Ти Боже, знаєш..
Ти Боже, знаєш, знаєш все..
Що коїться в містах, в родинах..
Ти бачиш, чуєш, контролюєш все..
Що чинять тії люди в Україні..
Ти бачиш, бачиш кров, гоніння..
Ти бачиш сльози болю кожної людини..
Ти бачиш сльози втрати, бачиш сина..
Який лежить без диху, впав безсилий..
Ти бачиш мати, що втратила сина..
Цей біль у очах невимовний..
Зціли її душу, спини її плач..
Поліч серця в кожній родині..
Ти чуєш крики, плач, моління..
Які відходять від народу Батьківщини..
Ти чуєш.. Боже дай спасіння!
Усіх хто в тебе просить, кожної хвилини..
Почуй Ти молитви, що линуть з уст дитини..
Ти знаєш Боже, її страх..
За тата.. маму.. за Вкраїну..
Почуй Ти їх, Господь Ти наш!..
Зціли серця, що впали духом..
І в душах, не залиш ти смутку..
Стань для нас всіх міцним щитом..
О Боже, простягни ти свою руку!
Зміни печаль на радість, Боже..
І витри сльози на щоках..
Лиш Твоя милість допоможе..
Спинити цей страшенний жах..
Автор: Дорофеєва Ліна
---
У цьому вірші автор виражає молитву та віру в Бога в контексті небезпеки і страждань, які переживає Україна та її люди. Він вказує на те, що Бог все бачить і знає, що відбувається в містах, родинах і серцях людей.
Автор закликає Бога полегшити страждання та біль тих, хто постраждав у конфлікті, особливо матері, які втратили своїх синів. Він молиться за спасіння та захист для своєї рідної країни України та просять Бога вислухати молитви дітей, які просять миру та безпеки для своєї країни.
В цьому вірші виразно виражена надія на Божу милість та захист в умовах складного часу.
08.10.2023
|
|
|
|
|
Я хочу здатись… Хочу зупинитись… Я хочу зараз руки опустить…
Я хочу здатись… Хочу зупинитись…
Я хочу зараз руки опустить…
Я так стомилась вірити й молитись…
Я так стомилась у чеканні жить…
Я так стомилась у житті боротись,
Й усе своє постійно віддавать.
Я так стомилась…Господи мій… Досить.
Я вже не можу… Сили геть нема…
Я...
Я дякую Тобі за Твого Сина
Я дякую Тобі за Твого Сина
Який до мене з висоти зійшов,
За те, що знаю я Емануїла
Який мене у світі цім знайшов.
Я дякую Тобі за те розпяття
Де з ран стікала життєдайна кров.
Там на хресті Ти переміг прокляття,
Там, на хресті, Ти нам довів Любов.
Я дякую за те, що знаю Того,
Який життя Свого не пожалів
Щоб я могла наві...
Цінуймо час! Життя не вічне!
Цінуймо час! Життя не вічне!
Ти ще сьогодні є живий.
А завтра, хто сказати зможе
Що він зустріне день новий?
Усі ми, друзі, в руках Божих!
Життя і смерть в Його руках...
А ти до вічності готовий?
Що наповняє? Спокій? Страх?
То тут, то там ми чуєм горе...
А ми живі, у нас спокій.
Цінуй цей час і Д...
Я зичу щастя
Я зичу щастя, всім хто на землі,
Добра бажаю, щастя лише в Бозі,
Щоб не блукали, в темряви імлі,
А були завжди, на Його дорозі.
В кінці життя, були щоб в небесах,
А зараз, до Христа моліться ревно,
З Його Ім'ям і в серці, й на вустах,
Цей шлях пройдете з честю ви напевно.
За Ним, вперед, без Нього, ані крок,
Нехай, провади...
Якби Господь любив нас так як ми ?
Якби Господь любив нас так як ми ?
Якби прощав нас так , як ми прощаєм ?
Скажіть чи були б тут із вами ми ?
Чи десь по світу без надії існували б
Якби Він здався після першої лиш спроби ?
Якби відрікся і не встояв до кінця ?
Коли у Гефстианії молився ,
А учні спали , забувши про Христа
Ми учнів строго можемо судити
Н...
Обійми мене, Боже, втомилась...
Обійми мене, Боже, втомилась...
Часом, важко так хрест свій нести
І немає, здається, вже сили,
Й не мої вже, здається, шляхи
Я стараюся сильною бути
І не плакати, але ж біда..
Є у світі… Їі не минути,
Як би я не хотіла.. Життя..
Обійми мене, Боже, втомилась,
Так потрібна підтримка Твоя,
І на Твою я милість надіюс...
Небо нахилилось низько, низько...
Небо нахилилось низько, низько...
Хочу,на землі, я жити небом.
Щоб воно завжди було так близько.
Доторкатись щоб до нього серцем.
І коли мені так буде тяжко,
Знов прийдуть в житті важкі хвилини,
Небо мене зможе обійняти
Так, як батько обійма дитину.
Небо нахилилось низько, низько...
Серця вічність тихо доторкнулась.<...
Дорогоцінний стук, ще б'ється серце...
Дорогоцінний стук, ще б'ється серце,
Лежить маленьке немовля,
А біля нього мама тихо плаче
Бо без ноги лишилася вона...
Цей плач і біль який у серці,
Й дитина помирає на очах,
Й від болю вже немає куди дітись
І плаче серце мами над дитям!
Та стук продовжує ще йти у серце,
Останній плач, остання мить життя.
...
Я знаю, мало сказано спасибі, Тих щирих слів для Бога в небеса
Я знаю, мало сказано спасибі,
Тих щирих слів для Бога в небеса,
А хочеться, щоб вдячність у молитві,
Кричала голосніше ніж нужда!
Замало ще в житті я оцінила:
Ту милість, що являється щодня.
Нічим перед Творцем не заслужила,
Це тільки благодать Його дала!
Чи ж дійсно зрозуміла я насправді,
Яким багатством наділив Оте...
Гончар ось місить глину для посудини
Гончар ось місить глину для посудини.
А вона різна у руках його бува.
Бува тверда, що розмочити важко.
Бува, каміння у собі хова.
Бува м'яка піддатлива на вигляд.
Глечика ліпить ніжно не ламає.
Тому гончар із кожною лиш глиною,
По свому особливо поступає.
Одну він мочить глину дуже довго.
А іншу мне, каміння вибирає.
...









