Меню

Листівки

Дитяча сторінка

Біблія

Ти змінюєш людські серця

Ти змінюєш людські серця,
Тобі хваління, Вічний Боже,
Ми вдячні Отче, за життя,
Таке чинити, хто ще може?

Дарунок Свій даруєш всім,
Його прийняти може кожен,
То знайте всі, спасіння в Нім,
Тож хто отримати спроможен?

Ти Цар душі, наш дивний Бог,
Йдемо до Тебе ми постійно,
Серед скорботи, серед тривог,
Не можем бути самостійно.

---

У вірші автор висловлює свою вдячність перед Богом за те, що Бог змінює серця людей. Це може бути розумітея як віра в здатність Бога впливати на характер та дії людей, змінюючи їх у кращу сторону. Автор розглядає Бога як "Царя душі," тобто владаря внутрішнього світу людини. Також він підкреслює, що надія та спасіння можливі завдяки Богу, і закликає інших поклонятися його милосердю та шукати його захисту, особливо в складних моментах життя.

В цьому вірші вражає внутрішня спрямованість на Бога та віра в Його благодать, які надають авторові та іншим людям силу та надію в подоланні труднощів життя.

12.10.2023

Біблія:

А НЕБО БЕЗТУРБОТНЕ...

А небо безтурботне...
Так хочеться піднятися над всім,
Тримати руку Господа
І взнати що є справжній сміх.
Плачуть батьки та діти.
Ще болем кривдиться земля.
Як би ж вони всі стигли
Пізнати Спасаюче Ім'я!
У кожного в свій час
В житті проломить греблю...
А що ж спасе тебе, коли
Надіявсь лиш на себе?
А небо без...

Бережіть Бога

Життя пролітає наче літня пора
І кожен господар своє пожинає
Десь зріє колосся любові й добра,
А десь на полях лиш бур'ян виростає

Та кожен збиратиме те що саджав,
За обрій ховається сонце багряне
І якби там довго посів не тривав-
Всерівно колись врешті жатва настане
<...

Я чекаю щоденно від Тебе...

Я чекаю щоденно від Тебе,
Особливого дива,
Бо ж Твоєї присутності треба,
Щоб була я щаслива.

Я чекаю натхненного свята
У простій атмосфері,
Що залишить емоцій багато
В золотій акварелі.

Ти чудовий Творець і Художник,
Ти малюєш пейзажі,
Це пейзажі життя подорожніх —
Головних персонажів.

Підходить гнів до серденька твого

Підходить гнів до серденька твого.
Я розумію, з кожним так буває.
Та все ж , мій друже, контролюй його,
Коли, як змій до тебе підповзає.
Можливо справедливим був твій гнів,
Можливо чимось, хтось тебе образив,
Можливо ненавмисно, не хотів,
Та гнів прийшов…пізніше, чи відразу.
Ввірватися він силою хотів,
Щоб з середини твоє сер...

Спіши до батьків - Шануйте батька і матір

«Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!»
‭‭Вихід‬ ‭20‬:‭12‬

У батьківськім домі ще світло горить.
Минуло дитинство так швидко, як мить,
В життя самостійне ми гордо пішли –
Роботу, свою половинку знайшли,
Обов’язків в к...

Небо! День і ніч ти наді мною

Небо!День і ніч ти наді мною,
Маниш погляд свій ти до себе.
І ніжною своєю чистотою,
Звіщаєш,що Творцем створено все.

Він тебе Могутньою Рукою,
Розставив на планеті цій Земля..
І це Творець,Господь є,Бог любові,
І в цій любові,немає в ній кінця.

Небо!Ти з віками не старієш,
Не занепадає простір голубий..
Але зі сходом с...

Любов прибита до хреста цвяхами

Любов прибита до хреста цвяхами,
Кружляє зло над розп’яттям птахами.
Тернина впилася в чоло боляче,
Ридає мати, під хрестом стоячи.
Той, Хто створив джерела вод, — спрагнений,
Хто був Причиною буття — страчений.
І впала Батьківська сльоза краплею,
А небо в розпачі дощем плакало.

Кров запеклася на устах зранених,

Навчи мене молитися, Христос

Навчи мене молитися, Христос.
Молитися, щоб серце відкривалось.
Щоб зайвого нічого не зосталось.
Щоб, з Твоїм духом лиш воно злилось.

Щоб біль ніяка не могла здолать,
Від вдячності Тобі, щоб відлучити.
Щоби від Тебе якось відділити,
Аби молитва не могла лунать.

Навчи мене молитися, як Ти
Колись молився до Отця ночами.
Б...

Не смій собі казати: Я не можу

Не смій собі казати: Я не можу,
Іди вперед наперекір вітрам.
Ніхто тобі ніколи не поможе,
Якщо ти не повіриш в себе сам!

Не думай говорити: Я здаюся...,
Хоч як уперто підганяє час.
Лиш заспокій себе: Хай помилюся,
Та буду знати вже на другий раз...

Ніколи не кажи собі: Не справлюсь...,
Невпевненість - то подруга тривог.
Лиш под...

Час - куди ти біжиш, куди ж ти спішиш?

Час - куди ти біжиш, куди ж ти спішиш?
В людському бутті все зовсім не спиш,
Так нам здається, що багато маєм тебе,
Не встигнем оглянутись, життя і пройде.

Пробач, що цінувати тебе ми не вмієм,
І як втрачаємо, тоді нарешті, розумієм,
Що для нас людей, ти дарований Богом,
Щоб серце своє наповнять Його Словом.

І з вірою жить,...