Хто може зрозуміти серця біль
Хто може зрозуміти серця біль,
Коли з очей течуть невпинно сльози?
І словом в той час зможе підкріпить,
Сказавши: " Ти не сам, я молюсь також"?
Хто може зрозуміти тих людей,
Які втрачають нині своїх рідних?
Хтось чоловіка, сина, батьків,
Прості слово у горю не поможуть.
Поглянувши навколо, помічаєш,
Багато сліз сьогодні на землі:
Розлуки, біль, важкі переживання,
Хто зможе підкріпити у ці дні?
Людина?
Ні наглядний приклад в Йова,
Коли до нього друзі в дім зайшли,
Хотіли би, можливо, підкріпити,
Та лиш мовчали, сидячи, вони.
Так важко підібрати нам слова,
Для тих людей, які вже без надії,
Де втрачена уже є ціль життя, Розбито все - бажання, їхні мрії
Так важко підібрати нам слова,
Коли ти бачиш тих, хто нині плаче,
У кого вже майбутнього нема,
Хто втратив все, війна прийшла до хати.
Зруйнована домівка і усе,
Над чим так довго руки працювали...
Які слова потішать тих людей?
І хто загоїть серце батька й мами?
На це питання відповідь одна,
Лише Ісус,
Він може укріпити.
Перев'язати там, де рана є,
Розбитих в вірі знову обновити.
Людина слів таких не підбере,
Які могли би серце лікувати.
Нехай Господь поможе нині тим,
Хто втратив все, і їх почне зміцняти.
Автор: Долайчук Віталій
26.08.2023
|
|
|
|
|
НАЙЦІННІШИЙ СКАРБ
В любові щирій людям Бог віддав
Дитину - найцінніше, що Він мав.
Син Божий народився у цей світ,
Приніс від Батька Новий Заповіт:
"Бог є Любов, і в Ньому - сенс життя,
Тож принесіть ви щире каяття
Йому, як діти! Слухайтесь завжди,
І Він вас порятує від біди."
Сьогодні маємо слова Христа,
Записані у книгах і віршах,
Церкво, пробудись!
Скільки раз до небес ти свій зір піднімав
І про ба́жаний спокій бажав,
В час,коли на душі ураган вирував,
Все живе,що в тобі,руйнував?
Скільки раз ти людської підтримки просив,
Щоб підтримав би хтось твої руки,
Та байдужості в відповідь дощ моросив,
Додаючи душевної муки?
І у відчай можливо не раз ти впадав,
В...
Вже знов весна розстріляна блукає
Вже знов весна розстріляна блукає ,
де місяць із зірками гомонів ,
вже небо переповнене до краю ,
і Умань теж сумну свою завів .
Стогне Дніпро , реве Дунай ,
і чорний дим по вулицях ганяє ,
війна не чує болю , І це жаль ,
і душечки до неба забирає .
Невинні душі , вже немає слів.....
МИ НА ЗЕМЛІ, ЯК ГОСТІ...
Ми на землі, як гості, любі друзі!
І нашого нічого тут нема...
Життя проходить в суєті, у русі,
Минає літо, осінь і зима...
Так день за днем летить і рік за роком,
Настане час покинути цей світ,
І прийде смерть невпинним, спішним кроком,
А потім треба віддавати звіт.
За всі слова, думки і кожне діло
Чи явне, чи приховане було,...
Ніколи не плануй своє життя, Проєктувати наперед не варто
Ніколи не плануй своє життя,
Проєктувати наперед не варто,
Бо ти не знаєш, що породить завтра,
Чи не зупинить смерть серцебиття.
Ніколи днем майбутнім не хвались
І не кажи, що зробиш те чи інше,
"Як Бог мені дозволить", - скажи ліпше
І щиро, як дитина, помолись.
Ніколи не кажи: "Я зможу все,
Я все зроблю, усе ме...
А виявляється, так просто все було
А виявляється, так просто все було...
А ми шукали сенс життя роками.
Це сонце, мирне небо та добро.
Дитячий сміх, усмішка щира мами.
А зараз зрозуміти маєм шанс...
Рве серце на шматки щодня тривога.
Життєві цінності змінилися ураз.
І лиш про мир усі благаєм Бога.
А виявляється, так просто все було...
А ми шукали сенс життя рок...
Бог проведе дорогою вузькою - християнські вірші українською
Бог проведе дорогою вузькою
І приведе тебе у небеса.
На цій дорозі буде Він з тобою,
Тобі покаже силу й чудеса.
Не сумнівайся, Бог завжди з тобою,
І зараз Він тебе не залишив,
Він твої руки зранені до крові
Своїм теплом Батьківським заживив.
Він бачить те, як у житті стомився,
І як диявол знову підступа,
Кого ж ми запросим на Свято?
Кого ж ми запросим на Свято?
Хай прийде гостей небагато.
Всі інші зберуться допоки,
Найпершим прибуде хай Спокій.
Він сяде в кутку, край ялини,
Всілякі розкаже новини,
Згадає, що прийде і Тиша,
Що мрії й надії колише.
“А Радість не прийде?” – спитаю,
І Спокій промовить: “Не знаю,
Її в стільки міс...
Вдова з Сарепти
Пророк Ілля підходив до Сарепти,
Скрізь посуха, ні цвіту, ні трави...
Та знав: Господь не дасть йому померти,
Бо сам привів сюди, де дім вдови...
Вона збирала дрова біля міста...
«Можливо, ти води мені даси? -
Пророк гукнув вдові - так хочу їсти...
І ще шматочок хліба принеси»
Ось Я піду - й поніс хрест на Голгофу
Ось Я піду - й поніс хрест на Голгофу.
Не нарікань, не плачу, не докори
Що тяжко, і що тіло в ранах все.
Що на собі хрести людей несеш...
А на шляху усе хрести лягають -
Гріхи людськії, прикрощі, печалі,
Хвороби всі, всі біди, всі страждання,
Лягають і лягають всі стогнання...
А Ти несеш, несеш їх на Голгофу.
Не кажеш до Отця:...









