|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Як є в кожного з нас питань
Як є багато в кожного із нас питань
Тих нескінчених як і коли це буде
Скільки потрібно ще чекать
Коли закінчиться і чи Бог нас не забуде?
І притаманним це є нам
І в якійсь мірі і нормальним і не дивним
Та чи Господь, так,дивлячись на нас
Може сказати що ми дійсно
Є Його творивом , вірним та терпеливим?
Чому так часто кажучи «я довіряю
Себе обманюємо ж самих
Бо кажучи так, ми дійсно вірить
Та довірять Творцю не на словах лише повинні
Невже Господь не захистить,
Не протягне поміч руку
Коли щось трапиться ,візьме і промовчить
Вмирати кине чи забуде тебе?
Звичайно ні, Господь завжди є поруч
Твій щит він та надійна скеля
З ним буря й різні шторми не страшні
Він є башта та міцна фортеця
Сміливо йди за Ним ,не бійся
Будь певний ,життя твоє в Його міцній руці
Й Якщо земля підніжком є Його ногам
Якщо в руці своїй тримає землю та усю вселенну
То неодмінно , потурбується й заступиться за нас
З Ним ні вороги й ніякі кулі є нестрашні
Чому боятись нам чогось:
тих вистрілів чи звук знарядів
З нами є сильний та могутній Сам Господь
Він є Сильніший , Він є Дужчий, Він є Кращий
Інколи ми не розумієм
Чому все сталось та як все буде далі
Та знає Бог про все це наперед
Йому не байдужі усі людські печалі
Його ж нам плани є незрозумілі
Бо розум наш є обмежений й тому
Нам інколи здається те чи інше дивним
Та ти лиш вір та довіряй Йому
Навіщо страх чи пініку нам мати
Коли є Бог ,на Кого можна всі печалі ,
свій біль та тягарі покласти
Та мати в серці так потрібний мир та спокій
Душа твоя- це те,чим маєш ти ціннити
І вибирати після смерті куди піде вона
І як життя тут на землі своє прожити
Щоби не жалкувати в кінці свого життя
Ще поки час Господь дає тобі сьогодні
Ще поки чути Його ніжний поклик
Прийми Христа й не жалкуватимеш ніколи
Отримаєш ти вічність в небі з Богом
Й довірити усе своє життя
Свій біль , та усі -усі переживання
Спіши , до Господа Христа
Спіши в молитві,щиро й без вагання!
Марія Єпіфанова
---
Даний вірш, написаний Марією Єпіфановою, висловлює думки про віру, довіру до Бога та важливість відданості Йому в житті. Вірш розмірковує про різні питання, які можуть виникнути у житті людини, та вказує на важливість віри в Бога як сили, яка допомагає подолати труднощі та знайти мир та спокій.
Автор висловлює переконання, що Бог завжди поруч і готовий захистити та підтримати своїх віруючих, незалежно від того, які виклики можуть виникнути. Вірш закликає до віри, молитви та відданості Богу, наголошуючи важливість вибору правильного шляху в житті для отримання вічності в небі з Ним.
12.10.2023
|
|
|
|
|
Я помолюсь за тих, хто дорогий !
Я помолюсь за тих, хто дорогий !
Від кого на душі стає тепліше...
Хто в моїм серці вогник запалив !
Хто, з кожним днем, все ближче і рідніше...
Над нами одне Небо голубе,
А значить відстань - зовсім неважлива.
Для Бога - неможливого немає !
Ну, а Молитва - справжнє творить Диво !
Хай, по молитві, Бог вас береже !
Нехай Молитва...
Моя молитва нехай лине До Тебе, наче фіміам
Моя молитва нехай лине
До Тебе, наче фіміам,
І серце лине безупинно
В чудовий Твій небесний храм.
Боже, я молю за Україну,
Боже, молю Тебе за людей.
Ти їх прости, Ти їх спаси
І милість Свою нам яви.
Боже, я знаю, що Ти будеш з нами
В храмі Своєму під небесами.
Радість і мир Ти дарував,
Жит...
Мені б хоч за поріг Царства Божого, з краю
Мені б хоч за поріг Царства Божого, з краю.
Мені б хоч за поріг - лиш на думці я маю...
А хоча б за поріг, щоб спасенним буть лише.
Хіба так хоче Бог? Згадай, як Він молився.
Як молився Отцю на порозі відходу -
"Я так хочу, Отець, щоби були зі Мною.
Були там, де і Я, були в радості вічній"
Хіба біля порога пробуває Предвічний?
СЕРЦЕ, ЩО СПІВАЛО
Так часто у житті жаліємось на долю...
І ніби те не те, і ніби все не так.
А я вам розкажу про хлопчика одного,
Який пройшов нелегкий життя земного шлях.
Нікому не потрібний, він жив у інтернаті,
Терпів весь час знущання - на плечах гострий горб.
І хоч було нелегко, та все ж у результаті
Завжди усім прощав і дарував любов.
...
Так хотілося щоб час - зупинився
Так хотілося щоб час - зупинився
Щоб не спішили люди...
Не йшли години , дні , хвилини
Щоб годинник зупинився назавжди...
Щоб не рахували тижні, місяці, роки
Щоб була завжди вічність...
Така спокійна , радісна , тиха
Прекрасна і щаслива...
Щоб всі забули про проблеми і горе
Про все погане , невстигнуте й не зроблене....
День за днем минають роки
День за днем минають роки,
Ми все ближче й ближче до небес.
А оглянувшись назад перевірмо наші кроки
Не зійшли ми часом з вірної дороги десь?
Що ми скажем за прожиті роки?
Як прийдемо скоро до Христа...
Чи виконували Божі всі уроки,
Чи лишали просто чистого листа?
Знаю, часом є складні завдання
Але Бог лише по силі нам дає
Колись затихне все навколо - Християнські вірші про війну в Україні
Колись затихне все навколо,
Настане спокій аж до струн душі
І крапка буде над війною,
Й в очах затихнуть шрами від війни.
Колись відчуєм повну тишу,
І слів забракне нам сказать
Що серце стуком відчуваєм,
Це називається - життям.
А скільки раз вже бачила Земля?
Як пробачали і як зраджували люди
І говорили що не...
Сину Мій, тримайсь за Мою руку. Не впадай у відчай, не сумуй.
Сину Мій, тримайсь за Мою руку.
Не впадай у відчай, не сумуй.
Я з тобою розділю всю тугу.
Її частину, на Себе, візьму.
Те, що ти пройшов іще недавно,
Чи своїми силами пройшов?
Якби сил, пройти все, не давав Я
Хіба б ти, до цих ось днів, дійшов?
Знаю, що тяжкі земні дороги.
Я по них, колись, уже пройшов.
І Я те...
Втомлена душа
Я так, Господи, втомилась
Від світу цього і його перемін.
Дитино, Я хочу, щоб ти зупинилась,
І не рахувала більше хвилин.
Щоб підняла свій погляд до неба
Та зрозуміла, що поряд Я є.
А більше тобі і не треба.
Я Той, хто силу дає.
Люди шукають щастя
Та без Мене його зовсім нема.
І душу, як жовте листя
Нак...
Ти в надійних руках! Необхідно це знати
Ти в надійних руках! Необхідно це знати,
Жити так, щоб світити для інших в пітьмі!
Ти в руках милосердного доброго Тата,
Він один мотивує тебе день при дні.
Ти в надійних руках! Коли буря вирує,
Коли розпач і гнів у безсмертній душі.
Ти поклич і Господь поклик серця почує,
І бажання без слів у глибокій тиші...
Поклик той, певен...