|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Господи! Я так іти втомилась... Можна, трішки я ось тут спочну?
Господи! Я так іти втомилась...
Можна, трішки я ось тут спочну?
І в прохладі дня,в дібровій тіні,
Хоч на мить очі свої зімкну....
Можна мені, бо нема бажання
Далі йти. Уже я находилась!
Від втоми мою душу рве вагання,
Більш Господи не можу. Я втомилась!
Не раз здається шлях важким порою
І зрозуміть не можу я ніяк.
Вся неба синь покрилася пітьмою,
Мабуть живу не для Тебе, а просто так?...
Бачиш,я знесилена упала,
Впевнена, що далі не дійду.
Можна, щоб я трішечки поспала
Й за Тобою знову в путь піду?...
Може буть, коли я відпочину,
Нових сил для себе наберусь.
І можливо за оці хвилини
Я душевно і тілесно підкріплюсь...
Ну чому Ти не відповідаєш
І як завжди, передо мною йдеш?
Ти не втомлюєшся і не знемагаєш,
Через глибінь вод мене ведеш...
Ти в вогонь мене ведеш з Собою,
Більше я не можу. Зрозумій!
Темні хмари над моєю головою,
Смуток і печаль в душі моїй...
А діброва манить тишиною,
Вабить зір мій в красоті своїй.
Ніби обіймає теплотою,
Обіцяючи мені спокій.
Відпочинок тут не буде зайвим,
Мені би опуститись на траву...
І раптом голос Твій,як ніби сяйво:
«Ти втомилась.Та тобі допоможу.
Далі на руках нести Я буду
І заснуть не дам в діброві тій.
Багато хто занапастив там душу,
Промінявши на оманливий спокій.
Не віддам тебе Я на наругу,
Через все тебе Я проведу.
Адже Я твоїм є Батьком,Другом,
В один день тебе в Свій дім Я приведу.
Ти втомилась і іти на можеш,
Та з тобою поруч завжди Я.
В твоїх бідах Я тобі поможу,
Над тобою є Рука Моя.
Не відкажу по милості великій,
Бо ти–Моє дитя,а Я–твій Бог.
А діброви–то є смерті блиски,
Де ворог погубив душ багатьох.
І ти довірся Господу всеціло,
Як дитя,прийми Його любов.
Лиш у Його Руках душа і тіло
Знаходять сили для життя й бадьорість знов.
Ти втомилась?Чую,бачу,знаю,
Біля Мене ти просто прихились.
Іди сюди,Тебе Я обіймаю,
В Моїх обіймах сили наберись!»...
Господи!Як легко зразу стало,
А моє серце і не зрозуміть...
Як ніби бід тих не переживало,
А небо стало світлим у цю мить...
Хмари розкинули свій стрій суворий
І надії сонце вже стає.
Всім ,хто втомився на шляху терновім
Бог в Своїх Руках спокій дає.
---
Цей вірш виражає духовний досвід, моменти суму, втоми і співчуття, але також надію, що Бог завжди готовий надати підтримку, великодушно обіймаючи душу в моменти слабкості та втоми. Автор звертається до Бога з проханням відпочити та знайти силу, і Бог обіцяє допомогти, ведучи через труднощі та надаючи спокій. Вірш виражає віру в Божу ласку та те, що віра може принести світло навіть у найтемніші моменти.
12.10.2023
|
|
|
|
|
Ти думаєш, що ти Мене образиш, Коли, в сльозах, до ніг Моїх впадеш?
Ти думаєш, що ти Мене образиш,
Коли, в сльозах, до ніг Моїх впадеш?
Ти думаєш, що буде наріканням,
Коли розкажеш, що в душі несеш?
Я - Друг твій, Мені зовсім не байдуже,
Що зраненою є душа твоя.
Я не прийшов, щоб сердитися дуже.
Прийшов, щоби втішати тебе Я.
Ти душу виливай, дитино мила.
Хоча все знаю, та чекаю дня
Живи так наче ти живеш останній раз
Живи так наче ти живеш останній раз
Наче завтра ніколи не настане
І не засвітить більше сонце
Серденько більше не заб'ється.
Не побачиш прекрасні лани
Не відчуєш запах квітів польових
Наче не почуєш шепіт моря
Не вдихнеш більш аромат весни.
Живи так ніби це остання мить
Насолоджуйся всіма щасливими моментами
Чому мені важко зараз жити
Чому мені важко зараз жити,
Але я хочу з своїм Богом поговорити!!!
Чомусь все дратує і я стаю нервова,
О Господи прости мене, бо я така гріховна!!!
Чомусь я думаю, що без Бога все можу
Але постійно свою душу тривожу!!!
Допоможи мені Боже бути вірною Тобі,
Щоб у вдячності, до вічності дійти!
Я хочу всіх людей прощати,
Але мені важко ...
Твоя любов, Господь,не має меж
Твоя любов, Господь,не має меж,
І хто б так міг нас грішних полюбити,
А Ти зійшов на землю із небес,
Щоб смертю нас від смерті відкупити.
Ти Сам Себе, Ісус, в жертву віддав,
На хрест,як Агнець, Ти пішов смиренно,
За всі гріхи невинну Кров пролляв,
Щоб ми були навіки вже спасенні.
Щоб ми воскресли,як і Ти воскрес,
Прийнявши сво...
ПРИГОТУЙСЯ ДО ВІЧНОСТІ...
Скоро ми залишимо цю землю,
Скоро скажем ми землі «прощай».
І ввійдем у Святе Боже Царство,
Де чекає нас блаженний Рай.
Буде перекличка, буде зустріч...
Всіх святих і вірних у Христі !
Скоро, скоро славний день настане !
Приготуйся в Вічність відійти !
В ту країну вічного спокою,
Лише чисті серцем увійдут...
Якщо згасла любов — запали!
Якщо згасла любов — запали!
Якщо сили немає — дай!
А як стихло слово хвали —
Надихай, надихай, Боже мій, надихай!
Якщо віри немає — пробач.
Коли раптом згрішив — не карай!
А як в серці закрався плач —
Надихай, надихай, Боже мій, надихай!
Коли впав на шляху — підніми!
Зголоднів — ...
Я пишу Тобі, мій небесний Батько!
Я пишу Тобі, мій небесний Батько!
Світ змінився,Тату!
Він став не таким,як Ти його бачив..
Ти показав,як треба любить
Але люди вибрали вбить!
Я плачу, Тату!
Кругом злоба і гнів!
Заздрість і пил!
Хочуть збити з вірних доріг!
Таточку, дай мені сил!
Мені сумно,Тату!
Люди стали хмарними,не усміхаються вслід,
вибираю...
Ти чуєш, Господи, як плачуть матері - Вірш про маму
Ти чуєш, Господи, як плачуть матері.
Ти чуєш, Господи, як серце їх волає,
Бо Ти один лиш серце людське знаєш.
Що є у ньому, видно лиш Тобі.
Тобі не байдуже, що горе скрізь та біль.
Ти не проходиш повз людськеє горе.
Рятуєш, й до сердець наших говориш –
«За допомогою до Господа ідіть»
Ви станьте на коліна п...
1. Чому так часто на очах у тебе сльози?
1. Чому так часто на очах у тебе сльози?
Чому в ці дні твоя душа така сумна?
Невже в житті ти зустрічаєш тільки грози?
Невже твоїм тривогам довго так нема кінця?
2. Чому так часто плачеш ти ночами?
І заливаєшся слізьми в тиші...
Чому на серці в тебе такі болючі рани?
І здається що немає виходу в житті..
3. Ти плачеш і сумує...
Поламані долі, розбиті серця Зруйновані села, міста і будинки... Війна в Україні
Поламані долі, розбиті серця
Зруйновані села, міста і будинки
Для кого прийшла квітуча весна
Для когось, закінчилось все із словом - Війна.
Сльози болю й розлуки, тортури і муки
Крик душі, підійняті до неба руки
Сухий шматочок хліба у руках солдата
Гірка сльоза дитини, яка ніколи, вже не побачить мами й тата.
Війна. Таке ко...