|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Час не летить, то просто ми невічні
Гості
Час не летить, то просто ми невічні.
Час був, час є і буде на віки…
То тільки ми гостюємо у Вічності
Одну секунду, кажемо, роки.
То тільки ми собі таки міркуємо,
Що люди — вісь і крутиться Земля
Довкола наших похотей і пристрастей
І кожен з нас — то Всесвіт, то стезя…
А ми ніхто, точніше, гості блудні,
Котрих Господь в обитель запросив,
Аби ділили разом свя’та й будні,
Спожили Хліб й Вино, побули з Ним…
Час не летить, то просто ти невічний.
Час був і є, і буде на віки…
Отож поводься у гостях по-людськи,
Для чогось Бог хотів, щоб гість був ти?!
---
В цьому вірші говориться про те, що люди - це гості в цьому світі, і ця земна подорож для них - лише тимчасове перебування в обительному домі Бога. Вірш відзначає той факт, що люди - лише гості на землі, а вічність існує незалежно від нас.
Автор висловлює ідею про те, що вічність існує поза обмеженнями часу і простору, а наше життя на землі - це лише миттєве відвідування у світі часу і простору. Вірш також підкреслює важливість постійного пам'ятання про свій статус гостя і те, як потрібно поводитися в цьому світі, де важливі не матеріальні цінності, а духовні цінності і стосунки з Богом.
23.10.2023
|
|
|
|
|
ДОРОГА ДО СИЛИ
ДОРОГА ДО СИЛИ
Коли небезпеки земної здіймається хвиля ,
І чую не раз подає голос свій водоспад...
Я знаю : дорога до сили веде крізь безсилля,
На ній нескінченне число є поразок і втрат...
Дорога до втіхи веде через сльози й страждання ,
Порою ховає Господь мій від мене Лице ,
А я вчусь приймати любов ту і Боже мовчання,
...
Не бійся, бо Господь з тобою
Не бійся, бо Господь з тобою,
І не лякайся — Він Бог твій.
Він підкріпить Всесильною рукою,
Дасть в серце радість і спокій.
Як часто страх в серцях наших панує,
Коли чим дальше, тим все більше зла,
І в нас питання "Де наше майбутнє,
Якщо і далі в світі буде так?"
А ворог всюди сіє ворожнечу,&nb...
ТИ - МОЯ ДИТИНА
Дивлюсь на тебе з неба висоти,
Дивлюсь на тебе, ти - Моя дитина...
Я бачу шлях, яким ти маєш йти,
Я чую серця стук в важку хвилину.
Твої думки міняються щомить,
Я знаю їх,всі наміри й бажання,
Коли душа і плаче і болить...
Моя дитино,все про тебе знаю.
Твій кожен крок,і подих, слів потік
Куди від Мене можуть заховати...
Дякую Тобі, Боже
Дякую Тобі, Боже, за світанки,
Дякую Тобі за сніданки.
Дякую за кружку - кружку чаю,
І за мед, що я до нього маю.
Дякую за сонечко вгорі,
Що сьогодні тепло на дворі.
Дякую за дні, які з морозом, -
В них я можу покататись на санках з повозом.
Дякую за річку швидкоплинну,
За ...
- Дозволь мені йти по воді? - Іди. І пішов до Христа.
- Дозволь мені йти по воді?
- Іди. І пішов до Христа.
Навкруг, тільки хвилі самі...
Й Петро вже тонути почав.
А міг же Ісус наказать,
Щоб буря затихла в ту мить.
Петро щоб міг далі отак
Спокійно іти по воді.
Без віри, отак - без старань.
Так міг би він легко пройти.
Та вітру порив, й без змагань,
Ось він у холодн...
Рідна моя Україно!
Рідна моя Україно!
Скільки страждання вже винесла ти!
Горе одне ще не встигло скінчитись
Друге уже поспішило прийти.
Скільки страждання, і горя і болю
В нашу країну принесла війна!
Другий вже рік ти обмита сльозою
В жінок молодих вже блищить сивина.
Який твій хрест
Який твій хрест, такий чи як Його?
Страшний, тяжкий, так важко уявити,
Розп'яли на нім Господа Твого,
Того, Хто гріх людський може зцілити.
Безгрішного, смиренного Христа,
Що Він вчинив? Він був не винний, люди,
В Його очах, любов лиш, й простота,
Та " Розіпни! ", кричали звідусюди.
Прийняв покірно, страшну кару Він,
І...
І усі ворожі стріли проти нас не мають сили.
І усі ворожі стріли
Проти нас не мають сили.
Не боюсь біди вночі
Довіряю лиш Тобі.
Сотнями і тисячами
Ангели воюють з нами.
І побачу як впадуть
Вороги до Твоїх рук.
В Тебе сила і вся...
Квіти неба
Душе моя, що в собі ти зростила?
Високі лопухи і будяки,
Чи кропиву, що так не раз жалила,
А може ти зростила будяки?
Рослини ці кохала ти у собі
І доглядала гарно, як могла.
Тримала їх у гордості і злобі,
У ненависті ця трава зросла.
Душе моя, як часто ти боліла
Коли колючки ранили тебе.
Але, одного дня ти зрозуміла,
НАМ ПОТРІБНО ДІЙТИ
Нелегка тут дорога: зло бушує у світі
Так багато зупинок на нашім путі,
Ворог скрізь виставляє і пастки, і сіті,
А ми йдемо до неба, нам потрібно дійти.
Нам потрібно ще рідних привести до Бога
У душі їхній, віри залишити слід,
Коли наша земна обірветься дорога
Боже Слово могло зародити в них плід.
Нам потрібно дійти, не розбитись у в...