|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Зустріч
Ми люди всі приходимо в цей світ,
І як би не було,лишаємо свій слід.
Земним шляхом блукаючи,проходимо дороги,
В яких переплелися і радощі й тривоги,
Щасливі зустрічі та миті прощавання,
Усмішки радісні та болісні зітхання,
Криві стеженки та прямі дороги,
А на спині тягар,що тисне нам на ноги.
І сонця поміж хмар не варто й сподіватись,
Та інколи спіткаєшся і важко вже піднятись.
Густий туман навкруг і вітер завиває,
А гріх на плечі тяжким вантажем лягає
І так підступно цей сучасний світ
Сховав від людства Божий Заповіт!
Красою манять безліччі доріг
Та лиш одна веде під Батьківський Поріг...
У Дім Отця,де прощені в Ісусі,
Брати та сестри у Святому Дусі -
З Єдиним Богом,Любяча Родина!
Бо лиш у Ніг Христа знайде собі людина
Те справжнє щастя,втрачену Любов,
Бо ще ніхто без Бога щастя не знайшов
А від гріхів душа у кожного зітхає
І з нетерпінням, так вона чекає,
Коли впаде із плеч важка провина
Під тягарем якої згорбилася спина.
Тягар той скинути,що душу так гнітив!
Знайти той слід,що в темряві згубив!
А час все плине і йому байдуже,
Де ми блукаємо,мій любий друже...
Бо день до вечора вже хилиться поспішно
І лиш в Батьківськім Домі із Христом затишно!
Олександр Богун
---
Цей вірш говорить про життя, як про подорож і про важливість знайти свій шлях, щоб знайти щастя і покоїти свою душу. Автор звертає увагу на різні аспекти життя, включаючи радість і смуток, гармонію і непокій.
Вірш також висловлює ідею, що важкий тягар провини тисне на душу і шукає звільнення від гріхів і помилок через віру в Ісуса Христа. Автор закликає до знаходження шляху до Божого дому, де можна знайти істинне щастя та покоїтися в присутності Бога.
Вірш закликає до віри, відкриття дороги до спасіння та знайдення істинного щастя в спільноті з Богом.
11.10.2023
|
|
|
|
|
Серед мільйонів прохожих людей
Боже, я прошу за вкраїну
За життя юнаків молодих
Я прошу збережи Україну
Країну колосків золотих
Хай повернуться вже до домівок
Ті що захищають кордони
Хай забудуть про чорний відтінок
І зустрінуть квітучість весни в ріднім домі
Нехай крізь сльози посміхнуться
Ті, що чекають батьків
Нехай батьки до дітей повер...
Мама - дарунок від Бога! / Християнський вірш про маму
Мама! Як багато це слово означає!
Скільки в ній любові, ніжності і теплоти!
Кожна людина на світі це знає,
Незалежно малий чи дорослий є ти.
Ніжність її - це чисте, блакитне небо,
Де житимем з Господом там навіки.
Як часто малі і дорослі так хочемо
Притулитись до рідної мами руки.
Теплота її, мабуть, тепліша від сонця,
Що в не...
Не думали ніколи, не віриться очам - Християнський Вірш про війну в Україні
Горять будинки, гинуть люди
Невже насправді, почалась війна?
Те, що раніше було цінно, втратило всілякий сенс життя
Молитви гарячі, слізні
Зі всіх куточків Землі
Про рідних і друзів , щоб залишились живі...
Хтось залишився без даху,
Хтось втратив маму чи тата
А хтось у холодному підвалі, вже не одну годину
Кл...
Згадала...гріх ще згадала. Може його не пробачив?
Згадала...гріх ще згадала.
Може його не пробачив?
Минуле ось знов нагадало,
Де у житті не така ще.
Може не все я сповідала?
Може відкрила не все?
До Бога іду я по відповідь.
Каюсь в минулому все.
А сатана все з минулого
Знову виводить гріхи,
Що уже прощені Господом,
Що Ним забуті вони.
Знову гнітить нев...
Тебе буду славити я, Хоч як не було б там життя
Тебе буду славити я,
Хоч як не було б там життя,
Хоч як не гнітило б воно,
Все одно Тебе ставлю, мій Бог.
Як цього не робити мені,
Коли дав Ти в моєму житті
І свободу, і мир, і любов
Хочу славити я знов і знов
Тебе, Бог, за усі мої дні,
Що даєш у моєму житті.
Хоч буває і важко мені,
Та всерівно я вірю Т...
ЩО Б В ЖИТТІ НЕ БУЛО
Що б в житті не було, я прошу, залишайся тим світлом
Яке людям покаже дорогу до неба й Христа.
Ти - це свічка Ісуса, яку не згасити і вітром,
Чиє сяйво людей приведе до підніжжя хреста.
Ти - маяк, що покликаний іншим крізь бурю сіяти,
І коли через неї вони будуть радість шукать
У земному, у тому, що щастя не може їм дати,
Господи! Я так іти втомилась... Можна, трішки я ось тут спочну?
Господи! Я так іти втомилась...
Можна, трішки я ось тут спочну?
І в прохладі дня,в дібровій тіні,
Хоч на мить очі свої зімкну....
Можна мені, бо нема бажання
Далі йти. Уже я находилась!
Від втоми мою душу рве вагання,
Більш Господи не можу. Я втомилась!
Не раз здається шлях важким порою
І зрозуміть не можу я ніяк.
Чому мовчиш ти, голову схиливши?
Чому мовчиш ти, голову схиливши?
Чому до Бога досі не кричиш?
Чому серце твоє таке розбите,
Чому зубами ти вже так скрипиш?
Хіба Бог винен у твоїх проблемах?
Хіба Він милість Свою не дарував?
Ти кажеш Бог у всьому винен,
Хоч ти Його ніколи і не знав.
Ти кажеш: "Де той Бог?
Хіба не чує Він мої благання?"
Ніколи не плануй своє життя, Проєктувати наперед не варто
Ніколи не плануй своє життя,
Проєктувати наперед не варто,
Бо ти не знаєш, що породить завтра,
Чи не зупинить смерть серцебиття.
Ніколи днем майбутнім не хвались
І не кажи, що зробиш те чи інше,
"Як Бог мені дозволить", - скажи ліпше
І щиро, як дитина, помолись.
Ніколи не кажи: "Я зможу все,
Я все зроблю, усе ме...
Смиритися так міг лиш Божий Син
Смиритися так міг лиш Божий Син -
В славетне місто на ослі в’їжджає.
А з натовпу навколо голоси
Благословляють і хвалу співають.
«Благословенний, - чути звідусіль, -
Той, Хто іде в ім’я Господнє!
Мир в небесах і слава в висоті!»
Лунають голоси аж до сьогодні.
«Осанна в висоті! - народ гукає,-