Я знаю, мало сказано спасибі, Тих щирих слів для Бога в небеса
Я знаю, мало сказано спасибі,
Тих щирих слів для Бога в небеса,
А хочеться, щоб вдячність у молитві,
Кричала голосніше ніж нужда!
Замало ще в житті я оцінила:
Ту милість, що являється щодня.
Нічим перед Творцем не заслужила,
Це тільки благодать Його дала!
Чи ж дійсно зрозуміла я насправді,
Яким багатством наділив Отець.
Як часто погляд в небо підіймаю,
І щиро дякую Йому за все.
За те , що можу бачити очима,
Як різнотрав'я помережало поля,
Як небо ділиться в грозу наполовину,
Як з вітром бавиться жовтавий листопад.
А хтось лише змальовує в уяві:
Яке воно, те сонце в небесах?
На що подібне яблуко духмяне?
Як верби мокнуть віттям у ставках?
Не чує хтось веселий сміх малечі, Як плаче скрипка, лиш торкнись 1....
Як зустрічають весну соловейки,
І як річки тікають поміж гір.
А хтось ніколи землю не відчує,
1 не втече самий від суєти,
Стоптати трави. Досвіта босоніж
Не порахує на піску свої сліди!
Комусь несуджено дитину обійняти,
Руками пригорнути до грудей,
Сніжинки на долонях розглядати,
Торкнутись крапельки дощу яка паде.
А хтось уже давно забув про спокій,
Де вибух не тривожить тихий сон,
Як пахнуть стіни у своєму домі,
будить тиша вранці за вікном.
Як поділити лиш окраєць хліба,
В голодні очі глянувши дітей,
Чи до останнього з війни чекати сина
В молитві на колінах ніч і день.
Бо найчастіше це не помічаєш
Який щасливий ти серед людей!
Цінуєш лиш тоді, коли втрачаєш,
Того що було, більше не вернеш!
Коли не зможеш пригорнутися до мами,
Відчути теплоту її долонь,
Не вчуєш раптом рідний голос батька,
Не запитаєш мудрості його.
Найгірше щоб образу затаїти,
Не встигнути промовити: -Пробач
Найбільший подарунок неба - жити
А ми самі вирішуємо як...
Чи вмієм справді цінувати Бога,
Що Сина Однородженого дав!?
Так небо близько не було ніколи
І благодать зливалась через край!
Я хочу більше, Боже відчувати,
Блаженство пропускати крізь Єство,
Щоб бачити в дрібницях те багатство
Яке мені даєш, не дасть ніхто?
Лілі Бойчук
---
Цей вірш виражає роздуми автора про цінність життя і важливість вдячності за подарований світ та всі найменші миті радості, які нерідко співсумісні з природою та близькими відносинами. Автор висловлює надзвичайну вдячність за всім тим, що Бог надає, навіть тим, кому щастя не випало це відчути.
Загалом, вірш закликає до усвідомлення великодушності Божої милості і виявлення вдячності за кожен день і кожен момент життя. Автор заохочує цінувати та цінувати подароване життя та виявляти вдячність Богу за нього.
08.10.2023
|
|
|
|
|
Байдуже, що брудний листок
Байдуже, що вірші мої
Не раз в хліві родились,
Лиш би глаголи з них святі,
В серцях людей лишились.
Байдуже, що брудний листок,
Й такі ж бувають руки.
Лиш би кожнісінький рядок,
Хвалив Христа за муки.
Байдуже, пишеться й в ночі,
Коли так хочу спати.
Лиш душі б скуті у грісі,
До неба направляти.
І не стр...
Вірш про Україну «Як не молитися за рідний край?»
Як не молитися за рідний край?
Як не нести тягар свого народу?
Який страждає від ворожих зграй,
Який вмирає за життя й свободу!
Молюся: Боже правий! Захисти
Від злочинів диявола й насильства!
Народ у розпачі! Немає сил це все нести!
Дай пережити зло, терор і вбивства!
Почуй молитви, Боже, й захисти
Народ мій ...
Коли боляче серце ранять
Коли боляче серце ранять
Гострим словом, мов лезом бритви,
Одиноко і гірко стане —
І знеможеш в нерівній битві.
Не ховайся в німе мовчання,
Серце небу лиши відкритим…
Хай душа у сльозах благання
До Ісуса несе молитву…
На образи пекучий попіл
Хай проллється дощик прощення.
Під хрестом на старій Голгоф...
Буває нас паралізує страх - Актуальний вірш при стресі, відчаї, безвиході
Буває нас паралізує страх…
Від відчаю так хочеться кричати
І терпить віра неминучий крах,
Не змігши всі атаки відбивати.
І наповняє душу сильний плач,
І крик німий летить туди, до Бога.
А страх стоїть над нами, як палач:
Великий, грізний і надміру строгий.
Наш розум розуміє «що» і «як»,
А страх н...
Не економ свій час для Бога
Як важко нам довіритися Богу...
Немов дитя мале, із висоти своїх проблем,
У руки люблячого батька впасти.
Як важко, все віддати в руки Бога.
Хоча, здається, це звучить так просто ...
А от коли в життя прийде проблема,
Тягар на душу тяжким камнем ляже
Що тоді Господу ти скажеш?
Які слова наповнять душу ?
Чому, для чог...
Моя Україна сьогодні в руїнах - християнський вірш про війну
Моя Україна - це світле дитинство,
Це ранки з росою і спів солов’я ,
Моя Україна - це золото чисте ,
Вогнем перепалене в вирі життя ..!
Моя Україна - це праця і воля ,
Любов до науки і жага знання!
Моя Україна - це мамині руки,
І тата поради що дали життя!
Моя Україна - це Слово й молитва,
Що в генах моїх і к...
Життя…це що? і що його складає?
Життя…це що? і що його складає?
Секунди? Миті?, та ні - напевно це не час,
Це люди… ті, яких ми зустрічаєм,
І змінюється все, - вони міняють нас.
Хтось думає що можна час назад вернути,
Прожити ще раз незабутнє у житті,
Мелодію моментів тих, - ще раз почути,
Щоб було все насправді, а не просто в сні.
Але ми гр...
Християнський вірш про віру - Велика віра
Людина в житті і не раз, і не два,
Буває дивується щиро,
Як бачить і чує про різні дива,
І каже: «Велика в них віра!»
Тут хтось помолився і руки поклав, -
І скочив з постелі каліка;
Там шторм бушував, - хтось до Бога позвав, -
І сталася тиша велика.
«От віра у них!» - каже б...
Як хочется порою утекти, Куди-небудь,щоби не знали люди
Як хочется порою утекти,
Куди-небудь,щоби не знали люди
І про усе Христу розповісти,
Страждання вилити, скорботи,муки....
Багато людям що не зрозуміть,
Стан наш збагнути–теж вони безсиллі,
Може печаль і зможуть розділить,
Порою і присиплять рани сіллю.
Христос,Він Добрий,Ніжний Лікар–Наглядач,
Він нам пом...
Псалом 1
Блажен той муж, який не ходить
До нечестивих на їхню раду.
Хто на шлях грішних не стає
Й на зібрання́ до згубників не йде.
Божий Закон бажати знає,
Днем і вночі у Нім перебуває.
І буде він до дерева подібним,
Що при потоках вод зростає плідним.
І своєчасно плід свій подає,
І його листя ні на мить не в'яне.
Все,...









