У кожного із нас своя дорога

У кожного із нас своя дорога
І кожний вибирає життя путь.
Та ті, що насміхаються над Богом,
Жде Боже покарання і жде суд.
Про це є розповідей так багато
Та захотілось розказать одну,
Що довелось мені почуть колись-то,
Що сталася в минулу давнину.
У той час атеїзм всім об'являли,
Твердили в школах всіх «Бога нема».
Насмішкам віруючих піддавали
І доставалось бід їм. Та дарма.
З одною дівчинкою таке сталось
І доля їй дісталась нелегка.
Про це я розповім вам всім докладно,
В ній віра виявилась не слабка.
І вчителька та кожен день старалась
Принизить дівчинку і якось раз
Позвати вчителя їй наказала
І виконала дівчинка наказ.
«Ось бачиш, він прийшов і зрозуміло
Те,що існує в самім ділі він.
Та Бога звать–безрезультатне діло,
Його нема. Прийти не може Він.
Ти хочеш перевірить? То збирайся
І в нашу школу Бога запроси.
Та без Його назад не повертайся,
Я не прийму тебе, як не проси!».
Йдучи додому, виступили сльози,
Вона і відповідь не знала як знайти.
Звучали в вухах грізні ті погрози:
«Без Бога в школу зовсім щоб не йти!».
Удома з рідними цим поділилась,
Сказала все що вчителька та їй.
І на коліна вся рідня схилилась,
На допомогу звучи Господа мерщій.
Про милість, ласку в Господа благала,
Несучи у мольбі свою нужду.
І дівчинка враз голос учувала,
Чіткий і ясний «Я прийду»!
Схопившись швидко в школу поспішили,
Постукавши, несміло в клас зайшла.
«Як оце ти вернутись враз рішила
З собою ще й нікого не взяла?».
А дівчинка збентежена стояла,
Не знала що промовити в ту мить
Та накінець,осмілившись, сказала
Що«Він прийде. Ви просто підождіть».
«Тоді сідай,, подивимось що стане,
Привикли що завжди все сходить з рук!».
За парту сіла дівчинка слухняно
Та враз почули усі в двері стук.
Йому поки ніхто не здивувався
«Ввійдійть!»–сказала голосно вона.
Однак той стук сильніше повторялся
Й відкрити двері вчителька пішла.
Що буде далі і гадки не мала
Відкривши і на страх усіх дітей,
Раптово скрикнувши, мертвою упала
Снопом підкошеним біля дверей.
Завмерли всі від страху. Що ж то буде?
Ну хто ж чекав таких ось перемін?
Всі збіглись вчителі і з від усюди,
А діти всі кричали «Прийшов Він!».
Так.Він прийшов,коли Його не ждали,
Коли в устах у вчительці оцій,
Слова насмішок все іще звучали,
Та це не просто був той звук пустий.
Бог пильно за всіма спостерігає
І хто переступає Божу грань,
Під Божий осуд зразу попадає,
А скільки є таких,куди не глянь?
О,якби люди розуміли й знали,
Що сміх над Богом–неминучий гріх.
То у житті би обережно поступали,
Як хочуть щоб зустріла старість їх.
Тим, хто Його шанує, Бог проявляє
Багато милості і доброти,
Свою любов ім кожночасно посилає,
А чи шануєш Бога друже ти?
Амінь

---

Цей вірш розповідає історію про дівчинку, яка вірить у Бога та стикається з насмішками й сарказмом з боку своєї вчительки і однокласників, які вірять у безбожність. Дівчинка розказує про цю ситуацію своїй родині, і разом вони моляться Богу за рятування.

Пізніше вчителька вимагає, щоб дівчинка привела Бога в школу, щоб переконатися, що Бог існує. Дівчинка відповідає, що Бог прийде, і в цей момент учителька отримує дивну страшну небезпеку.

Вірш підкреслює важливість віри та поваги до Бога і показує, що віра може мати реальні наслідки. Він закликає до обережності та поваги до релігійних переконань інших людей і нагадує, що Бог пильно стежить за тим, як відносяться до Нього.