|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Що є наше життя? І чого воно варте в цім світі?
Що є наше життя? І чого воно варте в цім світі?
Задавались питанням ви цим у тривожний цей час?
Коли чуєм новини, як гинуть дорослі і діти
Від ракет, що влучали в доми житлові, вже не раз...
Коли бачимо наслідки від землетрусу страшного...
Як карткові будинки - висотки розпалися вмить...
В тих руїнах багато людей... їх життєва дорога
Обірвалась раптово... й не може ніхто щось змінить.
Що є наше життя? Часто думаю я, коли бачу
Ці жахливі трагедії, горе і розпач сердець.
Кожен день гинуть люди... Душа розривається й плаче...
Хто з них думав, що вже наближається всьому кінець?
На дорогах щоденно аварій страшних так багато!
Цілі сім'ї на смерть розбиваються, діти й батьки...
Будували всі плани на завтра, але помирати
Не збирався ніхто, бо ж такі молоді ще роки!
В нас війна йде... і гинуть на фронті постійно солдати...
Молоді ще, та куля ворожа нещадна до всіх...
І голосить над тілом бездушним дружина, чи мати,
Ну скажіть: хто б біді цій невтішній зарадити міг?
Скільки є на землі тяжкохворих людей, що щоденно
Борються із недугом, та битву, на жаль, програють...
Хто з них в мирі із Богом помер, той, по правді, блаженний,
А багато ж, не знаючи Бога, закінчують путь...
Десь упав вертоліт на дитячий садочок раптово.
Десь будинок згорів, а у ньому ж були малюки...
Чи малий, чи старий - смерть не дивиться... їй однаково...
Замахнеться косою й впадуть нерозпуклі квітки.
Що є наше життя? Це лиш мить перед вічністю, друже!
Воно може прийти до закінчення в будь який час!
Ти готовий зустрітися з Богом? Чи дбаєш про душу?
Поки ти ще живий - не проґав врятуватися шанс.
Серцем Бога шукай - і повір, що знайдеш неодмінно!
Примирися із Ним, поки тут на землі ще живеш!
Бо спливають хвилини земного буття непомітно
Й кожен відповідь дасть перед Богом за себе... й ти теж...
Бо життя, як та пара, що з'явиться лиш на хвилину,
Ну, а потім зникає... і сліду від неї нема.
Вчора був, а сьогодні раптово не стало людини,
Обірветься життєва струна й стане тиша німа.
Дорожіть своїм часом, який вам дарований Богом,
Своїх рідних цінуйте, поки ще живуть на землі...
Бо не завжди так буде... І там за життєвим порогом
Буде каятись пізно за вчинки й слова свої злі.
Не повернеш нічого назад, тож подумай сьогодні,
Завтра, може, вже більш не прийде, перерветься життя.
Доручи свою долю і серце у руки Господні,
Бо лиш з Богом щасливе здобудеш собі майбуття.
22.06.2023
|
|
|
|
|
Молитва...учні сплять...лиш чує небо
Молитва...учні сплять...лиш чує небо
Слова "нехай мине Мене ця чаша..."
Він знав, що пережити буде треба...
Він знав, що будуть болі, буде страшно...
Останню ніч Він у людському тілі,
Яке так мучити уже зібрались люди
Яких створив, якім приніс спасіння.
І за яких вмирати зараз буде...
Бог не вмирає...та прийняв Він тіло,
Я буду там, де мій Господь перебуває!
Я буду там, де мій Господь перебуває!
А на землі і бурі... І вітри...
На Бога лиш надію серце має-
Мій дух давно народжений згори!
Дивлюся в Небо я очима віри
Настане час і я піду туди
Де Світло Боже і Любов без міри
Залишу Землю і усі труди.
Бо тут війна... І десь в душі- тривога...
За діток... За батьків... І за рі...
Бог спустився у Вифлеєм
Час чекання минав віки серед лиха, жалю́, руйнації.
Геть остання з людськи́х надій потонула в засиллі зла,
Як до змучених та слабких, поневолених в окупації,
Раптом в те́міні віковій промінь радості запалав.
У хвилину, коли ніхто не чекав уже на Спасителя.
Коли ширилась світом ніч і зростав лабіринт проблем,
Розірвався небес хіто...
В пітьмі воєнній чути крик та плач
В пітьмі воєнній чути крик та плач.
Стогін дорослих, плачуть всюди діти.
Шукаючи, кого іще згубити,
Там смерть розгулює містами як палач.
І сльози по усій нашій землі.
Де вибухи і там де їх немає.
До Господа Єдиного волають,
Та на коліна падають усі.
Який все чує, бачить все згори.
Який Суддя над світом є Єдиний.
Байдуже, що брудний листок
Байдуже, що вірші мої
Не раз в хліві родились,
Лиш би глаголи з них святі,
В серцях людей лишились.
Байдуже, що брудний листок,
Й такі ж бувають руки.
Лиш би кожнісінький рядок,
Хвалив Христа за муки.
Байдуже, пишеться й в ночі,
Коли так хочу спати.
Лиш душі б скуті у грісі,
До неба направляти.
І не стр...
Перед розп'яттям, плакав наш Христос
Перед розп'яттям, плакав наш Христос,
Коли вночі молився в Гефсиманії?
Тяжко страждав, і лише піт Його
На землю падав тоді крові краплями.
Тяжко змагались тільки дух і полоть.
Бо тіло смертнеє, земнеє тоді мав Він.
І знав чому прийшов сюди Господь.
"Нехай мине..." - так тіло лиш казало.
Не знаємо а плакав чи Він т...
Пройшли вітри і я не надломилась
Пройшли вітри і я не надломилась,
Дивлюся знову в далі голубі...
Позаду боротьба моя лишилась,
Ісусе Добрий, дякую Тобі!
Я вдячна , що примножував Ти сили ,
Коли вже не могла вперед іти...
Я дякую , що брав під власні Крила,
Щоб тільки бідну душу зберегти...
Я дякую Тобі за кожну рану ,
Я дякую за смак солоних сліз.....
Ще вродить жито. Визріє овес
Ще вродить жито. Визріє овес.
Ще буде мир, здобутий в перемогах.
І тільки душі до святих небес,
полинуть птахом до самого Бога.
Ще будуть квіти, бджоли і нектар.
Нап'ються пуп'янки живильної водиці.
І тільки кров, пролита на вів...
Там на Голгофі
Там на Голгофі, страждав наш Спаситель,
В муках Він був, Кров стікала з хреста,
Саме за нас постраждав Відкупитель,
Згадуєм ми, про страждання Христа.
Все Він прийняв, як належить, по Слову,
І не злословив, Отця Він молив,
Люди, зверніться до Господа знову!
Бог нам спасіння в Ісусі з'явив.
Гострії цвяхи, вінець що з тернини,
Оце...
Я дякую мій Боже за життя
Я дякую мій Боже за життя ,
За те ,що я жива до цього часу .
За те ,що маю вдосталь їжі на столі .
І все ,що необхідно для людини мати .
За те ,що можу зустрічати так спокійно вечори і ранки .
За щиру ласку і любов без меж твою .
Хтось не зустрів сьогодні світлий ранок .
Утратив дім ,родину ,все що мав .
А хтось прокинувся від вибухів і...