Вірш про війну «Помилуй, Боже, Україну»
Помилуй,Боже, Україну
І від війни нас порятуй.
Нехай не буде більш руїни,
Тебе благаємо,почуй.
Нехай не лється кров безвинна,
Де гинуть доньки і сини.
Щоби не плакала дитина,
Бо вбили батька на війні.
Вже діти не зустрінуть маму,
Залишились тепер одні.
Попала бідна в обстрій граду,
Нема тепер вже в них сім'ї.
Лежить малесенька дитинка,
Сповита тісно в пелинках.
Ридає старшенька сестричка,
Ой,як же тепер жити нам?
Лиха сиріцька у них доля,
В дитячім домі тепер жить.
Розбитий дім і все у домі,
Враз стало все за одну мить.
Ховаються усі в підвалах,
Немає часто в них їди,
Не можуть вийти з-під завалів,
О,Боже милий,поможи.
Врятуй ти нашу рідну неньку,
Помилуй нарід і спаси.
Тобі вклоняємось низенько,
Від рук загарбницьких звільни.
Ми каємось, де завинили,
Пробач усі наші гріхи.
Пішли нам Боже віри й сили,
Тримай нас міцно й бережи.
Ми будемо тобі служити,
І поклонятись лиш тобі.
Твоє Ім'я будем хвалити,
Бо Ти є Цар усій Землі.
О,слава,слава,слава Богу,
Отцю,Спасителю,Христу!
Тобі Єдиному живому,
Усю подяку принесу.
За те,що ти поміг народу,
Триматися в нелегкий час.
Не раз беріг їх у дорозі,
У важкий час їм помагав.
Ми віримо,що мир настане,
І Україна оживе.
Загояться тихенько рани,
І знов країна зацвіте.
Ми будемо пісні співати,
Для свого Господа Христа.
І твого приходу чекати,
Коли візьмеш всіх в Небеса.
Зустрінеш Ти свою невісту,
Ввійдіть блажені в Небеса.
Не буде там поганих звісток,
Там неземная є краса.
Не буде більше війн, розлуки,
Там радість для душі, спокій.
Там співи Ангелів лиш чути,
В Краю Небеснім,дорогім.
Там буде в нас одна родина,
Там буде в нас одна сім'я.
Ми дякуєм за Бога Сина,
За Пастира і за Отця.
Оксана Діхтяр
29.09.2023
|
|
|
|
|
Спокуси всі приходять не від Бога
Спокуси всі приходять не від Бога.
Ніколи Він не спокушає злом.
Як неслухняні Божому ми слову,
У хитрощі спокус ми попадаєм знов.
Бог каже: " Не на добре це все буде"
Та хочеться так спробувати все ж...
І ось уже попались у спокусу.
І виходу із неї не знайдеш...
І в небо крик: " Наш Боже, поможи нам!"
І Бог...
Ради Христа
Осіннім днем іду по місту я своїм,
Раптом помітила я бідного хлопчинку,
Одежа тепла не була на нім,
В тремтячих ручках він тримав табличку.
На ній нерівно почерком простим,
Щиро по дитячому і ясно,
Текст звернення до всіх людей застиг,
Великим шрифтом і незгасно:
«НА ХЛІБ БУДЬ–ЛАСКА ВИ ПОДАЙТЕ
РАДИ ХРИСТА! СПАСИБІ ...
Навчіться цінувати все своє…
Навчіться цінувати все своє…
Можливо не таке вже й досконале,
Можливо і недоліки в нім є,
Можливе не таке вже воно й вдале…
Та це своє. І в цьому є вся суть.
Його від вас ніхто не відбирає.
Його від вас ніяк не відірвуть,
Хай і вогонь для цього запалає.
Своє завжди приємніше до тіла,
До серця ближче, ближче до ду...
Над головою хмари, хмари, хмари...
Над головою хмари, хмари, хмари...
Душа втомилася від тих життєвих хмар.
Та ось промінчик сонця засвітив ласкаво,
Невже то, Господи, це Ти його послав?
Зігрів так ніжно скільки в ньому щастя!
Душа так тішиться - о, лиш не пропади!
Здається, що біда уся позаду...
О, мій промінчику, завжди мені світи.
Та на землі так щастя те коротке.<...
На Бога лиш нехай надія буде, Довірсь Йому і сповниться твоє
На Бога лиш нехай надія буде,
Довірсь Йому і сповниться твоє,
Про тебе Він, ніколи не забуде,
Господь залишив Слово нам Своє.
В годину тяжку і в сердечній тузі,
Коли немає виходу й тупік,
Скажімо ні, в житєвій чорній смузі,
Коли страждань, відчули часом пік.
Господь завжди, є поряд, перевірте,
Він закликає, всі до Нього йдіть,...
Я дякую, за те, що я живу,
Я дякую, за те, що я живу,
За те, що маю де сьогодні спати.
За ласку й за любов Твою.
І що домівку не потрібно залишати.
Я дякую за тихі дні і ночі
Я дякую за мирну неба синь
Я дякую за те, що маю очі,
Щоб споглядать безкрайню височить.
Я дякую, що я не просинаюсь від зриву бомби, вибитого скла.
За те що я спокійно засинаю,&nb...
Закриті очі, закрите серце...
Закриті очі, закрите серце...
У край небесний душа не рветься.
Важким кайданом закуті ноги,
Земним кайданом гріха й знемоги.
Іде людина, життям блукає.
Куди іде так, сама не знає.
Душа безсмертна в тяжкім полоні.
Кайдани тягнуть важкі, в безодню.
Та, щей до того, страх диха в спину.
З боків всіх смика він без зупину.
Ст...
І прийде суд, можливо, не в Гаазі...
І прийде суд, можливо, не в Гаазі...
Можливо, не такий, як ти хотів...
Та прийде суд...не той, що на бумазі,
А той, що Бог для грішних заповів.
І буде плач під небом, небом чорним
І буде крик лягати по землі...
І всім вульгарним, злим і непокірним,
І тим, що називалися "святі"
Бо прийде суд...за вчинки і за слово,
За кожну...
Бувають висоти, бувають долини, Буває, що слабну і віра тремтить
Бувають висоти, бувають долини,
Буває, що слабну і віра тремтить,
Та навіть, тоді, у найважчі хвилини,
Я знаю, що поруч Господь мій стоїть.
Здається, кінець, програна битва,
Та ніжний чийсь голос говорить мені:
«Дитя, помолися, і щира молитва,
Дарує і радість, і силу тобі.»
Буває, що сум, ніби хвиля, охопить,
Новий Єрусалим
Стоятиме задум Господній навіки,
Думки Його серця – діла із руки.
Любов’ю Ісуса наповнені ріки
Й до кожного серця пливуть залюбки.
Відкривайте швиденько двері і брами,
Нехай стрімко заходить Божа любов.
І буде Господь завжди в вічності з нами,
Бо за нас Він пролив святу Свою Кров.
На Новій Землі, в Новім Єрусалимі
...









