Наші страждання всі Тобі відомі
Наші страждання, всі Тобі відомі,
Ти знаєш все і співчуваєш нам,
Проблеми наші, всі Тобі знайомі,
Бо через них, пройшов Ісус Ти сам.
Ти вибраних своїх, не залишаєш,
В скорботах наших, завжди з нами Ти,
Все наперед, Спасителю, все знаєш,
До вічності, нам сил даси дійти.
І вдячні ми, завжди що Ти є з нами,
Ти наш Господь, ми діти є Твої,
Ти нас благословляєш небесами,
Для Тебе, Отче, завжди ми свої.
Тримай за руку і провадь нас далі,
Веди вперед, не дай нам йти назад,
Будь з нами і сьогодні і надалі,
Веди нас Боже, в Свій Небесний град.
© Євген Орлов
---
У цьому вірші автор описує страждання Ісуса Христа на Голгофі та Його жертву за гріхи людей. Він висвітлює криваву подію розп'яття та страждання Ісуса, згадуючи деталі, які вказують на велику жертву Христа.
Автор закликає читачів звернутися до Бога та прийняти Ісуса як Відкупителя і Спасителя, який пролив Кров за спасіння грішників. Він описує, як смерть Христа зняла гріхи людей, і закликає прийти до Нього з вірою, шукати щастя та мир в Ісусі.
Вірш виражає важливість віри та покаяння перед Богом, використовуючи образ страждань та смерті Ісуса Христа як символ спасіння та прощення гріхів.
11.10.2023
|
|
|
|
|
Щасливий я,бо знаю Бога Знаю про Його діла святі
Щасливий я,бо знаю Бога
Знаю про Його діла святі
Господь єдиний,хто віддав життя за мене
Даруючи життя на небесах
Бог полюбив всіх неймовірною любов'ю
Немає слів щоб описать його любов.
А чи ти любиш зараз Бога
На стільки сильно щоб життя своє віддати???
Він завжди поруч,друже
Ми відчуваємо Його присутність тут.<...
Ти не такий, Господь, як кажуть люди...
Ти не такий, Господь, як кажуть люди,
Ти зовсім інший, що за балачки?
Про Тебе, Боже, чутно зараз всюди,
Про Ім'я Твоє, свідчать нам річки.
Твоє створіння, створене Тобою,
В цім є любов, що Ти явив для нас,
Ти за наш гріх, сплатив ціну Собою,
А як живемо в благодатний час?
Ти не такий, що гріх нам не прощає,
Ми вірмо...
Так треба
Сон втікав від мене о північній порі
І мені захотілось побачить Христа.
Чи то днем би було,чи вночі,на зорі
І приснилось мені і було це ось так:
Сяйво зір проникає в мій дім звідусіль,
Німа тиша лягла над землею.
Але в серці моїм не вщухав ще той біль
І не спала я ніччю тією.
Неспокійно так серце моє стукотить,
Голова,як свинц...
Я дякую мій Боже за життя
Я дякую мій Боже за життя ,
За те ,що я жива до цього часу .
За те ,що маю вдосталь їжі на столі .
І все ,що необхідно для людини мати .
За те ,що можу зустрічати так спокійно вечори і ранки .
За щиру ласку і любов без меж твою .
Хтось не зустрів сьогодні світлий ранок .
Утратив дім ,родину ,все що мав .
А хтось прокинувся від вибухів і...
Небо
О, Небо, підіймаю очі, розчиняюсь у тобі.
Хоча прикуте тіло до землі,
Думками я все вище відлітаю,
І ти ведеш, несеш мене у світ глибокої тиші…
І у ночі я знову поринаю в твою безодню чистоти,
З зірками тихо, мовчки розмовляю,
Вручаю таїни, питання з уст душі…
Тоді я падаю в обійми Неба, немов мале...
Як манить душу голубінь небес
Як манить душу голубінь небес,
Як хочеться мені злетіти вгору,
Піднятись вище, ніж гірський хребет,
Що ледве вдалині осяжний взору.
Як хочеться мені забути біль,
Нічні зітхання і гірку сльозу,
Та досягти в стрімкім пориві ціль –
Таку жадану, чисту, неземну,
Щоб злитися в блаженному єднанні
З Христом моїм у вічній красоті...
Всім серцем Боже дякую Тобі
Всім серцем Боже, дякую Тобі,
За те , що поруч Ти зі мною.
І в буревісному не легкому житті,
Ведеш мене Ти слідом за Собою.
Кого ж ми запросим на Свято?
Кого ж ми запросим на Свято?
Хай прийде гостей небагато.
Всі інші зберуться допоки,
Найпершим прибуде хай Спокій.
Він сяде в кутку, край ялини,
Всілякі розкаже новини,
Згадає, що прийде і Тиша,
Що мрії й надії колише.
“А Радість не прийде?” – спитаю,
І Спокій промовить: “Не знаю,
Її в стільки міс...
Ватажок
Мрійливі не будуть стогнати від болю утрати,
А більше знайдуть інших в світі ймовірних шляхів,
Здолати щоб двері закриті й залізнії ґрати.
Їх руки старанні ще зловлять багато птахів.
Покірний не стане скавучати й битись об стіни,
Аби довести, що навколо усі неправі,
Лиш зовсім дурний рветься в зону, де тільки руїни,
І йде по стежинам, хоч...
Вихід
Багато років в рабському полоні
Народ Господній тяжко спини гнув.
Катам своїм,схиляючись в поклоні,
Приємний смак свободи,вже давно забув!
Народжені в неволі,у краю чужому,
Багато літ ярмо важке вони несли.
Та зараз вільними ідуть до свого дому,
Залишивши кайдани, у яких жили!
Їх вивів Бог із рабської неволі,
Народ пішов,за Го...









