Субота 08 Серпень 2026   Пошук    

Задумаймось сьогодні друзі, І пригадаймо ті далекії часи... - Вірш про Різдво Христове

Задумаймось сьогодні друзі,  
І пригадаймо ті далекії часи.
Про них писали іще Божі мужі
Більш як дві тисячі літ тому...

Надворі темна ніч схилилась.
Марія, Йосип на ночівлю в хлів зайшли.
Їй скоро вже родити і вона молилась,
В таких умовах з'явиться Ісус на світ.

Все місто вже давно заснуло,
Тварини у хліві заснули теж
І серце матері в ту мить відчуло,
Тож хвилювань її не було меж.

Господній Син на світ цей народився,
А місто спало і не знало про народження Царя.
Лише Всевишній Бог з небес дивився
І в цей момент з'явилась ясная зоря.

Покласти в ясла довелось батькам дитину
На сіно, що господар для овечок положив
А ми подумаймо, воно кололо в спину
Дитині... якій всього лиш декілька годин...

Були і ті, що ще не спали у цю пору -
Це пастухи, які отару стерегли.
Вони про щось ще гомоніли між собою
Як раптом ангел, сяйво і слова до них:

"Не лякайтесь, вам благовіщаю радість,
Яка станеться для всіх людей землі
Бо сьогодні в місті Давидовім родивсь
Для вас Спаситель, що є Божий Син"

І раптом в небі з'являється небесне військо
Вони хвалили й прославляли Господа Отця.
Чудесний спів лунав до них так близько:
"Слава Богу на висоті і на землі мир, у людях добра воля!"

І відійшли від пастухів у небо Анголи...
Та ті побачити у Віфлеєм пішли скоріш
А як прийшли, вони сім'ю щасливу бачили
І все отак як Ангол в полі розповів...

Раділи пастухи, хвалили Бога й славили
Марія ж все складала в серденьку своїм..
А що ж зоря? Вона світила і надалі
І без уваги не лишала мудреців.

Цікаво стало мудрецям про ясну зірку.
Шукали відповідь і думали над цим
А дослідивши все, вони ідуть в дорогу дальню,
Щоб поклонитися Царю, що є Господній Син.

До Ірода царя вони ще завітали,
І спостереження свої йому розповіли.
Одного лиш вони в цей час не знали,
Що Ірод настрашивсь а з ним Єрусалим.

Знайшли ті мудреці мале Дитятко,
Та поклонившися дари Йому дали.
І остережені щоб в місто не вертатись
Назад додому в далеку путь пішли.

Невдовзі Ірод велике зло задумав,
Послав він військо щоб убить Христа.
Та Йосип вісточку від Господа отримав
Щоби чимдуж втікали від меча..

Іще з дитинства Ісусу зло чинили
Та Бог ніколи не лишав Христа,
Хоч і пізніше Його все ж вбили
Заради твого й мого життя.

А поміркуймо брати і сестри
Для чого все ж родивсь Христос?
Які дари готові ми принести,
І що ми скажем як поклонимось?

Тож нині варто всім нам пам'ятати
Не просто назву свята, але суть його.
І ми повинні усім людям розказати,
Що Він родився для спасіння нашого!

Жанна Сад

---

Цей вірш відзначає різдвяну історію народження Ісуса Христа, одного з основних подій в християнському віросповіданні. Він описує події, пов'язані з народженням Христа, включаючи прибуття Марії та Йосипа в Віфлеєм, народження Ісуса в стайні, а також спостереження пастухів та мудреців (відомих як Три Царі) за ясною зіркою, яка вказала їм на місце народження Христа.

Вірш закликає до роздумів над значенням різдвяних подій і нагадує, що Ісус Христос народився для того, щоб спасти людство. Також він підкреслює важливість того, щоб ми, як віруючі, розуміли справжнє значення Різдва і поширювали це повідомлення серед інших.

10.10.2023

А я чай з лимоном Йому зроблю, Візьму Біблію свою.

А я чай з лимоном Йому зроблю,
Візьму Біблію свою.
Поставлю на стіл піони білі,
І буду чекати я Його.

Коли Він прийде, я не знаю,
Але знаю, Він завжди тут.
Сяде поруч біля мене,
І ми підемо з ним на поверх другий.

Він сяде на балконі,
На плетений стілець.
Я накрию Його пледом,
Щоб не замерз мій Творець....

Душа болить, а серце плаче...

Душа болить, а серце плаче...
Не може розум мій вмістить.
Більше мама доньку не побачить,
Ну, як же можна так, скажіть???

За що посміли дитя вбити???
У чому є її вина???
О як же батькам далі жити??? -
Це біль нестерпна і страшна!

Яке ж це серце треба мати,
Щоб проливать невинну кров???
Щоб міста, долі розбиват...

Ішов Великий цар щоби страждати. Славний в’їзд Ісуса в Єрусалим

Ішов Великий Цар, щоби страждати.
Йшов не велично, як Могутній Бог.
Сидів Він, як людина, на осляті.
Так радо зустрічав Його народ.

Стелили в захваті під ноги одежини,
Лягало віття на дорогу перед Ним.
Одні стелили, бо Його любили,
А інші – бо Він мертвих воскресив.

Усі, навкруг, так радо величали:
«Благословен буд...

ВІН ЩЕ ЗМИЄ ТУ КРОВ...

Поки світ у байдужості спить ,
Тут скорботи і сліз - ціле море...
Тут каміння у стінах кричить ,
Балки кажуть йому:" Горе , горе..." 

Горе тому,  хто зводить міста ,
Їх на крові невинних будує...
Розпинає вже вкотре Христа ,
Горе тим , хто гріхами гордує... 

Села знову з  містами бомблять,

Без віри Богу ви ніколи не догодите

Без віри Богу ви ніколи не догодите, 
Вона одна серця нам зігріває,
Якщо душі спокою не знаходите,
То віри в серці вашому немає.

Якщо стомились гіркими образами,
Ви стали роздратовані, вразливі,
Згадайте, що в Господнім Слові сказано,
Це в серці вашому замало віри.

Якщо ділами віра не підтверджена,
То ви, на жаль, є прост...

Псалом 25

Ти мене розсуди Боже мій,
У невинності я ж бо ходив.
Й не хитнувся в дорозі своїй,
Бо надією Боже я жив.

Мене випробуй Ти й перевір,
Досліди моє серце Бог мій!
Запали Ти сердечний мій двір,
Я ж ходив лиш у правді Твоїй.

З нечестивцями я не сидів
І з підступними я не піду.
Їхній збір для розпусних синів,
По Твоїй ...

Серце

Що серце твоє наповняє
Яких ти скарбів туди наскладав
Можливо вже терен у ньому буяє 
Тому що за серцем ти не доглядав.

Що сіяв ти в серце кожного разу 
Яке ти насіння збирав кожен день 
Можливо у серці сховав ти образу
Яка не дає співати пісень.

Що серцю твоєму найбільш до вподоби ?
Що вабить твій погляд і душу...

Господь іде переді мною

Всюди я з моїм Ісусом –
Ніщо мене не похитає.
Смерті більше не боюся,
Бо влади вже вона не має.
 
Бог іде переді мною.
Господь в мені – те добре знаю!
Йду до Божого покою:
Як каже Він, – я так приймаю.
 
Ним оправдана, спасенна,
Свята, у Господі Ісусі,
І Отцем благословенна;
Жи...

Ликуй народ , святая Церковь Бога

Ликуй народ , святая Церковь Бога
Ещё одна уставшая душа
Оставив навсегда греха дорогу
Себя отвергнув к Господу пришла

Отринув грех , как ветхие одежды
Не пожелав в лохмотьях дальше жить
Пошла на свет сияющей надежды
Порвав с греховной жизнью нить

Поправши стыд и преклонив колени
Христу себя всецело отдала
И п...

НЕ ОБРАЖАЙСЬ!

Образили... навмисне, випадково...
Як ніби камінь кинули тобі.
І поселилась в серці печаль знову
Чи ти простив образу у собі?

Легко образитись. Простити – тяжче,
На перший погляд так здається нам.
Та прощати легше, а найтяжче –
Тримать сліди образ, неначе хлам.

Образившись лишаєшся спокою
І в серці біль, немов гаря...