Меню

Листівки

Дитяча сторінка

Біблія

Чому так часто у житті Немає сили і терпіння

1. Чому так часто у житті
Немає сили і терпіння,
А нарікання й навіть гнів
Підточують моє сумління?

2. Чому той світ з його гріхом
Заполоняє серце часто?
Чому ж то ненависть із злом
Літа над ним, як чорне птаство?

3. Як хочеться вірно іти
По тій із тернами дорозі!
Як хочеться спокій знайти
У ласці і любові Божій!

4. Зміцняй нас, Боже, підкріпляй,
Як падаєм, коли нам тяжко,
Дітей Своїх не забувай,
Бо як без Тебе, Отче, страшно.

---

У цих чотирьох строфах вірша віршувальниця виражає свої роздуми та сподівання стосовно свого відношення до Бога і духовного життя. Вона ставить питання щодо своєї власної слабкості, недосконалості і внутрішніх боротьб, які виникають в її житті.

Перша строфа виражає роздуми про відсутність сили і терпіння в труднощах життя, а також про негативний вплив нарікання та гніву на її сумління.
Друга строфа питає про те, чому світ навколо неї так часто заполонюється гріхом і злом, а ненависть летить над ним, немов чорне птаство. Це виражає її турботу про моральне становище сучасного світу.
Третя строфа виражає бажання йти по терновій дорозі в співвідношенні з Богом, знаходячи спокій у Божій ласці та любові.
У завершальній строфі поетеса молиться до Бога, щоб Він зміцнював та підкріпляв її та інших дітей Своїх, особливо в моменти, коли вони відчувають свою власну слабкість і бояться, що без Бога їм буде страшно.

14.10.2023

Біблія:

Любов, вона така є не простая

Любов, вона така є не простая -
"Любіть ви ближнього, як любите себе"
А я усе кажу: " Я не такая,
У всьому не достойна я Тебе"

Хіба нас за достоїнства Бог любить?
Достойними ніколи нам не стать.
Достойний є хвали - Господь, не люди.
Чим можем за любов Його віддать?

Та якщо ми себе зовсім не любим,
...

Звикли до Христа вже, не цінили. Думали, що з ними буде завжди.

Звикли до Христа вже, не цінили.
Думали, що з ними буде завжди.
Як на голову лилося миро,
Лиш лунало: "Що за марнотратство..."

Жінка лиш, у серці із подякою,
Все дорогоцінне, те що мала,
У передчутті із Ним прощання,
Миро вже на Нього виливала.

Ні, не знала що піде додому,
Що належить ще Йому страждати.
Просто...

ЛИШИЛОСЯ ЩЕ ТРІШКИ ДРУЖЕ

Лишилося ще трішки, друже, не журись...
Вже сонце низько-низько, подивись...
Вже день минає, скоро ніч прийде,
І все скінчиться враз, все перейде,
Душа зрадіє - Цар Ісус гряде,
І вірних із Cобою забере.

Лишилося ще трішки, друже, не журись...
Ти лиш терпіння наостанок наберись...
Іде всьому кінець. Та сил ще треба,
Щоб ворога ата...

Постати треба у наряді чистім, Без всіх плям,пороків і гріха

Постати треба у наряді чистім,
Без всіх плям,пороків і гріха.
В білосніжнім,світлім,променистім,
По правиці ставши Жениха.

І ось,Ти поруч із Ісусом станеш,
Сонми ангелів співають Вам пісні.
Ти від щастя ледве не заплачеш,
Золотий вінець на голові.

І Творець, схилившись над союзом,
Руки покладає на обох.
Нарече...

Хочу подивитись на Голгофу

Хочу подивитись на Голгофу,
Очі ,Боже, Ти мені відкрий
Щоб побачить рани ті глибокі,
Що прийняв за нас людей Син Твій
Як невинна кров із ран стікала
Щоби був омитий гріх людський,
Небеса вона подарувала
Тим, хто став під цей струмінь живий.

Х...

Колись затихне все навколо - Християнські вірші про війну в Україні

Колись затихне все навколо,
Настане спокій аж до струн душі
І крапка буде над війною,
Й в очах затихнуть шрами від війни.

Колись відчуєм повну тишу,
І слів забракне нам сказать
Що серце стуком відчуваєм,
Це називається - життям.

А скільки раз вже бачила Земля?
Як пробачали і як зраджували люди
І говорили що не...

Мій Боже, знаєш а сумніви є

Мій Боже, знаєш а сумніви є
Я вірю в Тебе, але якось рідко.
Не хоче моє серце знать Тебе
Нажаль ,та це кінець вердикту.

Я так старався себе обманути
Казав люблю Тебе, нажаль не щиро.
Я так вагався бути чи не бути
В Твоїх руках і Твоїм сином.

Пробач, але мій Боже-ні! Нажаль, не хочу Тебе знати.
Читати Слово, і співать...

Я ЗНАЮ: МАЛО СКАЗАНО "СПАСИБІ"...

Я знаю: мало сказано «спасибі»,
Тих щирих слів до Бога в небеса…
А хочеться, щоб вдячність у молитві
Кричала голосніше, ніж нужда.

Замало ще в житті я оцінила
Ту милість, що являється щодня.
Нічим перед Творцем не заслужила,
Це тільки благодать Його дала.

Чи ж дійсно зрозуміла я ...

Навчіться цінувати все своє…

Навчіться цінувати все своє…
Можливо не таке вже й досконале,
Можливо і недоліки в нім є,
Можливе не таке вже воно й вдале…

Та це своє. І в цьому є вся суть.
Його від вас ніхто не відбирає.
Його від вас ніяк не відірвуть,
Хай і вогонь для цього запалає.

Своє завжди приємніше до тіла,
До серця ближче, ближче до ду...

Благоговійно, вдячно, у сльозах

Благоговійно, вдячно, у сльозах
Душа моя приймає це причастя,
Щоб світові насмілитись сказать
Про це блаженство — це найвище щастя.

Блаженство — мати частку із Христом,
З ним пережить Розп’яття й Воскресіння.
Про це не вміє розказать ніхто —
Слова всі перед Логосом безсилі.

Як лицемірства ница висота...