|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Квіти неба
Душе моя, що в собі ти зростила?
Високі лопухи і будяки,
Чи кропиву, що так не раз жалила,
А може ти зростила будяки?
Рослини ці кохала ти у собі
І доглядала гарно, як могла.
Тримала їх у гордості і злобі,
У ненависті ця трава зросла.
Душе моя, як часто ти боліла
Коли колючки ранили тебе.
Але, одного дня ти зрозуміла,
Що все це не твоє, воно чуже.
Вмить захотілось вирвати із себе
Коріння всіх страшних тих бур’янів
І посадити в собі квіти неба,
Квіти із гарних, справедливих, добрих діл.
Душе моя, Господь спішить до тебе.
Двері до серця ти Йому відкрий.
Приніс для тебе Він всі квіти неба,
Квіти любові, ніжності й краси.
Рости їх пильно, доглядай уміло
Щоб зацвіли ці квіти на весь світ.
Даруй їх кожному, кого зустрінеш,
Щоб не зів’янули вони до вік.
---
У цьому вірші автор використовує образ рослин, щоб символічно висловити думки про внутрішнє перетворення душі та сприйняття божественної благодаті.
Автор описує, як у душі виросли різні "ростлини" - якісь негативні, представлені як колючі та злі "будяки", інші, можливо, позитивні, але їх доглядали з гордістю. Це символізує змішану природу людської душі та її можливість вирости як в доброму, так і в поганому напрямку.
Але потім автор сприймає, що боротьба з негативністю та негодністю може призвести до внутрішнього очищення та росту. Він закликає до звернення до Бога, який може принести в душу "квіти неба" - символи доброти, любові та краси. Ці квіти є дарами від Бога, які можуть цвісти в душі та впливати на навколишніх людей позитивно.
Вірш висловлює думку про важливість духовного розвитку, очищення та подарунку добра всередині себе, яке може бути поділено з іншими.
11.10.2023
|
|
|
|
|
Розмова з Богом
Я запитав у Бога: "Мудрий Боже,
Скажи, чому війна розводить ватру?
За крок від прірви хто нам допоможе
В ту мить, коли нема куди тікати?
Чому фарбує землю кров невинна?
Чом сад Едемів огортає пекло?
Чому батьки проводять свого сина
В останню путь, бо знищив бій запеклий?"
Промовив Бог на це премудрий: "Ваню...
А всі ми ходимо під Богом
А всі ми ходимо під Богом.
Життя в Його міцних руках
Він контролює всю тривогу,
Всю радість, біль і навіть страх
Він знає все, кому що треба,
Коли на землю йтиме дощ,
Як зорі вимостить на небо
В просторах піднебесних площ
Він знає все... Усе Він знає...
Коли прийде до нас весна,
Коли нарешті пролунає:
"Уже закінчи...
Тим, хто нині сміється
Ніхто не сміється над Богом в лікарні,
Ніхто не сміється з Його на війні.
Там віра в серцях починає зростати
І часто молитви звучать в тишині.
Ніхто не сміється над Ним при пожарі
І всім не до сміху коли смерч іде.
При голоді то чи в підземнім ударі
Міняється мова і страх всіх бере.
Злітає з обличчя вся гордості маска,
Коли вертоліт...
Наші страждання всі Тобі відомі
Наші страждання, всі Тобі відомі,
Ти знаєш все і співчуваєш нам,
Проблеми наші, всі Тобі знайомі,
Бо через них, пройшов Ісус Ти сам.
Ти вибраних своїх, не залишаєш,
В скорботах наших, завжди з нами Ти,
Все наперед, Спасителю, все знаєш,
До вічності, нам сил даси дійти.
І вдячні ми, завжди що Ти є з нами,
Ти наш Господь, ми діти є Тв...
Вірш про Україну «Як не молитися за рідний край?»
Як не молитися за рідний край?
Як не нести тягар свого народу?
Який страждає від ворожих зграй,
Який вмирає за життя й свободу!
Молюся: Боже правий! Захисти
Від злочинів диявола й насильства!
Народ у розпачі! Немає сил це все нести!
Дай пережити зло, терор і вбивства!
Почуй молитви, Боже, й захисти
Народ мій ...
На Бога надіюсь
На Бога надіюсь! І в щасті, і в горі,
Як чигає ворог на душу порою.
Як сонечко світить, щебечуть птахи,
Із радістю в серці співаю пісні.
На Бога надіюсь! Як скрутні хвилини,
Здається, що сили вже мене покинуть,
Здається, впаду серед бурі з грозою,
На Бога надіюсь, й втішаюсь душою.
На Бога надіюсь! Хоч тяжко порою!
І око моє з...
Якщо війна, то без надії Буває інколи ідем
Якщо війна, то без надії
Буває інколи ідем.
І руки свої опускаєм
Недоторкаючись небес.
Надія гасне, віра тихне
Коли чекаємо прогрес,
А у кінці не бачим сенсу
Чому в житті ми цім живем.
І часто думаєм, гадаєм
Чому війна триває ще?
Якщо є Бог чому не припиняє?
Страшну війну, життя та смерть.
...
Для Тебе цi твори
Моє серце бринить добрим словом,
Мов перо скорописця – язик.
Царю, Боже, для Тебе ці твори,
Тебе славити буду повік.
Справедливий, прекрасний, величний,
На устах – лиш краса та добро.
Свій престол утвердив Ти навічно
І прикрасив правдивістю трон.
Твої шати – алое і смирна,
Із слонової кості Твій дім.
Т...
Коли в устах ми тихо промовляєм, Молитву шепчем до небес
Коли в устах ми тихо промовляєм,
Молитву шепчем до небес
Тоді в словах ми з Богом розмовляєм
І дякуєм за посланий Ним день.
Та крім подяки ми чогось ще просим,
Самі ж не знаємо чого..
Та в одну мить ми відкриваєм очі
І згадуєм інших людей.
Там десь, на ліжку діти плачуть,
Чому і них нема батьків!?
А ми порою т...
ЩОБ Б В ЖИТТІ НЕ БУЛО...
Що б в житті не було, я прошу, залишайся тим світлом
Яке людям покаже дорогу до неба й Христа.
Ти - це свічка Ісуса, яку не згасити і вітром,
Чиє сяйво людей приведе до підніжжя хреста.
Ти - маяк, що покликаний іншим крізь бурю сіяти,
І коли через неї вони будуть радість шукать
У земному, у тому, що щастя не може їм дати,