П'ятниця 18 Жовтень 2024   Українська  /   Русский       Пошук    

Я знаю, мало сказано спасибі, Тих щирих слів для Бога в небеса

Я знаю, мало сказано спасибі,
Тих щирих слів для Бога в небеса,
А хочеться, щоб вдячність у молитві,
Кричала голосніше ніж нужда!

Замало ще в житті я оцінила:
Ту милість, що являється щодня.
Нічим перед Творцем не заслужила,
Це тільки благодать Його дала!

Чи ж дійсно зрозуміла я насправді,
Яким багатством наділив Отець.
Як часто погляд в небо підіймаю,
І щиро дякую Йому за все.

За те , що можу бачити очима,
Як різнотрав'я помережало поля,
Як небо ділиться в грозу наполовину,
Як з вітром бавиться жовтавий листопад.

А хтось лише змальовує в уяві:
Яке воно, те сонце в небесах?
На що подібне яблуко духмяне?
Як верби мокнуть віттям у ставках?

Не чує хтось веселий сміх малечі, Як плаче скрипка, лиш торкнись 1....
Як зустрічають весну соловейки,
І як річки тікають поміж гір.

А хтось ніколи землю не відчує,
1 не втече самий від суєти,
Стоптати трави. Досвіта босоніж
Не порахує на піску свої сліди!

Комусь несуджено дитину обійняти,
Руками пригорнути до грудей,
Сніжинки на долонях розглядати,
Торкнутись крапельки дощу яка паде.

А хтось уже давно забув про спокій,
Де вибух не тривожить тихий сон,
Як пахнуть стіни у своєму домі,
будить тиша вранці за вікном.

Як поділити лиш окраєць хліба,
В голодні очі глянувши дітей,
Чи до останнього з війни чекати сина
В молитві на колінах ніч і день.

Бо найчастіше це не помічаєш
Який щасливий ти серед людей!
Цінуєш лиш тоді, коли втрачаєш,
Того що було, більше не вернеш!

Коли не зможеш пригорнутися до мами,
Відчути теплоту її долонь,
Не вчуєш раптом рідний голос батька,
Не запитаєш мудрості його.

Найгірше щоб образу затаїти,
Не встигнути промовити: -Пробач
Найбільший подарунок неба - жити
А ми самі вирішуємо як...

Чи вмієм справді цінувати Бога,
Що Сина Однородженого дав!?
Так небо близько не було ніколи
І благодать зливалась через край!

Я хочу більше, Боже відчувати,
Блаженство пропускати крізь Єство,
Щоб бачити в дрібницях те багатство
Яке мені даєш, не дасть ніхто?

Лілі Бойчук

---

Цей вірш виражає роздуми автора про цінність життя і важливість вдячності за подарований світ та всі найменші миті радості, які нерідко співсумісні з природою та близькими відносинами. Автор висловлює надзвичайну вдячність за всім тим, що Бог надає, навіть тим, кому щастя не випало це відчути.

Загалом, вірш закликає до усвідомлення великодушності Божої милості і виявлення вдячності за кожен день і кожен момент життя. Автор заохочує цінувати та цінувати подароване життя та виявляти вдячність Богу за нього.

 

08.10.2023

В твоїй душі питання за питанням - християнські вірші українською

В твоїй душі питання за питанням

А відповідь все тоне в тишині.

Довкола біль, самотність та мовчання.

Й тобі так тяжко в боротьбі, самій.

Ти дивишся на ліво і на право,

Й звучить одне у тебе в голові:

Хто допоможе й дасть мені пораду,

Куди скажіть поділися ви всі?

Чому сама? Кого про це спитаю?

До кого з б...

Спливають дні і пори року також

Спливають дні і пори року також,
Життя іде, його не повернуть.
Учора було тільки двадцять, -
Сьогодні вже за п'ятдесят.

І сивина уже на скронях твоїх,
Господь онуками тебе обдарував
І друзів маєш ти заможних,
Але спокою ти не маєш сам.

Мій друже, я скажу чому так, -
В твоєму серці спокою нема.
Й не буде, п...

Добре там де нас немає

Прекрасні є місця на світі! 
Хтось мріє жити десь на Кріті, 
А хтось у Штатах чи Канаді. 
І чим скоріше втікти раді 
В краї далекі у міста, 
Де не царює біднота... 
Де купа часу для дозвілля: 
Нью Йорк та сонячна Севілья, 
Монако,Дрезден,Орлеан! 
Де гори є чи океан... 
Де корп...

На Бога лиш нехай надія буде, Довірсь Йому і сповниться твоє

На Бога лиш нехай надія буде,
Довірсь Йому і сповниться твоє,
Про тебе Він, ніколи не забуде,
Господь залишив Слово нам Своє.

В годину тяжку і в сердечній тузі,
Коли немає виходу й тупік,
Скажімо ні, в житєвій чорній смузі,
Коли страждань, відчули часом пік.

Господь завжди, є поряд, перевірте,
Він закликає, всі до Нього йдіть,...

Ось знову так душа моя сумуєш

Ось знову так душа моя сумуєш,
А ворог все печалі додає.
Він каже, що не бачу Я, й не чую,
А Я на ліжко ось присів твоє.

Беру за руку і сумую також.
І відчуваю як тобі болить...
А Я від тебе не пішов ніразу,
Коли взивала в тисячах молитв.

Підтримав Я, бо ось іще живеш ти.
І ще підтримаю, ти тільки лиш повір.
І сльози Я ...

Не страшно коли хрест важкий несемо

Не страшно коли хрест важкий несемо
І падаєм під ним ранивши ноги,
А страшно коли йдучи нарікаєм,
І хочемо звільнитися від нього.

Не страшно коли хтось нас зневажає,
Наносить рани глибоко до болю,
А страшно, що живуть вони без Бога,
Відкинувши Його пречисту волю.

Не страшно і коли ми одинокі
І плачемо в кутку на само...

Весна, весна… ми так тебе чекали

Весна, весна… ми так тебе чекали,
Надіялись на сонечко ясне.
Що будеш ти кривава - не гадали,
Що біль прошиє душу, як мечем.

Господь, Господь почуй нашу молитву
Не заховай лице Своє від нас.
Допоможи перемогти нам битву,
Будь з нами любий Боже повсякчас.

Вже сотні ангелів стоять біля престолу,
Батьків тут і не...

Батько Небесний! Тебе ми благаєм

Батько Небесний! Тебе ми благаєм:
Почуй грішних і знеможених нас,
що робити без тебе не знаєм,
бо страждає край любимий наш.

Від його початку
вже не одна війна пройшла.
Та були й часи порядку,
Коли Україна вільною була.

Ти- Той, Хто й раніше нас слухав.
Бачив Ти всі наші бажання.
Життя вічне у Небі нам дав,

Бережи у молитвах рідних.. Найдорожчих, безцінних людей

Бережи у молитвах рідних..
Найдорожчих, безцінних людей.
Може треба одна молитва,
Аби висохли сльози з очей..
Бережи у молитвах найближчих,
Не шкодуй ані часу, ні сил.
Напиши кілька слів, потіш їх..
Час летить, і життя - лише мить.
Може завтра не зможеш чути
Рідний голос й банальне «Привіт»
Кожну мить намагайся пі...

Не забувайте матерів / Християнський вірш про маму

Старенька мати вийшла на дорогу,
Сльозу гарячу втерла рукавом.
Сховавши від людей свою тривогу,
Стоїть одна далеко за селом.

Вона тепер самітня залишилась,
Давно з домівки діти розійшлись.
Їх не цікавить вже хатина рідна,
Де виростали з мамою колись.

Вони тут разом плакали, сміялись,
Ділили все: і радість, і печаль.
У в...