Меню

Листівки

Дитяча сторінка

Біблія

Чи існує найсильніша біль? Чи можливо болі порівняти?

Чи існує найсильніша біль?
Чи можливо болі порівняти?
В кожного цей біль буває свій…
І не всі спроможні біль здолати…

Ні. Неможливо порівняти біль,
Чи вимірять його в житті шкалою…
Це , як рівняти сонце й буревій…
Воно не порівняється з собою.

Бо сонце має наслідки свої.
А буревій дерева поламає…
Та все ж, на місці свому все стоїть,
І свою шкоду також усе має.

Так само й біль: Для когось невеликий,
В той самий час, неначе ураган
Повалить з ніг, того, хто найсильнішим
Здавався завжди й всюди усім нам.

А хтось, велику пережив проблему,
Хоч ззовні сили ніби і не мав…
Та він був сильний духом, сильний серцем,
Й тому від болю сильного не впав…

Буває біль приносять твої ближні,
І найрідніші рани завдають…
Тоді болить так довго і так сильно,
Й ті рани беззупинно нам печуть.

А в середині – шквал і урагани…
Здається, щоб завгодно пережив,
Але не це…Бо це – лишає шрами.
Для когось – рідні найсильніша біль.

Когось батьки в житті не розуміють,
Й від них підтримки у житті нема.
Й від цього болю серденько заниє…
У кожного ця біль така своя…

І не потрібно ближньому казати,
Що він нічого ще не пережив.
Задумайсь на хвилиночку , мій брате,
Чи справедливо ти когось судив?

Чи ти забув, що всі ми дуже різні,
І в кожного свій больовий поріг…
Чому ж сьогодні дуже строго й грізно
Судити ближніх, друже мій, спішиш?

О не суди! І навіть не берися
Когось рівняти в світі по собі.
Ти краще з братом стань і помолися,
Й тоді Господь поможе і тобі.

Не зневажай людей в своєму серці,
І Бога цим, мій друже, не гніви.
Бо, хтось від болю ладен вже померти,
Хоч він й сховав цей біль на глибині.

Ми всі в житті страждаємо багато.
І в кожного свій власний сум і біль.
Й не дай нам Бог, страждання виміряти,
Щоб не прийшлось нести нам те самим.

Не будемо порівнювати болі,
Й казати гордо: «Ти ще не терпів!»
Щоб не зіткнутись з ворогом в двобої
Й не втратить в боротьбі всіх своїх сил.

Бо там, де брат, пройде випробування,
Не зможеш ти ступити навіть крок.
Не будемо судити. Краще разом
Вчинімо так, як нам велів Господь.

Допомагати Бог нас закликає,
Щоб ми були підтримкою для всіх,
Хто в цім житті від болю знемагає,
Хто втратив віру, хто немає сил…

Давайте будем помічати всюди
Всіх тих, хто зараз, через болі йде,
Й за них молитись до Ісуса будем,
Хай Він в цих болях разом з ними йде.

Коли Господь в життя щось допускає,
Він нас навчає ближніх потішать
Тим утішанням, яким Він втішає,
Щоб нам в стражданнях на Христа вказать.

Чи існує найсильніша біль?
Не беруся я про це казати.
В кожного цей біль буває свій…
Тож не будем болі ми рівняти.

---

У цьому вірші обговорюється тема болю і страждання, і як важко порівнювати біль різних людей, оскільки він є дуже особистим і суб'єктивним. Автор наголошує, що кожна людина переживає свій біль, і важко судити, чий біль є сильнішим чи меншим. Також, вірш закликає до співчуття і підтримки один одного в складних моментах, а не до судження чи порівняння.

Автор наголошує на важливості співчуття, милосердя і молитви за тих, хто переживає страждання, і закликає не судити інших за їх біль, але бути підтримкою та допомогою в цей важкий час.

09.10.2023

Біблія:

Псалом 25

Ти мене розсуди Боже мій,
У невинності я ж бо ходив.
Й не хитнувся в дорозі своїй,
Бо надією Боже я жив.

Мене випробуй Ти й перевір,
Досліди моє серце Бог мій!
Запали Ти сердечний мій двір,
Я ж ходив лиш у правді Твоїй.

З нечестивцями я не сидів
І з підступними я не піду.
Їхній збір для розпусних синів,
По Твоїй ...

Ось кажеш ти: я так уже втомилась…

Ось кажеш ти: я так уже втомилась…
І сльози ллєш, і падаєш в журбу.
А Я, дитино, зовсім не змінився.
Допомагать завжди тобі спішу.

А ти все кажеш: ось я не такая…
Ти – особлива донька у Мене.
Не слухай ворога, ти зовсім не погана.
Ти – є найкраща, Я люблю тебе.

І не за щось, усіх Я полюбив вас.
Не за ...

Коли я опустила руки: Не знала як іти, й куди

Коли я опустила руки:
Не знала як іти, й куди,
Склонивши голову з розпуки
Сказала :Господи, веди.

І Він повів на вузьку стежку
Сказав: Ступай в Мої сліди,
В любу погоду, холод, спеку
З ціє стежки не зійди.

А потім Вів через колючки
До крові ранивши стопи,
Мені здавалося ці муки,
Не зможу більше я знести...

Закриті очі, закрите серце...

Закриті очі, закрите серце...
У край небесний душа не рветься.
Важким кайданом закуті ноги,
Земним кайданом гріха й знемоги.

Іде людина, життям блукає.
Куди іде так, сама не знає.
Душа безсмертна в тяжкім полоні.
Кайдани тягнуть важкі, в безодню.

Та, щей до того, страх диха в спину.
З боків всіх смика він без зупину.
Ст...

Сьогодні починається лиш вічність

Сьогодні починається лиш вічність.
А вічність починається тепер.
Не десь там, після смерті, коли пізно,
Коли все пройдено і в вічність ти прийдеш.

Вона є зараз, в кожнім нашім серці -
Погана, а чи добрая - з Христом.
І чим наповнене наше життя повірте,
Те буде в вічності коли з землі підем.

Як серце твоє сповнене любові,
Життя...

Церква Господня, будь віддана Богу

Церква Господня, будь віддана Богу
Незабаром на землю, повернеться Він.
Бог для тебе відкрив, правдиву дорогу
Спасіння ти знайдеш, тільки у Нім.

Наречену готує білосніжну для неба
Щоб забрати до Себе в країну святу.
Спаситель дарує любов всю для тебе
О церква Господня, служи ти Йому.

Трудися для Нього, промовляючи людям

Вірші

Вірші - це радість моя й біль,
Подяка серця і прохання.
Це стоголосий світом дзвін
Про Божі задуми й бажання.

Вірші мої, немов трава,
Лиш мить квітують, і зів'януть.
Душе, слав вічного Христа,
Не ждучи почестей, визнання.

"Хвали, душе моя, Господа! Хвалитиму Господа, поки живу,
співатиму Богу моєму, аж поки існу...

Благоговійно, вдячно, у сльозах

Благоговійно, вдячно, у сльозах
Душа моя приймає це причастя,
Щоб світові насмілитись сказать
Про це блаженство — це найвище щастя.

Блаженство — мати частку із Христом,
З ним пережить Розп’яття й Воскресіння.
Про це не вміє розказать ніхто —
Слова всі перед Логосом безсилі.

Як лицемірства ница висота...

А що вибереш ти?

В житті цім люди звикли нарікати
На долю, на державу, на життя.
Та Бог дав право людям обирати.
Дав людям розум, в серце – почуття.

Адам та Єва також вибір мали.
Бог їм сказав: оце – життя, це – смерть.
І люди смерть самі собі обрали,
Й царює на землі вона тепер.

Але Господь любив завжди цю землю.
Великий Бог...

ЩО СЕРЦЕ ТВОЄ НАПОВНЯЄ

Що серце твоє наповняє
Яких ти скарбів туди наскладав
Можливо вже терен у ньому буяє
Тому що за серцем ти не доглядав.

Що сіяв ти в серце кожного разу
Яке ти насіння збирав кожен день
Можливо у серці сховав ти образу
Яка не дає співати пісень.

Що серцю твоєму найбільш до вподоби ?
Що вабить твій погляд і душу...