Четвер 18 Квітень 2024   Українська  /   Русский       Пошук    

А НЕБО БЕЗТУРБОТНЕ...

А небо безтурботне...
Так хочеться піднятися над всім,
Тримати руку Господа
І взнати що є справжній сміх.
Плачуть батьки та діти.
Ще болем кривдиться земля.
Як би ж вони всі стигли
Пізнати Спасаюче Ім'я!
У кожного в свій час
В житті проломить греблю...
А що ж спасе тебе, коли
Надіявсь лиш на себе?
А небо безтурботне...
У час лихий для всього люду
Пробиті руки простягає Син Божий
І кличе, та чи Його почують?
Бідою хтось осліп.
Комусь відкрились очі.
А Бог над всім лише Один!
Довіри нашої Він хоче!
ІСУС ГОСПОДЬ! ТАК ТА АМІНЬ!

---

Цей вірш "А небо безтурботне" видається христианським віршем, який виражає релігійну тему та духовну спрямованість. Він висловлює бажання піднятися над повсякденними турботами і знайти спокій у віри. Строки висловлюють бажання бути ближчим до Бога і мати надію на спасіння через Його Ім'я, звертаючи увагу на важливість віри і довіри Богові в житті.

Автор закликає людей вірити в Сина Божого, який віддає свої руки для спасіння і кличе до себе. Текст нагадує, що самостійне надіяння на себе може не бути вирішальним у важкі моменти, і що віра в Бога може надати спокій і надію.

У кінці вірша автор закликає до віри в Ісуса Господа і промовляє "Амінь" як свою вдячність і підтвердження віри.

11.10.2023

Дорогоцінний стук, ще б'ється серце...

Дорогоцінний стук, ще б'ється серце,
Лежить маленьке немовля,
А біля нього мама тихо плаче
Бо без ноги лишилася вона...

Цей плач і біль який у серці,
Й дитина помирає на очах,
Й від болю вже немає куди дітись
І плаче серце мами над дитям!

Та стук продовжує ще йти у серце,
Останній плач, остання мить життя.
...

Дні минають, немов тікають...

Дні минають, немов тікають
Від нас людей, які на Землі тут проживають
А що зробив ти ось сьогодні?
Щоб бути чистим в Бозі.

Кожен день, нас бережуть
Ангели Господні
А пристав ти в раз, що буде, якщо твоє життя закінчиться прямо у цей час?

Ти згадаєш все, що робив не так.
Як там не допоміг, того не дочекав.
Там батьків...

Так часто ми маємо можливість Посіяти маленьке зернятко

Так часто ми маємо можливість
Посіяти маленьке зернятко
В твердому серці людини
Яке хоч на мить розм'якло...

Та цього нам не достатньо,
Ми часто чекаємо миті, нагоди, обставин, хвилини
Коли буде краще сказати:
''Господь тебе любить, людино''.

Та часто ми мовчки й тихенько Проходимо повз або й більше
Ми част...

ТИХА РОЗМОВА...

Тихо  падає  дощ.
Ловлю  краплі  рукою
І  у  цій  тишині
Розмовляю  з  Тобою.

Щоб  ніхто  не  почув,
Тільки  Ти,  мій  Ісусе,
Своє  серце  розкрить
Лиш  Тобі  не  боюсь  я.

Я  люблю'  такі  митті,
Коли &n...

Дякую

Коли Ти зі мною, тримаєш за руку - я можу вільно йти.
Я бачу світло, я маю речі, які Ти дав мені.
Ти надихаєш, світ відкриваєш, даєш Свою любов.
В житті так легко і так спокійно, коли з Тобою вдвох.

Дякую за те, що в мене є,
Дякую, любов Твоя веде.
Дякую, я дякую Тобі,
Дякую за те, що ми живі.

Коли мені сумно або дуже тяжко і виходу ...

Навчіться цінувати все своє…

Навчіться цінувати все своє…
Можливо не таке вже й досконале,
Можливо і недоліки в нім є,
Можливе не таке вже воно й вдале…

Та це своє. І в цьому є вся суть.
Його від вас ніхто не відбирає.
Його від вас ніяк не відірвуть,
Хай і вогонь для цього запалає.

Своє завжди приємніше до тіла,
До серця ближче, ближче до ду...

Як є в кожного з нас питань

Як є багато в кожного із нас питань
Тих нескінчених як і коли це буде
Скільки потрібно ще чекать
Коли закінчиться і чи Бог нас не забуде?

І притаманним це є нам
І в якійсь мірі і нормальним і не дивним
Та чи Господь, так,дивлячись на нас
Може сказати що ми дійсно 
Є Його творивом , вірним та терпеливим?

Чому так часто каж...

Гефсиманія / Страждання Христа

Гефсиманія...страждань Христа початок.
Страждань не тіла, а страждань душі.
Людськеє тіло мало так страждати,
Яке прийняв Він, щоб людей спасти.

Молитва слізна - "Хай мине ця чаша,
Та воля, Отче, буде лиш Твоя..."
І краплі крові, в боротьбі цій страшній,
Стікали в тяжких муках із чола.

Він був один, без учнів, без підтримки...

Ціль життя

Спогади минулих літ,мов приємний сон,
Як художник пензлем,створює картини,
А час вілізи поскладав до себе на вагон
І в мене на полиці виклав пам'ятні  світлини.

Важко так думкам моїм розгорнути крила,
Пташкою майнути в голубу блакить...
Щоб вітрами свободи наповнивши вітрила,
Тримати курс на вогник,що в далені горить.

Пробач...

Мені від світу крихти не потрібні

Мені від світу крихти не потрібні,
Я не бажаю їх збирать з-під столу,
Такі маленькі,дуже не примітні,
Разом з пилюкою попадали додолу...

Для чого буду жадібно збирати
Таке,що не наситись ані трішки,
Але за крихти ти повинен все віддати,
А далі спраглий,босий йтимеш пішки...

Я знаю,що покликана до столу,
Там мій Ісус розломить ...