Для себе маю помирати кожен день
Для себе маю помирати кожен день,
Чекаючи Твого приходу,
Постійно відкидати своє "я",
Наслідуючи путь Христову.
Примати зі смирінням все,
Що кожен день мені даєш
І пам'ятати лиш про те,
Що тільки Ти крізь бурі проведеш.
А цілий світ не дасть мені того,
Що ти даєш з великою любов'ю.
Та й Ти давно купив мене всього
І найдорожчою Ти заплатив ціною.
А світ ж бо пропонує безліч справ
І манить без зупину всім чим може,
Щоб тільки час даремно змарнував
Під лозуногом, що кожен має те, що хоче.
Та за мільярди не отримаю я те,
Що прагну так всім серцем і душею,
Але Христос відкрив мені Себе -
За Ним піду, як волхви за зорею.
Мене за руку ніжно так веде,
Охороня від бід, в тривогах завжди поруч.
Моє життя як день один пройде,
Коли я чутиму лиш Його голос.
Для себе маю помирати кожен день,
Для світу маю засвітить зорею,
Щоб бачили - в мені Христос живе!,
І знали всі, що смерть не є межею.
Що б не казали, далі вічність жде
І Цар Святий, Творець всього живого.
А кожен з нас Йому які дари несе?
Що на землі для нас цінніше всього?
Іра Омельчук
---
Даний вірш, написаний Ірою Омельчук, висловлює глибокі роздуми про важливість духовної самореалізації та відданості Христу. Він закликає до щоденного відміщення власного "я" та наслідування шляху Христа, покликаного до смирення та самопожертви.
Автор вказує на важливість знайдення сенсу у віри в Бога і відданості Йому. Вірш висловлює бажання покращити свою духовну долю, відмовившись від матеріалістичних спокус світу та спрямовуючи свою увагу на вічне життя в об'ятиях Христа.
Автор підкреслює, що різниця між земними справами та даром вічного життя з Богом дуже велика, і віддача Богові є ключем до істинного зміцнення та спокою в дусі.
12.10.2023
|
|
|
|
Брати
Щоб кров’ю Своєю нас освятити,
Постраждав поза брамою Він.
Щоб краще усе могли уявити,
То наругу Його понесім.
Бо аж до крові ми ще не страждали,
Не втирали скривавлений піт;
Ми тільки серце Ісусу віддали,
Ввійшли в кровний із Ним заповіт.
Вже тепер ми Його, ...
В пітьмі воєнній чути крик та плач
В пітьмі воєнній чути крик та плач.
Стогін дорослих, плачуть всюди діти.
Шукаючи, кого іще згубити,
Там смерть розгулює містами як палач.
І сльози по усій нашій землі.
Де вибухи і там де їх немає.
До Господа Єдиного волають,
Та на коліна падають усі.
Який все чує, бачить все згори.
Який Суддя над світом є Єдиний.
Що є наше життя? І чого воно варте в цім світі?
Що є наше життя? І чого воно варте в цім світі?
Задавались питанням ви цим у тривожний цей час?
Коли чуєм новини, як гинуть дорослі і діти
Від ракет, що влучали в доми житлові, вже не раз...
Коли бачимо наслідки від землетрусу страшного...
Як карткові будинки - висотки розпалися вмить...
В тих руїнах багато людей... їх життєва дорога
Ти чуєш, Господи, як плачуть матері - Вірш про маму
Ти чуєш, Господи, як плачуть матері.
Ти чуєш, Господи, як серце їх волає,
Бо Ти один лиш серце людське знаєш.
Що є у ньому, видно лиш Тобі.
Тобі не байдуже, що горе скрізь та біль.
Ти не проходиш повз людськеє горе.
Рятуєш, й до сердець наших говориш –
«За допомогою до Господа ідіть»
Ви станьте на коліна п...
1. Чому так часто на очах у тебе сльози?
1. Чому так часто на очах у тебе сльози?
Чому в ці дні твоя душа така сумна?
Невже в житті ти зустрічаєш тільки грози?
Невже твоїм тривогам довго так нема кінця?
2. Чому так часто плачеш ти ночами?
І заливаєшся слізьми в тиші...
Чому на серці в тебе такі болючі рани?
І здається що немає виходу в житті..
3. Ти плачеш і сумує...
Я грішна, Боже. Ти мене пробач
Я грішна, Боже. Ти мене пробач.
Пробач за те, що я грішу щоденно.
А ти говориш лагідно: "Не плач.
У тебе буде все благословенно".
Я грішна, Боже. Ти мене прости.
Дозволь тебе любить, любить і славить.
Я мрію кожну мить в Тобі рости.
Це хочу за мету собі поставить.
Я грішна, Боже. Ти мене прости.
Та я іду до неба, я стараюс...
Люби Мене
Тобі легко любити в дні щастя Мене,
Коли обличчя підняте до неба.
Коли часто благословіння у житті,
По милості Своїй тобі Даю Я.
Коли здоров'я є, і радісний, веселий...
Тоді любити, дуже легко всім.
Тоді сама собою пісня ллється -
І вдячність на устах твоїх завжди.
Коли в усьому Мою ти руку бачиш,
Я примножую ряд твоїх пер...
Господи! Я так іти втомилась... Можна, трішки я ось тут спочну?
Господи! Я так іти втомилась...
Можна, трішки я ось тут спочну?
І в прохладі дня,в дібровій тіні,
Хоч на мить очі свої зімкну....
Можна мені, бо нема бажання
Далі йти. Уже я находилась!
Від втоми мою душу рве вагання,
Більш Господи не можу. Я втомилась!
Не раз здається шлях важким порою
І зрозуміть не можу я ніяк.
Недобрі люди...
Недобрі люди,мов сіль на рану,
Уста отруйні,як у змії,
-Плетуть інтриги і оману ,
Діла їх злі.
Отруйні стріли,пускають радо,
У тих ,хто з ними не йде у слід .
Та все намарно,
Бо Бог ,насправді,трима Своїх.
І Він учинить,що тії стіли,
Поранять їх.
Та зрозуміють,вони напевно,
Що це розплата за кривду й сміх...
Хто може зрозуміти серця біль
Хто може зрозуміти серця біль,
Коли з очей течуть невпинно сльози?
І словом в той час зможе підкріпить,
Сказавши: " Ти не сам, я молюсь також"?
Хто може зрозуміти тих людей,
Які втрачають нині своїх рідних?
Хтось чоловіка, сина, батьків,
Прості слово у горю не поможуть.
Поглянувши навколо, помі...