Меню

Листівки

Дитяча сторінка

Біблія

Квіти неба

Душе моя, що в собі ти зростила?
Високі лопухи і будяки,
Чи кропиву, що так не раз жалила,
А може ти зростила будяки?

Рослини ці кохала ти у собі
І доглядала гарно, як могла.
Тримала їх у гордості і злобі,
У ненависті ця трава зросла.

Душе моя, як часто ти боліла
Коли колючки ранили тебе.
Але, одного дня ти зрозуміла,
Що все це не твоє, воно чуже.

Вмить захотілось вирвати із себе
Коріння всіх страшних тих бур’янів
І посадити в собі квіти неба,
Квіти із гарних, справедливих, добрих діл.

Душе моя, Господь спішить до тебе.
Двері до серця ти Йому відкрий.
Приніс для тебе Він всі квіти неба,
Квіти любові, ніжності й краси.

Рости їх пильно, доглядай уміло
Щоб зацвіли ці квіти на весь світ.
Даруй їх кожному, кого зустрінеш,
Щоб не зів’янули вони до вік.

---

У цьому вірші автор використовує образ рослин, щоб символічно висловити думки про внутрішнє перетворення душі та сприйняття божественної благодаті.

Автор описує, як у душі виросли різні "ростлини" - якісь негативні, представлені як колючі та злі "будяки", інші, можливо, позитивні, але їх доглядали з гордістю. Це символізує змішану природу людської душі та її можливість вирости як в доброму, так і в поганому напрямку.

Але потім автор сприймає, що боротьба з негативністю та негодністю може призвести до внутрішнього очищення та росту. Він закликає до звернення до Бога, який може принести в душу "квіти неба" - символи доброти, любові та краси. Ці квіти є дарами від Бога, які можуть цвісти в душі та впливати на навколишніх людей позитивно.

Вірш висловлює думку про важливість духовного розвитку, очищення та подарунку добра всередині себе, яке може бути поділено з іншими.

11.10.2023

Біблія:

Дорогоцінний стук, ще б'ється серце...

Дорогоцінний стук, ще б'ється серце,
Лежить маленьке немовля,
А біля нього мама тихо плаче
Бо без ноги лишилася вона...

Цей плач і біль який у серці,
Й дитина помирає на очах,
Й від болю вже немає куди дітись
І плаче серце мами над дитям!

Та стук продовжує ще йти у серце,
Останній плач, остання мить життя.
...

Довіра Богу

Ти відкрився мені, як ЗЦІЛИТЕЛЬ,
Я пізнала велич і силу Твою.
Ти, дійсно, мій особистий Спаситель-
Завжди посилаєш милість Свою.

Мені говорили, що це неможливо:
"Забудь і змирися, таке вже життя."
Від цих слів у душі так боліло,
Та Ти мій спокій і надія моя.

В жахливі часи і сильні морози
Ти, Господи, грів ...

ДОВІРА

Серед пітьми, тривоги і зневіри
У світі цім неправди й марноти
Яка важлива є для нас довіра,
Довіра Господеві назавжди.

Коли в душі невпевненість, проблеми,
Тягар життєвий серце враз стиска,
Найкраще подолання, будь ти певний, -
Довіра Богові свого життя.

О, як важливо Богу довірятись,
Та не частково, а в усім завжди.
А...

Буває відкидаємо далеко, У цьому світі ми любов Христа.

Буває відкидаємо далеко,
У цьому світі ми любов Христа.
Хоч жити інколи не легко,
Та ми повинні пам'ятати про любов Творця.

Коли я оглядаюся навколо себе,
Життя кипить в очах людей.
Усі вони немов комета
Летять далеко без цілей.

Так само й люди на Землі,
Ідуть далеко та без Бога
Поразки чи не мало признают...

НЕ ОБРАЖАЙСЬ!

Образили... навмисне, випадково...
Як ніби камінь кинули тобі.
І поселилась в серці печаль знову
Чи ти простив образу у собі?

Легко образитись. Простити – тяжче,
На перший погляд так здається нам.
Та прощати легше, а найтяжче –
Тримать сліди образ, неначе хлам.

Образившись лишаєшся спокою
І в серці біль, немов гаря...

Я і Ти Христос

Хто я є, що мене Ти так любиш,
Хто я є для Тебе мій Ісус?
Хто я є,що мене Ти голубиш,
Як та пташка пташеня своє під пух?

Хто я є, що мене пам'ятаєш
Й посилаєш опіку Свою?
Хто я є, що мене Ти плекаєш,
Наче батько,вчиш доньку
Свою?

Хоч не раз я Тебе розпинаю,
Непокірна буваю Тобі
І не ра...

Наші страждання всі Тобі відомі

Наші страждання, всі Тобі відомі,
Ти знаєш все і співчуваєш нам,
Проблеми наші, всі Тобі знайомі,
Бо через них, пройшов Ісус Ти сам.
Ти вибраних своїх, не залишаєш,
В скорботах наших, завжди з нами Ти,
Все наперед, Спасителю, все знаєш,
До вічності, нам сил даси дійти.
І вдячні ми, завжди що Ти є з нами,
Ти наш Господь, ми діти є Тв...

А тиша є обманлива завжди

А тиша є обманлива завжди.
Зазвичай все стихає перед бурею.
Так особлива є небес та голубінь,
Небес блакиті хмари не захмурюють...

Ніщо про бурю і не каже нам.
Душа безпечно так життю радіє.
Та небезпечний тихий вид є так.
На небосхилі хмара причаїлась.

Йдеш по житті і тихо, й легко так,
Ніщо і не говорить про ненастя.
...

А в нас тут - війна, в нас тут не сміються

А в нас тут - війна, в нас тут не сміються
В нас тут одна біда, лиш сльози тихо лються
І плаче гірко мама, бо знає, сина вже нема
Загинув, плаче й тато за серце лиш трима!

Скотилася маленька дитяча та сльоза
Трима вона маленький платочок татуся
І...

Юрба розлючено ревіла, Злітали злобні крики знов

Юрба розлючено ревіла,
Злітали злобні крики знов,
Вона неначе знавісніла,
Як вела стратити Любов.

Ті, котрі вчора вистеляли
Дорогу одягом своїм,
Сьогодні "розіпни" кричали,
Любов розпясти треба їм.

Юрба, що вчора ще рядами
Сиділа й їла рибу й хліб,
Ревіла злими голосами:
"Достойний тільки...