|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Переображення
Непорочна Небес красота,
Пеленала безкрайні простори.
Із дванадцяти учнів Христа,
Піднялись лише троє на го́ру.
Петро –Симон,Яків і Іван,
Тільки їх Учитель удостоїв,
Заглянути в ту із Божих тайн,
Котру́ для Його Бог Сам приготовив.
І сталося диво серед них:
Піднімати хмара Христа стала.
І Його одежа,наче сніг,
Враз яскравим світлом засіяла.
Це в учнів відбувалось на очах,
В ту ж мить два мужа стали.Ну а далі,
Один з них книгу долі мав в руках,
А інший на руках тримав скрижалі.
І це були Мойсей і був Ілля,
Пророки із Старого Заповіту.
Засяяла загравою Земля,
Від променів небаченого світу.
Немов сонце ясне ось зійшло,
Та й від то́го ясніше ще світило,
Що в зеніті жарко розцвіло
І промінням землю попалило.
Світло Неба схо́дило від лиць
І звучав над ними голос Бога.
І апостоли упали ниць,
Обняла усіх їх вмить тривога.
«Це Мій Син!Його слухайте ви!»,
Це разів багато говорилось.
І пророки тихо відійшли,
А в Ісуса ще лице світилось.
Стало серед гір так тихо знову,
Щоби ті хвилини не забути,
Вмить до Христа Петро промовив:
«Наставнику!Як добре тут нам бути.
Бачили ми славу,та в роках,
Хай на згадку буде ця ідея.
Зробимо намети три:Тобі,
Другу для Іллі і для Мойсея!».
Іншу мову їм Господь веде,
Що зверши́ти треба ще спасіння,
Що день смертний для Його іде,
А для них–великі ще гоніння.
Та прийде неждано мить чудова,
Коли око кожне вже побачить,
Сина Божого у славі знову,
Хтось від суму, хтось від радості заплаче.
І поклі́н народи віддадуть
То́му,Хто Люд грішний врятував...
Перед ними невідома путь,
Тернистий шлях попереду чекав.
І показував незримий перст,
На гору інакшу,де з печаллю,
Син Господній бачив,бачив хрест,
Знаючи,що буде там за даллю.
Спрямував в майбутнє Він Свій зір
І,напевно бачилось Христу,
За ланцюгами тих юдейських гір,
Усіх,хто прийняв істину святу.
Ми з вами християни,слава Богу!
Нам в Небеса Спаситель шлях проклав.
Цей шлях туди лежить через Голгофу,
Де Він за всіх Свою Кров проливав! Амінь.
27.07.2023
|
|
|
|
|
Невидимий бій
До Господа янгол прийшов на розмову
– Всевишній Ти знаєш, так важко мені,
Поглянь мої крила обпалені знову
У битві зі змієм всі ночі і дні…
В моєї людини великі окови,
Не страшно коли на руках чи ногах,
Та в серці вони і я знову і знову,
Калічусь об них, наче зранений птах…
– Я знаю, боротись, ангелику, важк...
У кожної людини своя доля...
У кожної людини своя доля...
Хтось з радістю іде земний свій шлях,
Легкою для його є Божа воля
Схиляється він перед Ним й радіє в молитвах.
В його сім'ї завжди складається все добре
Здорові діти, у спокої всі живуть,
Минають його дім тривоги й болі,
Молитви вдячності у небеса такі несуть.
Та є такі, в яких в житті ідуть одні випр...
Бережи у молитвах рідних.. Найдорожчих, безцінних людей
Бережи у молитвах рідних..
Найдорожчих, безцінних людей.
Може треба одна молитва,
Аби висохли сльози з очей..
Бережи у молитвах найближчих,
Не шкодуй ані часу, ні сил.
Напиши кілька слів, потіш їх..
Час летить, і життя - лише мить.
Може завтра не зможеш чути
Рідний голос й банальне «Привіт»
Кожну мить намагайся пі...
ЩОБ Б В ЖИТТІ НЕ БУЛО...
Що б в житті не було, я прошу, залишайся тим світлом
Яке людям покаже дорогу до неба й Христа.
Ти - це свічка Ісуса, яку не згасити і вітром,
Чиє сяйво людей приведе до підніжжя хреста.
Ти - маяк, що покликаний іншим крізь бурю сіяти,
І коли через неї вони будуть радість шукать
У земному, у тому, що щастя не може їм дати,
Ми тут чужинці, на чужій землі
Ми тут чужинці, на чужій землі,
Ми перехожі лиш, ми тут дочасно,
Хоч часто ранять ноги камінці-
Та в Господа усе і завжди вчасно.
Він водить нас тернистими шляхами,
Проводить нас скрізь вітри і сніги
Але й водночас добрими руками
Він бальзамує рани та синці.
Він наче глину садить на кружало,
І наче золото він очищає нас,
...
Щастя, насправді, не треба шукати
Щастя, насправді, не треба шукати,
Треба навчитись його відчувати.
Щастя — у кожному новому дні,
Щастя — в спокійному, теплому сні.
Щастя — зростаючі, впевнені діти,
Щастя — це просто вміти радіти:
Сонцю ясному, що світ зігріває,
Квітці тендітній, яка розцвітає.
Серце своє ти наповни добром,
...
Ватажок
Мрійливі не будуть стогнати від болю утрати,
А більше знайдуть інших в світі ймовірних шляхів,
Здолати щоб двері закриті й залізнії ґрати.
Їх руки старанні ще зловлять багато птахів.
Покірний не стане скавучати й битись об стіни,
Аби довести, що навколо усі неправі,
Лиш зовсім дурний рветься в зону, де тільки руїни,
І йде по стежинам, хоч...
Не бійтесь визнавати помилки
Не бійтесь визнавати помилки.
Хоча б для себе, в думці, перед Богом...
Нас іноді заносить плин ріки,
А розуміння визріває згодом.
Усі ми помиляємось не раз,
Але не кожен зважиться на сповідь...
Не можна вже, на жаль, вернути час,
Але можливо виправити совість.
В моменти гніву, злості чи страждань,
Буває, сам се...
Я йду по житті, немов по пустелі
Я йду по житті, немов по пустелі.
І все важче стає,щоб долати цей шлях.
Та я вірю, що Бог мене підкріпляє,
Веде до осель,що в ясних небесах.
Я пливу по житті, немов би по морю,
І, здається, що ось - і уже потону:
Хвилі моря човен мій уже заливають,
Та умить Він поможе - і я знов на плаву.
Я лечу, наче птах по просторах небе...
Байдуже, що брудний листок
Байдуже, що вірші мої
Не раз в хліві родились,
Лиш би глаголи з них святі,
В серцях людей лишились.
Байдуже, що брудний листок,
Й такі ж бувають руки.
Лиш би кожнісінький рядок,
Хвалив Христа за муки.
Байдуже, пишеться й в ночі,
Коли так хочу спати.
Лиш душі б скуті у грісі,
До неба направляти.
І не стр...