Субота 21 Грудень 2024   Українська  /   Русский       Пошук    

Як є в кожного з нас питань

Як є багато в кожного із нас питань
Тих нескінчених як і коли це буде
Скільки потрібно ще чекать
Коли закінчиться і чи Бог нас не забуде?

І притаманним це є нам
І в якійсь мірі і нормальним і не дивним
Та чи Господь, так,дивлячись на нас
Може сказати що ми дійсно 
Є Його творивом , вірним та терпеливим?

Чому так часто кажучи «я довіряю
Себе обманюємо ж самих
Бо кажучи так, ми дійсно вірить 
Та довірять Творцю не на словах лише повинні

Невже Господь не захистить, 
Не протягне поміч руку
Коли щось трапиться ,візьме і промовчить
Вмирати кине чи забуде тебе?

Звичайно ні, Господь завжди є поруч
Твій щит він та надійна скеля
З ним буря й різні шторми не страшні
Він є башта та міцна фортеця

Сміливо йди за Ним ,не бійся
Будь певний ,життя твоє  в Його міцній руці

Й Якщо земля підніжком є Його ногам
Якщо  в руці своїй тримає землю та усю вселенну
То неодмінно , потурбується й заступиться за нас
З Ним ні вороги й ніякі кулі є нестрашні

Чому боятись нам чогось:
 тих вистрілів чи звук знарядів
З нами є сильний та могутній Сам Господь
Він є Сильніший , Він є Дужчий, Він є Кращий
 
Інколи ми не розумієм 
Чому все сталось та як все буде далі
Та знає Бог про все це наперед 
Йому не байдужі усі людські печалі

Його ж нам плани є незрозумілі  
Бо  розум наш є обмежений й тому
Нам  інколи здається те чи інше дивним
Та ти лиш вір та довіряй Йому

Навіщо страх чи пініку нам мати
Коли є Бог ,на Кого можна всі печалі , 
свій біль та тягарі покласти
Та мати в серці так потрібний мир та спокій

Душа твоя- це те,чим маєш ти ціннити
І вибирати після смерті куди піде вона 
І як життя тут на землі своє прожити
Щоби не жалкувати в кінці свого життя

Ще поки час Господь дає тобі сьогодні 
Ще поки чути Його ніжний поклик
Прийми Христа й не жалкуватимеш ніколи
Отримаєш ти вічність в небі з Богом

Й довірити усе своє життя 
Свій біль , та усі -усі переживання
Спіши , до Господа Христа
Спіши в молитві,щиро й без вагання!

Марія Єпіфанова

---

Даний вірш, написаний Марією Єпіфановою, висловлює думки про віру, довіру до Бога та важливість відданості Йому в житті. Вірш розмірковує про різні питання, які можуть виникнути у житті людини, та вказує на важливість віри в Бога як сили, яка допомагає подолати труднощі та знайти мир та спокій.

Автор висловлює переконання, що Бог завжди поруч і готовий захистити та підтримати своїх віруючих, незалежно від того, які виклики можуть виникнути. Вірш закликає до віри, молитви та відданості Богу, наголошуючи важливість вибору правильного шляху в житті для отримання вічності в небі з Ним.

12.10.2023

Не будуть мертві Господа хвалити, Не полине слава з німих вуст

1. Не будуть мертві Господа хвалити,
Не полине слава з німих вуст.
Не полетить подяки пісня в небеса,
Слова гарячої молитви не потривожать більше небо.

2. І серце не заб'ється в радості чи смутку час,
Не переповниться щастям в Бозі.
Навіки зупинилося воно - холодне стало наче камінь.

3. І руки, що могли зробити стільки ще добр...

Ти змінюєш людські серця

Ти змінюєш людські серця,
Тобі хваління, Вічний Боже,
Ми вдячні Отче, за життя,
Таке чинити, хто ще може?

Дарунок Свій даруєш всім,
Його прийняти може кожен,
То знайте всі, спасіння в Нім,
Тож хто отримати спроможен?

Ти Цар душі, наш дивний Бог,
Йдемо до Тебе ми постійно,
Серед скорботи, серед тривог,
Не можем бу...

Якщо тобі болить без міри І біль стискає серце в грудях

Якщо тобі болить без міри
І біль стискає серце в грудях.
Коли вже втрачена уся надія 
То ти звернися до Ісуса. 

Він розуміє біль твою
Він бачить сльози, що ховаєш
Відкрий для Нього у душі 
Ті двері, в які нікого не пускаєш. 

Лиш Він один , завжди з тобою 
І коли страшно та болить 
Ніколи Ві...

Бережи мене, Боже, від гріховного миру

Бережи мене, Боже, від гріховного миру.
бережи мене, Боже, від зла.
наповняй моє серце любов'ю,
хай течуть з нього ріки добра!

тягну я до неба руки
хочу бути я з Тобою, знай.
якщо на шляху впаду я, Боже,
будь зі мною, підіймай.

зло, як терен, заплітає шлях,
обвиває серце, тіло.
гнів і зло торкаються вуста....

Він мусив із небесного чертога

Він мусив із небесного чертога
Прийти у цей пропащий грішний світ, 
Де тільки хлів убогий ждав на Нього
І плин поневіряння хмурих літ. 

Він мусив доброхіть обрати долю
Наруги, глуму, злигоднів, страждань... 
Творець землі мав тут зазнати болю 
І замість поклоніння - бичувань... 

Він мусив безустанно крокувати...

Найцінніший скарб

В любові щирій людям Бог віддав
Дитину - найцінніше, що Він мав.
Син Божий народився у цей світ,
Приніс від Батька Новий Заповіт:

"Бог є Любов, і в Ньому - сенс життя,
Тож принесіть ви щире каяття
Йому, як діти! Слухайтесь завжди,
І Він вас порятує від біди."

Сьогодні маємо слова Христа,
Записані у книгах і віршах,

Я знаю, мало сказано спасибі, Тих щирих слів для Бога в небеса

Я знаю, мало сказано спасибі,
Тих щирих слів для Бога в небеса,
А хочеться, щоб вдячність у молитві,
Кричала голосніше ніж нужда!

Замало ще в житті я оцінила:
Ту милість, що являється щодня.
Нічим перед Творцем не заслужила,
Це тільки благодать Його дала!

Чи ж дійсно зрозуміла я насправді,
Яким багатством наділив Оте...

Час останній ступає на землю

Лине звістка одна за одною:
Катаклізми, конфлікти, хвороби...
Десь міста затопило водою,
Помирають від лиха народи.

Там війною іде брат на брата,
Непокірні батькам стають діти,
Хтось самотнім лишивсь помирати,
Комусь біль вже несила терпіти.

У життєвій важкій круговерті
Прагнуть люди багато звершити
Й дуже сильно лякают...

Стою на колінах, вмиваюсь сльозами

Стою на колінах, вмиваюсь сльозами,
Не можу молитву сказати словами,
Та Ти наперед усе, Господи, знаєш,
І кожну сльозу із очей витираєш.

Мій Боже, молитва моя не за себе,
Не прагну даремно тривожити небо.
Усе, що потрібно, я, Господи, маю,
За інших людей Тебе нині благаю!..

За тих, хто сьогодні в підвалах ночують,
Хт...

Біда, горе, і плач немовляти - Християнський вірш про війну в Україні

Біда, горе, і плач немовляти
Гул, сирена, ракети й гранати
Руїни, пожари, і ями навколо
І скрізь відчувається запахи крові

Роздираючі крики, й слова десь прощання
Що вони всі вижили я чую вітання
Слова ці жахливі: «Живі? Відгукніться!»
Й заплакані очі, й заплакані лиця

«Надінь броньжилет, по нас десь стріл...