|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Час не летить, то просто ми невічні
Гості
Час не летить, то просто ми невічні.
Час був, час є і буде на віки…
То тільки ми гостюємо у Вічності
Одну секунду, кажемо, роки.
То тільки ми собі таки міркуємо,
Що люди — вісь і крутиться Земля
Довкола наших похотей і пристрастей
І кожен з нас — то Всесвіт, то стезя…
А ми ніхто, точніше, гості блудні,
Котрих Господь в обитель запросив,
Аби ділили разом свя’та й будні,
Спожили Хліб й Вино, побули з Ним…
Час не летить, то просто ти невічний.
Час був і є, і буде на віки…
Отож поводься у гостях по-людськи,
Для чогось Бог хотів, щоб гість був ти?!
---
В цьому вірші говориться про те, що люди - це гості в цьому світі, і ця земна подорож для них - лише тимчасове перебування в обительному домі Бога. Вірш відзначає той факт, що люди - лише гості на землі, а вічність існує незалежно від нас.
Автор висловлює ідею про те, що вічність існує поза обмеженнями часу і простору, а наше життя на землі - це лише миттєве відвідування у світі часу і простору. Вірш також підкреслює важливість постійного пам'ятання про свій статус гостя і те, як потрібно поводитися в цьому світі, де важливі не матеріальні цінності, а духовні цінності і стосунки з Богом.
23.10.2023
|
|
|
|
|
Ради Христа
Ради Христа
Осіннім днем іду по місту я своїм,
Раптом помітила я бідного хлопчинку,
Одежа тепла не була на нім,
В тремтячих ручках він тримав табличку.
На ній нерівно почерком простим,
Щиро по дитячому і ясно,
Текст звернення до всіх людей застиг,
Великим шрифтом і незгасно:
«НА ХЛІБ БУДЬ–ЛАСКА ВИ ПОДАЙТЕ
...
МИ НА ЗЕМЛІ, ЯК ГОСТІ...
Ми на землі, як гості, любі друзі!
І нашого нічого тут нема...
Життя проходить в суєті, у русі,
Минає літо, осінь і зима...
Так день за днем летить і рік за роком,
Настане час покинути цей світ,
А ми вже дійсно починаємо звикати. Звикати до війни, великих втрат
А ми вже дійсно починаємо звикати.
Звикати до війни, великих втрат
Ми перестали більше уста відкривати.
І цінувати цей спокійний час.
А ми вже дійсно починаємо звикати,
До того що в країні боротьба
І не потрібно йти нам воювати,
В нас є молитва - зброя головна.
Ми перестали дійсно цінувати
Цим синім небом і його теплом.<...
Хмаринки є над нами, й хмари ходять
Хмаринки є над нами, й хмари ходять.
Одне лише їх тільки вирізняє -
Бо з-під одних проб'ється сонця промінь.
А з других - лише блискавки літають.
Та часом, коли сльози напливуть,
Про них, чомусь, однаково ми судим.
Лише хмариночки над нами пропливуть,
А ми їх бачимо як чорні хмари всюди.
І важко так і стогне так душа.
Здає...
Ти думаєш, що ти Мене образиш, Коли, в сльозах, до ніг Моїх впадеш?
Ти думаєш, що ти Мене образиш,
Коли, в сльозах, до ніг Моїх впадеш?
Ти думаєш, що буде наріканням,
Коли розкажеш, що в душі несеш?
Я - Друг твій, Мені зовсім не байдуже,
Що зраненою є душа твоя.
Я не прийшов, щоб сердитися дуже.
Прийшов, щоби втішати тебе Я.
Ти душу виливай, дитино мила.
Хоча все знаю, та чекаю дня
Ради Христа
Осіннім днем іду по місту я своїм,
Раптом помітила я бідного хлопчинку,
Одежа тепла не була на нім,
В тремтячих ручках він тримав табличку.
На ній нерівно почерком простим,
Щиро по дитячому і ясно,
Текст звернення до всіх людей застиг,
Великим шрифтом і незгасно:
«НА ХЛІБ БУДЬ–ЛАСКА ВИ ПОДАЙТЕ
РАДИ ХРИСТА! СПАСИБІ ...
Хто може на світі сім‘ю описати
Хто може на світі сім‘ю описати
Сім‘ю християнську не просто сім‘ю
Сім’ю, в якій люблять не тільки словами
Де більше дають, але менше беруть.
Сім’я, коли можна порадитись з кимось
Коли чоловік і дружина одне
Сім’я, коли дітки є дуже щасливі
Такую сім’ю і добро не мине.
Сім’я християнськ...
СТОЮ НА КОЛІНАХ, ВМИВАЮСЬ СЛЬОЗАМИ...
Стою на колінах, вмиваюсь сльозами
Не можу молитву сказати словами.
Та Ти наперед усе, Господи, знаєш
І кожну сльозу із очей витираєш.
Мій Боже, молитва моя не за себе,
Не прагну даремно тривожити небо.
Усе, що потрібно я, Господи, маю.
За інших людей Тебе, нині благаю.
За тих, хто сьогодні в підвалах ночують.
Хто вд...
Там на Голгофі
Там на Голгофі, страждав наш Спаситель,
В муках Він був, Кров стікала з хреста,
Саме за нас постраждав Відкупитель,
Згадуєм ми, про страждання Христа.
Все Він прийняв, як належить, по Слову,
І не злословив, Отця Він молив,
Люди, зверніться до Господа знову!
Бог нам спасіння в Ісусі з'явив.
Гострії цвяхи, вінець що з тернини,
Оце...
Господь царює: хай земля радіє
Господь царює: хай земля радіє,
Хай звеселяться острови численні,
И хмари й морок навкруги усього,
А правда й суд - підніжжя то престолу.
Йде вогонь поперед Нього,
Спалює всіх ворогів,
Блискавки освітять всесвіт,
Бачить те земля й тремтить!
Гори, наче віск, від обличчя Бога,
Тануть від обличчя Господа землі,
Небо сповіщ...