Меню

Листівки

Дитяча сторінка

Біблія

Коли знову важко далі йти

Коли знову важко далі йти
І сили покидають у знемозі
Ти зможеш з Господом цей шлях пройти
І дасть він сили у земній дорозі

І тільки з Ним ти зможеш все пройти
Він забирає біль із середини.
І тільки з ним є легка та дорога
По якій так важко людям йти

Коли на ліжко падаєш в знемозі
І думай як же мені далі бути
Чекаєш відповідь і думаєш як не зійти
З дороги що веде до майбуття

Коли сльози в тиші свої ковтаєш
І вже незнаєш як же далі жить
А люди ж то не зрозуміють
Але від Бога нічого не сховаєш

Він бачить все. І кожну зраду людьську
І біль що проринає із душі
Він бачить кожну сльозину
Кожну хвилину він поряд з тобою є

Ти тільки не здавайся
В Господа вірь
І одержиш ти перемогу
Одержеш пемогу в тій боротьбі
Яка відома лиш Богу.

---

Цей вірш передає думку про те, що в житті завжди бувають складності і перешкоди, які можуть виглядати неподоланними. Але автор закликає не здаватися і вірити в Бога, який може надати сили, допомогу та перемогу в найважчі моменти. Вірність Богу та віра в Нього можуть допомогти подолати життєві труднощі і знайти спокій.

12.10.2023

Біблія:

ІНОДІ НАШЕ СЕРЦЕ, СПОВНЕНЕ СМУТКОМ

Іноді наше серце сповнене смутком.
Ми можем сумувати практично без причин
Ходити з сумом на обличчі
Хоча в житті все добре так у нас.

Часом такі моменти можуть наступати
Лиш через те,що мало думаєм про Бога ми
Мало думаємо про Його Любов розп'яту
Та за ту кров,що за нас лилась

Наші думки,увага спрямо...

Біда, горе, і плач немовляти - Християнський вірш про війну в Україні

Біда, горе, і плач немовляти
Гул, сирена, ракети й гранати
Руїни, пожари, і ями навколо
І скрізь відчувається запахи крові

Роздираючі крики, й слова десь прощання
Що вони всі вижили я чую вітання
Слова ці жахливі: «Живі? Відгукніться!»
Й заплакані очі, й заплакані лиця

«Надінь броньжилет, по нас десь стріл...

Навчи мене Боже...

Навчи мене Боже прощати
Усіх винуватців моїх,
Приниження, болі, забути
Сумління, щоб чисте набути
Щоб в серці не гніздився гнів.

Хай зло не вкоріниться в душу,
Його хай поборе Любов,
Даруй мені Боже молитись:
Обідчик, щоби міг звільнитись
Із сітки ворожих оков.

За них, щоб в молитві просила,
Як ти, мій Ісус...

Любіть живих, цінуйте їх

Любіть живих, цінуйте їх –
Не владні ми над нашим часом:
Спливає стрімко вік утіх –
Чи будем завтра всі ми разом?

Хай добре слово в нас живе –
Не будьмо скнарами на нього,
Й душевна рана заживе
Від злого безуму людського!

Бо не повернуться добром
Слова, не сказані до речі,
Близький засне вже ...

Невже ми теплими зустрінемо Христа?

Невже в безпеці ми чекаєм цього часу?

Невже душа, як каганці, пуста,

З немудрими рівняєм долю нашу?

Розбагатіли ми, не маємо нужди,

Перенасищена служінь програма.

Про це колись лиш мріяли діди,

Страждаючи за віру у кайданах.

Насмішки, грати і удар кнута-

Терпіли все! Не ...

Я дякую за те, що можу довіряти

Я дякую за те, що можу довіряти
Сьогодні й завтра я Тобі Мій Бог!
За те що можу я Тобі хвалу віддати
І славити Тебе до кінця життя мого.

Я дякую за те, що чуєш
Мої молитви, й сотні цих тривог
І відповідь мені на них завжди даруєш,
Бо дуже сильно любиш Ти Господь!

Ти дав мені життя, яким я дорожу
І відчуваю кожну, я с...

Так часто ми маємо можливість Посіяти маленьке зернятко

Так часто ми маємо можливість
Посіяти маленьке зернятко
В твердому серці людини
Яке хоч на мить розм'якло...

Та цього нам не достатньо,
Ми часто чекаємо миті, нагоди, обставин, хвилини
Коли буде краще сказати:
''Господь тебе любить, людино''.

Та часто ми мовчки й тихенько Проходимо повз або й більше
Ми част...

Ми лист Христів, який читають люди

Ми лист Христів, який читають люди.
Та тільки що написано у нім?
Чи бачать в нас Спасителя Ісуса,
Чи тільки назву лиш - християнин.

Чи через нас любов Христова ллється?
Чи люди хочуть слово те читать?
Чи тільки назва Божа зостається,
І не працює Його благодать.

"Ви - лист Христів" - звання таке високе.
Йому потрібно ...

Час не летить, то просто ми невічні

Гості

Час не летить, то просто ми невічні.
Час був, час є і буде на віки…
То тільки ми гостюємо у Вічності
Одну секунду, кажемо, роки.

То тільки ми собі таки міркуємо,
Що люди — вісь і крутиться Земля
Довкола наших похотей і пристрастей
І кожен з нас — то Всесвіт, то стезя…

А ми ніхто, точніше, гос...

Зустріч

Ми люди всі приходимо в цей світ,
І як би не було,лишаємо свій слід.

Земним шляхом блукаючи,проходимо дороги,
В яких переплелися і радощі й тривоги,

Щасливі зустрічі та миті прощавання,
Усмішки радісні та болісні зітхання,

Криві стеженки та прямі дороги,
А на спині тягар,що тисне нам на ноги.

І сонця поміж хмар не варто й споді...