Ти Боже, знаєш..

Ти Боже, знаєш, знаєш все..
Що коїться в містах, в родинах..
Ти бачиш, чуєш, контролюєш все..
Що чинять тії люди в Україні..

Ти бачиш, бачиш кров, гоніння..
Ти бачиш сльози болю кожної людини..
Ти бачиш сльози втрати, бачиш сина..
Який лежить без диху, впав безсилий..

Ти бачиш мати, що втратила сина..
Цей біль у очах невимовний..
Зціли її душу, спини її плач..
Поліч серця в кожній родині..

Ти чуєш крики, плач, моління..
Які відходять від народу Батьківщини..
Ти чуєш.. Боже дай спасіння!
Усіх хто в тебе просить, кожної хвилини..

Почуй Ти молитви, що линуть з уст дитини..
Ти знаєш Боже, її страх..
За тата.. маму.. за Вкраїну..
Почуй Ти їх, Господь Ти наш!..

Зціли серця, що впали духом..
І в душах, не залиш ти смутку..
Стань для нас всіх міцним щитом..
О Боже, простягни ти свою руку!

Зміни печаль на радість, Боже..
І витри сльози на щоках..
Лиш Твоя милість допоможе..
Спинити цей страшенний жах..

Автор: Дорофеєва Ліна

---

У цьому вірші автор виражає молитву та віру в Бога в контексті небезпеки і страждань, які переживає Україна та її люди. Він вказує на те, що Бог все бачить і знає, що відбувається в містах, родинах і серцях людей.

Автор закликає Бога полегшити страждання та біль тих, хто постраждав у конфлікті, особливо матері, які втратили своїх синів. Він молиться за спасіння та захист для своєї рідної країни України та просять Бога вислухати молитви дітей, які просять миру та безпеки для своєї країни.

В цьому вірші виразно виражена надія на Божу милість та захист в умовах складного часу.