкву славну в небо .

І там Він одягне вінці ли...