Не економ свій час для Бога
Як важко нам довіритися Богу...
Немов дитя мале, із висоти своїх проблем,
У руки люблячого батька впасти.
Як важко, все віддати в руки Бога.
Хоча, здається, це звучить так просто ...
А от коли в життя прийде проблема,
Тягар на душу тяжким камнем ляже
Що тоді Господу ти скажеш?
Які слова наповнять душу ?
Чому, для чого, і за що,
Чому це я терпіти мушу?
А де довіра? Чому не скажеш:
"Боже, все що робиш у житті моєму
То буде лиш мені на краще,
Тобі я довіряю біль душі, оцю проблему"?
Так часто хочем знати, Все наперед,
І Бога, ніби в стороні лишаєм
Будуючи в думках, питань і нарікань тверді фортеці
А потім, гірко плакати прийдеться...
Довіритися Богу, так просто, і так складно...
Але тоді, буде така легка дорога
Бо ти не думаєш, що буде завтра
А знаєш, все у всесильних руках Бога
Тобі не страшні хвилі моря
І рана на душі вже не болить, Ісус її зцілить , в тиші...
Коли довіришся, коли впдадеш в Його обійми...
Він тебе прийме, обмиє рани, полікує
І буде Сам вечеряти з тобою
Наповнить серце миром не земним, любов'ю
Тоді твоїх проблем, не стане..
А серце заспіває..чого душа вже так давно чекає
Лише довірся, Він не відкине
Впади у милість Бога
Бо сам не зможеш, натиск думок всіляких подалати
Вони зсередини, як черв'яки тебе будуть з'їдати
А в Батька добре, бо Він любить
Та не вривається він сам,
Лише коли Йому ти все, усе довіриш
Тоді наповнить Він твій храм
Як важко нам довіритися Богу...
А багатьох недоспаних ночей, заплаканих очей,
Німих питань, думок болючих
Могло би і не бути...
Якби ти все віддав у Його руки..
Життя човен віддай в Його вітрила
Ті весла що земні, - відкинь,
Бо твої весла - це Христос,
А віра - твої крила
І коли човен життя у скали сумнівів, страху і обману розіб'ється,
То ти лети, все вище, вище від землі
На крилах віри дух нехай несеться,
Туди, де ангелів лунає спів
Проста, дитяча, щирая довіра
Зробити може сильні чудеса
І зробить те, що для людей є неможливе
Та знаєм, хто вірить, тим усе можливо...
Довірся Господу, Він вирішить твою проблему
Якщо маленьку пташку Він годує,
І пишно лілію вдягає
То невже ж тебе забуде?
Ні, ніколи, бо сильно любить
Лиш ти йому завжди будь вірний
Бо коли прийде Господь
Чи знайде віру на землі ?
А ти довірся Богу, попри усе, нехай говорять люди, нехай страждає плоть, і відповіді хай не буде
Ти вір Йому, бо Він - Господь
---
Цей вірш виражає глибокий внутрішній конфлікт людини між бажанням вірити Богу і важкістю цього акту. Автор описує, як складно віддати всі свої проблеми і сумніви в руки Бога, навіть якщо це здається простим на словах.
Вірш акцентує увагу на важливості довіри до Бога в будь-яких обставинах життя, навіть коли здається, що все втрачено. Автор нагадує, що довіра Богу може принести спокій і віру у майбутнє, навіть у найважчі моменти.
Цей вірш також виражає ідею того, що віра в Бога може допомогти подолати життєві труднощі та надією на краще майбутнє. Автор закликає до простої, дитячої і щирої довіри Богу, вважаючи її силою, яка може долати навіть найважчі випробування.
10.10.2023
|
|
|
|
|
Любов, вона така є не простая
Любов, вона така є не простая -
"Любіть ви ближнього, як любите себе"
А я усе кажу: " Я не такая,
У всьому не достойна я Тебе"
Хіба нас за достоїнства Бог любить?
Достойними ніколи нам не стать.
Достойний є хвали - Господь, не люди.
Чим можем за любов Його віддать?
Та якщо ми себе зовсім не любим,
...
МАМІ... - Християнський вірш для мами
Як добре, коли мама ще жива,
Хача давно вже посивіли скроні
І стали шорсткими її долоні,
Тихішим голос, що "дитино" зве.
Як добре, коли мама ще живе,
Коли ще можна, всю зібравши втому,
Прийти із пройдених доріг додому,
Де у розмові з нею сум спливе.
Як добре, коли очі ще її
Дарують погляд, сповнений любові,...
Живи так наче ти живеш останній раз
Живи так наче ти живеш останній раз
Наче завтра ніколи не настане
І не засвітить більше сонце
Серденько більше не заб'ється.
Не побачиш прекрасні лани
Не відчуєш запах квітів польових
Наче не почуєш шепіт моря
Не вдихнеш більш аромат весни.
Живи так ніби це остання мить
Насолоджуйся всіма щасливими моментами
Наші страждання всі Тобі відомі
Наші страждання, всі Тобі відомі,
Ти знаєш все і співчуваєш нам,
Проблеми наші, всі Тобі знайомі,
Бо через них, пройшов Ісус Ти сам.
Ти вибраних своїх, не залишаєш,
В скорботах наших, завжди з нами Ти,
Все наперед, Спасителю, все знаєш,
До вічності, нам сил даси дійти.
І вдячні ми, завжди що Ти є з нами,
Ти наш Господь, ми діти є Тв...
А НЕБО БЕЗТУРБОТНЕ...
А небо безтурботне...
Так хочеться піднятися над всім,
Тримати руку Господа
І взнати що є справжній сміх.
Плачуть батьки та діти.
Ще болем кривдиться земля.
Як би ж вони всі стигли
Пізнати Спасаюче Ім'я!
У кожного в свій час
В житті проломить греблю...
А що ж спасе тебе, коли
Надіявсь лиш на себе?
А небо без...
Я Бога сильно так люблю
Я Бога сильно так люблю.
Без нього Я не проживу
Він постраждав сам на Хресті,
Сказав, за мною йди, у слід
Тільки у слід я з ним піду.
Він мене потішить, тільки я покличу.
Він сказав мені, дочкою ти моя.
Він написав, моє ім'я,
у книгу святу життя.
Не можу я сама у темряві ходити.
Прибувай,мій Боже поруч.
На Бога надіюсь
На Бога надіюсь! І в щасті, і в горі,
Як чигає ворог на душу порою.
Як сонечко світить, щебечуть птахи,
Із радістю в серці співаю пісні.
На Бога надіюсь! Як скрутні хвилини,
Здається, що сили вже мене покинуть,
Здається, впаду серед бурі з грозою,
На Бога надіюсь, й втішаюсь душою.
На Бога надіюсь! Хоч тяжко порою!
І око моє з...
Що таке щастя?
Щастя – мирно всю нічку проспати,
Щастя – ранок новий зустрічати
І в молитві до Господа стати
Й щиру подяку від серця сказати.
Щастя – благословіння у Господа Бога просити,
Щоби спокійно день новий прожити,
Щоби дав сили нам всім працювати,
Як вечір прийде – то на молитву знов стати.
Щастя – Господу знов...
Серед мільйонів прохожих людей
Боже, я прошу за вкраїну
За життя юнаків молодих
Я прошу збережи Україну
Країну колосків золотих
Хай повернуться вже до домівок
Ті що захищають кордони
Хай забудуть про чорний відтінок
І зустрінуть квітучість весни в ріднім домі
Нехай крізь сльози посміхнуться
Ті, що чекають батьків
Нехай батьки до дітей повер...
В пітьмі воєнній чути крик та плач
В пітьмі воєнній чути крик та плач.
Стогін дорослих, плачуть всюди діти.
Шукаючи, кого іще згубити,
Там смерть розгулює містами як палач.
І сльози по усій нашій землі.
Де вибухи і там де їх немає.
До Господа Єдиного волають,
Та на коліна падають усі.
Який все чує, бачить все згори.
Який Суддя над світом є Єдиний.









