Живу і думаю про те Як світ сьогодні помирає
Живу і думаю про те
Як світ сьогодні помирає
І люди ті ідуть туди
Де темінь та яка вбиває
Назад уже не має вороття
Вони там плачуть і ридають
Благають Бога і Христа
Щоб Ті забрали їх з-за краю
Той край кохає всіх таких
Які гріховно пропадають
Які гріхи свої оті
Вони в ненависть повертають
Життям живуть вони одним
Не думають про те що в небі
Жадають лише бачить те
Що їх наповнює у злобі
---
Цей вірш висловлює думки автора щодо сучасного стану суспільства, де здійснюється насильство, конфлікти і війни. Автор висловлює занепокоєння щодо великої кількості людей, які страждають і вмирають через ці конфлікти та гріхи.
Автор наголошує, що ці люди, які заблудилися в своїх гріхах, плачуть і благають Бога і Христа врятувати їх від знищення та покарання. Вони відчувають жах та безвихідь і сподіваються на милосердя і спасіння.
Вірш також виражає думку про те, що життя повинно бути прожите в любові, спільності та відносинах з Богом, але замість цього люди поглиблюють свої гріхи та ненависть. Цей вірш закликає до розмірковування про значення життя та важливість милосердя, співчуття та доброти в суспільстві.
16.10.2023
|
|
|
|
Ще вродить жито. Визріє овес
Ще вродить жито. Визріє овес.
Ще буде мир, здобутий в перемогах.
І тільки душі до святих небес,
полинуть птахом до самого Бога.
Ще будуть квіти, бджоли і нектар.
Нап'ються пуп'янки живильної водиці.
І тільки кров, пролита на вів...
Зажди, не йди, постій зі Мною… З тобою хочу говорить
Зажди, не йди, постій зі Мною…
З тобою хочу говорить.
Я вислухаю все з любов’ю,
Усе, що душу так ятрить…
Я вірний Друг твій! Я почую!
Від зла тебе Я захищу,
В твоїм важкім щоденнім бою,
Я поруч…Я з тобою йду!
Я був так близько, біля тебе,
Втирав сльозу і рани омивав…
Та наріка...
Хто може зрозуміти серця біль
Хто може зрозуміти серця біль,
Коли з очей течуть невпинно сльози?
І словом в той час зможе підкріпить,
Сказавши: " Ти не сам, я молюсь також"?
Хто може зрозуміти тих людей,
Які втрачають нині своїх рідних?
Хтось чоловіка, сина, батьків,
Прості слово у горю не поможуть.
Поглянувши навколо, помі...
Небо нахилилось низько, низько...
Небо нахилилось низько, низько...
Хочу,на землі, я жити небом.
Щоб воно завжди було так близько.
Доторкатись щоб до нього серцем.
І коли мені так буде тяжко,
Знов прийдуть в житті важкі хвилини,
Небо мене зможе обійняти
Так, як батько обійма дитину.
Небо нахилилось низько, низько...
Серця вічність тихо доторкнулась.<...
Життя біжить,його не зупинити
Життя біжить,його не зупинити,
Не повернути час,уже назад,
Ніхто не знає,скільки нам ще жити,
Та треба готовим,бути в кожний час.
Можливо в завтра,ми вже не проснемось,
І не побачим сонце золоте,
І не побачим те блакитне небо,
І не відчуєм більше теплоти.
Ми не почуєм,більше батька слово,
І не відчуєм,мами теплоти,
І не...
Бог спустився у Вифлеєм
Час чекання минав віки серед лиха, жалю́, руйнації.
Геть остання з людськи́х надій потонула в засиллі зла,
Як до змучених та слабких, поневолених в окупації,
Раптом в те́міні віковій промінь радості запалав.
У хвилину, коли ніхто не чекав уже на Спасителя.
Коли ширилась світом ніч і зростав лабіринт проблем,
Розірвався небес хіто...
За закритими дверима - ЗВОРУШЛИВИЙ ВІРШ ПРО НАШЕ СЬОГОДЕННЯ
За закритими дверима
Плачуть вдови молоді.
Їх журба чорна накрила,
Зліг коханий на війні.
За закритими дверима
Плачуть гірко матері,
Бо привезли побратими
Тіло сина на щиті.
За закритими дверима
Квилять сироти малі.
Свіжа татова могила -
Перший біль у їх житті.
За закритими дверима,
Як розі...
Не гай життя, не витрачай даремно
Не гай життя, не витрачай даремно.
Цінуй усе, що маєш. Бережи.
Тримай своє, найближче, сокровенне
І все, що робиш, буде від душі.
Будь чесним, головне, з собою.
Злітай ракетою до мрії, до зірок.
Пірнай в можливості ти прямо з головою.
І не тримай зажурливих думок.
Вдихай повітря чисте, свіже вільно
І відпусти майбутнє на колис...
Понад усе важливе є любов
Понад усе важливе є любов,
Яку Господь в серця людей вливає.
Вона зігріє серце, душу, кров,
Дарунка більшого на світі цім немає.
Любов поможе шлях земний пройти
Та зрозуміти ворога й простити,
Образ глибокі води перейти,
Вогонь надії в душах запалити.
Любов не потішається неправді,
Лиш істині вона завжди радіє,
...
Переображення
Непорочна Небес красота,
Пеленала безкрайні простори.
Із дванадцяти учнів Христа,
Піднялись лише троє на го́ру.
Петро –Симон,Яків і Іван,
Тільки їх Учитель удостоїв,
Заглянути в ту із Божих тайн,
Котру́ для Його Бог Сам приготовив.
І сталося диво серед них:
Піднімати хмара Христа стала.
І Його одеж...