Рідна моя Україно!

Рідна моя Україно!
Скільки страждання вже винесла ти!
Горе одне ще не встигло скінчитись
Друге уже поспішило прийти.
Скільки страждання, і горя і болю
В нашу країну принесла війна!
Другий вже рік ти обмита сльозою
В жінок молодих вже блищить сивина.
Несила уже всім цього перенести
Хоронять дітей, молодих юнаків,
Дівчат молодих там спішать убивати,
Жінок не шкодують, а ні стариків
І знов в Україну мою прийшло горе,
Від взриву Каховської станції знову є жах.
Села потоплені водним тим морем,
Люди спасаються там на дахах.
Скільки загинуло вже у воді тій бурхливій
Здорових і немічних, жінок і дітей
Знищене все! городи, посіви!
Скільки пропало невинних людей!
О Господи Боже! О зглянься над краєм!
Скоріш беззаконня Ти всі припини!
Щиро Тебе ми сьогодні благаєм
Сам Ти спасіння своє там пішли!
Знаю, мій Батьку, що ми всі грішили,
Наші провини Ти нам всім прости!
О Господи Боже! Спасителю Милий!
Усю Україну Ти Сам захисти!!!
Дай покаяння Ти всьому народу
Щоб через скорботу могли всі до Тебе прийти
Від ворога злого даруй нам свободу
Очисть нашу землю і благослови!
Даруй розуміння правителям нашим
До миру, єднання вони щоб прийшли
Бо слізьми людей вже наповнились чаші,
О! Як багато вже їх ми усі пролили.
Ми йдемо до Тебе в постах і в молитвах
Всю біль і скорботи Тобі несемо
Ти дай перемогу в нерівній цій битві
До Тебе о Батьку, усі ми йдемо!
18.06.2023
|
|
|
|
|
Подяка БОГУ за ранок❕ Доброго ранку - вірш
Ти пробудив мої очі від сну,
Бачу красивий я в небі світанок,
Сонячний промінь прогнав всю пітьму,
Господи, Слава Тобі! Добрий ранок!
Ти дав дихання у груди мої,
Милість і ласка Твоя обновилась.
Господи, честь, хвала, слава Тобі,
Я під покровом Твоїм пробудилась.
Чую прекрасний пташиний я спів,
Це Тебе славить Твоє, Бог, творі...
Ти думаєш, що ти Мене образиш, Коли, в сльозах, до ніг Моїх впадеш?
Ти думаєш, що ти Мене образиш,
Коли, в сльозах, до ніг Моїх впадеш?
Ти думаєш, що буде наріканням,
Коли розкажеш, що в душі несеш?
Я - Друг твій, Мені зовсім не байдуже,
Що зраненою є душа твоя.
Я не прийшов, щоб сердитися дуже.
Прийшов, щоби втішати тебе Я.
Ти душу виливай, дитино мила.
Хоча все знаю, та чекаю дня
Бог поза часом
Бог поза часом, Вічний, незбагненний,
Він є Творець того, що бачим ми,
Опише чи, Його поет натхненний?
Він Світлом є, поміж гріха пітьми.
Святий є Бог, згадаємо Писання,
Карає Він за скоєні гріхи,
А ще, а ще, чекає покаяння,
Ще як багато, є в серцях пихи.
Наш Бог могутній, в величі, у славі,
Він знає думки, чує всі слова,
Йом...
Дощ пройшов
Дощ пройшов.. Яке благословіння,
Вогке листя, зрощена трава,
Він пішов, з Господнього веління,
Гарно так, рослинність вся жива.
Все буяє, квітне, як то гарно,
Наш Творець турбується про все,
То для нас є все, то є не марно,
Врожай щедрий те нам принесе.
Вдячний чи ти є, за це творіння?
Славиш чи, за все свого Творця,
То з Йог...
Як твій подих зводить знов і знов
Як твій подих зводить знов і знов,
І земля вже ходить під ногами,
Не забудь: ми творимо любов –
Вчинками своїми і думками.
І як шлюб буденністю зійшов,
Полум’я загасло із роками,
Твердо знай: ми творимо любов –
Вчинками своїми і думками.
Мало нині тих, хто ладний знов
Йти в житті нелегкими шляхами,<...
Людина має право на утому, На те, щоб не утриматись від сліз
Людина має право на утому,
На те, щоб не утриматись від сліз,
Сховатися від світу в себе вдома
Або втікти у тихий темний ліс...
Людина не залізна... Вона може
Стомитися від всього в якусь мить,
До інших стати трішечки ворожа
І виказати все, що їй болить.
Із осудом не треба поспішати,
У душу заглядати їй не слід,
Людин...
Я хочу бути схожою на Тебе
Я хочу бути схожою на Тебе,
Як схоже на батьків дитя,
І як обличчя вкладені у генах,
На серці пишеться хай лагідність Твоя.
Ти Батько мій, що дав мені життя,
Мене Ти ткав в утробі материнській,
І кожен подих мій лише в Твоїх руках,
І кожен крок по милості Батьківській.
Слова Твої - у темряві світильник,
І як пітьму те світло р...
ДОЩ
Ллється дощ рікою з неба,
суплять хмари брові на чолі.
Вже по часу пізній вечір,
День, коли ж початися ти встиг?
Сонце зовсім не світило
Та не чувсь дзвінкий пташиний спів.
Наріками Господа не гнівай,
Часом мають бути дні й такі.
Скоро здує вітром зливу,
будуть ще, і жаркі, й часом знойні дні.
Тільки ж Господа не гнівай...
ВІН ЩЕ ЗМИЄ ТУ КРОВ...
Поки світ у байдужості спить ,
Тут скорботи і сліз - ціле море...
Тут каміння у стінах кричить ,
Балки кажуть йому:" Горе , горе..."
Горе тому, хто зводить міста ,
Їх на крові невинних будує...
Розпинає вже вкотре Христа ,
Горе тим , хто гріхами гордує...
Села знову з містами бомблять,
ВІЙНА
У багатьох коліна затрусились,
Коли в життя прийшла до нас вона,
Яка нам тільки в снах жахливих снилась,
Ота, що зветься іменем ВІЙНА.
В тривозі засинають наші діти,
Серця щосили б'ються від новин,
І вже не дуже хочеться радіти,
Здається, що спинився часу плин.
Вже не будуєм, плани не складаєм,
Тепер збагнули всю...









