ЗЕМЛЯ ВМИВАЄТЬСЯ СЛЬОЗОЮ - Християнський вірш 🙏 про Україну

Земля вмивається сльозою
І на розвалинах війни
Зітхає в відчаї з журбою
Й волає: "Господи, де Ти?"

Навкруг - зруйновані будинки,
Розбиті храми дорогі.
Добротні, затишні маєтки
Перетворились в пустирі.

І переорані війною
Зітхають втомлено шляхи
Там біженці,йдучи юрбою,
Зітхають: "Господи, де Ти?"

Біда,мов темрява, покрила
Всі наші села і міста.
Надія й віра так безсила
Й здається, виходу нема.

Тому на згарищах й руїнах,
В розбитих селах і містах
Волає наша Україна
До Бога з смутком у очах:

"Де Ти? Де Ти? Чи відвернувся?
Чи залишив в біді наш край?"
А Бог Той Самий - не змінився,
Він чує крик наш і відчай!

А Бог в метро, де породіля
В муках народжує дитя.
Для неї Він одна надія,
Коли навкруг іде війна.

Бог під завалами в підвалі,
Де плачуть люди ще живі.
Він дбає,щоби їх дістали,
Щоб були звільнені усі.

Бог у лікарні плаче з батьком
Зчорнілим й сивим від біди,
Що над простріляним дитятком
Кричить душею від журби.

Бог з мамою, якій судилось
Зустріти сина у труні.
Для неї щастя увірвалось,
А Бог підтримує їі.

Бог із служителем у Церкві,
Що опустіла в час війни.
Трима в молитві його руки,
Щоб міг до неба він дійти.

Бог поряд там із полоненим,
Якого мучать вороги.
Він дасть - і буде він спасенним,
З лещат кривавої орди.

А Бог в машині з волонтером,
Який під обстрілом везе
В гарячі точки допомогу
І хтось врятований буде.

Бог в полум'ї, де рятувальник
Дитя виносить на руках,
І кріз огонь у час печальний
До Бога кличе у думках.

Бог в дитбудину з сиротою
Там, де запеклий бій іде.
Він там, і в час лихий рукою
Снаряд від неї відверне.

А Бог в окопі із солдатом,
Його надійно береже,
Бо ж він чиїсь дитині тато,
Живим до дому він прийде.

А Бог із лікарем в підвалі,
Який без світла, без води
Лікує рани "градом" рвані,
Штопає куль страшних сліди.

А Бог "зеленим коридором"
З переселенцями іде.
І ті, хто під Його покровом,
То куля тих не здожене.

А Бог із Церквою, що кличе
Про милість для усіх людей,
Що на колінах слізно плаче
І вдень, і в темряві ночей.

Бог не поїхав з України,
Забравши милість в чемодан.
Він біля кожної людини,
Він бачить твій тривожний стан.

Бог плаче над дитям убитим,
Над раненим в боях бійцем,
Він поряд,щоб твій дух зцілити,
Щоб ти з впокореним лицем

Прийшов до Нього і схилився
В покорі серця перед Ним.
Бог в Україні залишився,
Щоби підмогу дати тим,

Хто обезсилений до краю,
Хто втратив віру в майбуття.
Бог знами тут. В момент відчаю,
Відчуй Його любов сповна.

Коли поміж тривожні звістки
Волаєш в небо: "Бог, де Ти?"
Знай - Він спішить,щоб бути близько
З нами між вибухів війни!

І хоч здригаємось від болю,
Втираєм сльози із очей,
Бог з нами тут, на полі бою!
Він захистить Своїх дітей!
                
Автор: Оксана Гудзь

---

Цей вірш розмірковує про присутність Бога під час війни та кризових ситуацій. Автор відзначає, що незважаючи на страшні події і руйнування, Бог завжди поруч і готовий надавати підтримку та допомогу.

Вірш описує різні ситуації, де можна спостерігати дії Бога. Він вказує, що Бог підтримує та допомагає в багатьох аспектах життя, навіть у важкі моменти війни і катастроф.

Цей вірш також закликає до віри і покори перед Богом, навіть у найтяжчих обставинах. Автор наголошує, що Бог завжди поруч і готовий відгукнутися на молитви та кличі про допомогу, а віра і співчуття мають силу подолати труднощі та призвести до перемоги над злими обставинами.