ХРИСТИЯНСЬКА РОЗПОВІДЬ « Едельвейс»
Далеко, далеко в верхів'ях Карпат,
Де буйні вітри безперервно шумлять,
На скелі стрімкій під склепінням небес
Зростав одинокий красунь - Едельвейс.
Розцвівши у шумі бурхливих стихій,
Не знав він, що в світі є слово «спокій»;
Стрічаючи бурі відкритим лицем,
Низенько схиляючись перед Творцем,
Казав: «Боже мій, з-поміж квітів і трав
Ти вибрав мене і на скелю підняв!
І тут у щоденній важкій боротьбі Я вірним лишитися хочу Тобі».
І ніжна голівка схилялась на лист,
Її аромати здіймались у вись,
До неба, до вічного свого Творця Сягала великая вірність оця.
І сонячним променем з неба Свого
Творець ніжно гладив голівку його.
І так пролітали нестримнії дні...
Як завжди вернулось життя навесні,
Кругом ожило все, кругом розцвіло
І радісних пахощів знов набуло.
Один лиш похмурий стоїть Едельвейс,
Журливо повісив голівку і весь
Поринув в якісь безутішні думки,
Схиливши донизу зелені листки.
В одних із таких сонячних днів,
До нього в промінні Господь прилетів,
Поглянув на нього і ніжно сказав:
«Вставай, Едельвейсе! Чому задрімав?»
І жалібно мовив Творцю Едельвейс:
"О, Боже мій милий, о, Батьку Небес!
На скелі оцій над обривом стрімким,
Життя мені стало надмірно важким".
І ще пролетів один рік, наче мить,
І знову небесна весняна блакить
Збудила від сплячки степи та ліси,
Зодягши їх в шати життя та краси.
І знову Творець все земне оглядав,
І погляд Його на рослинку упав:
Схилилась голівка, зів'яли листки,
Чомусь не розкрились її пелюстки.
Згадались Йому колись чуті слова:
"Візьми мене звідси, тут дика скала"....
"Це ти, Едельвейс?" - торкнувся листків, -
"Що сталося? Де ти красу загубив?
Чому ти в цій тихій долині, зів'яв?
Згадай, ти ж бо сам ще недавно казав,
Що хочеш, щоб Я тебе тут влаштував, Бо ти на скалі від стихій знемагав."
"О, Боже, - почулись благання у полі.
Я схибив, шукаючи кращої долі,
Немає ріднішого в мене нічого
За скелю мою прямовисну і голу.
Мій Боже... Мій Любий... до мене зійди,
Візьми мене знову і там посади.
Тепер я вже знаю: життя - в боротьбі, Лише в боротьбі я потрібний Тобі,
Туди, між вітрів, щоб змагатися з ними
Мене віднеси Ти руками Своїми!"
Мій друже, ти бачиш спокою міраж,
Ти добре роздумай, ти добре все зваж.
Нехай не манять тебе привиди щастя,
За ними постійно блукає нещастя.
Лишайся незламним у рідній стихії,
Борися, плекаючи гірні надії
Й колись, як настане мандрівці кінець,
Творець тобі скаже: «О, Мій Едельвейс,
По тебе прийшов Я, щоб в вічність узяти.
Де більше не будеш терпіти й страждати".
---
Ця християнська розповідь "Едельвейс" розкриває глибокий духовний зміст та важливість довіри до Бога та Його плану для нашого життя. Квітка-Едельвейс, яка росте на скелі і стикається з випробуваннями природи, стає символом людини, яка шукає свою долю та спокій, але врешті-решт знаходить істину в тому, щоб залишатися в місці, де їй призначено боротися та рости.
Текст показує, що іноді важливо витримати труднощі і вірити в Божий план, навіть коли важко. Він наголошує, що в житті завжди будуть випробування, але віра і відданість Богу допомагають подолати ці труднощі і знайти свою справжню долю та значення.
01.11.2023
|
|
|
|
|
Я ЗНАЮ: МАЛО СКАЗАНО "СПАСИБІ"...
Я знаю: мало сказано «спасибі»,
Тих щирих слів до Бога в небеса…
А хочеться, щоб вдячність у молитві
Кричала голосніше, ніж нужда.
Замало ще в житті я оцінила
Ту милість, що являється щодня.
Нічим перед Творцем не заслужила,
Це тільки благодать Його дала.
Чи ж дійсно зрозуміла я ...
Ти - Правда, що горить побожністю в серцях
Ти - Правда, що горить побожністю в серцях,
Ти - Істина Життя, що на Хресті Розп'ята.
Жива вода тече повік в Твоїх Словах,
А з нею боротьба солодка і завзята.
Піднісся Хрест над світом, навколішки стаю
Спасіння вічний стяг, непереможна зброя.
Ти знов не дав зірватись у прірву на краю,
Врятована Хрестом, в якому сила Твоя.
Знаменн...
Цінуймо час! Життя не вічне!
Цінуймо час! Життя не вічне!
Ти ще сьогодні є живий.
А завтра, хто сказати зможе
Що він зустріне день новий?
Усі ми, друзі, в руках Божих!
Життя і смерть в Його руках...
А ти до вічності готовий?
Що наповняє? Спокій? Страх?
То тут, то там ми чуєм горе...
А ми живі, у нас спокій.
Цінуй цей час і Д...
Не страшно коли хрест важкий несемо
Не страшно коли хрест важкий несемо
І падаєм під ним ранивши ноги,
А страшно коли йдучи нарікаєм,
І хочемо звільнитися від нього.
Не страшно коли хтось нас зневажає,
Наносить рани глибоко до болю,
А страшно, що живуть вони без Бога,
Відкинувши Його пречисту волю.
Не страшно і коли ми одинокі
І плачемо в кутку на само...
Не економ свій час для Бога
Як важко нам довіритися Богу...
Немов дитя мале, із висоти своїх проблем,
У руки люблячого батька впасти.
Як важко, все віддати в руки Бога.
Хоча, здається, це звучить так просто ...
А от коли в життя прийде проблема,
Тягар на душу тяжким камнем ляже
Що тоді Господу ти скажеш?
Які слова наповнять душу ?
Чому, для чог...
Не забувайте матерів / Християнський вірш про маму
Старенька мати вийшла на дорогу,
Сльозу гарячу втерла рукавом.
Сховавши від людей свою тривогу,
Стоїть одна далеко за селом.
Вона тепер самітня залишилась,
Давно з домівки діти розійшлись.
Їх не цікавить вже хатина рідна,
Де виростали з мамою колись.
Вони тут разом плакали, сміялись,
Ділили все: і радість, і печаль.
У в...
Коли тобі важко,молитву читай
Коли тобі важко,молитву читай,
Пізнай тільки Бога,ти Бога пізнай.
Коли тобі важко,ти просто молися,
Не плач,не кляни,тільки з Богом ділися.
І важкість пропаде і біль відійде,
Бо Бог буде поруч,тебе він знайде.
Коли тобі важко ти стань на коліна,
Побачиш як легко,яка буде сила…
Відкрий своє серце та Бога впускай,
Відкрий ти ск...
Іноді наше серце сповнене смутком
Іноді наше серце сповнене смутком.
Ми можем сумувати практично без причин
Ходити з сумом на обличчі
Хоча в житті все добре так у нас.
Часом такі моменти можуть наступати
Лиш через те,що мало думаєм про Бога ми
Мало думаємо про Його Любов розп'яту
Та за ту кров,що за нас лилась
Наші думки,увага спрямо...
Я знаю, мало сказано спасибі, Тих щирих слів для Бога в небеса
Я знаю, мало сказано спасибі,
Тих щирих слів для Бога в небеса,
А хочеться, щоб вдячність у молитві,
Кричала голосніше ніж нужда!
Замало ще в житті я оцінила:
Ту милість, що являється щодня.
Нічим перед Творцем не заслужила,
Це тільки благодать Його дала!
Чи ж дійсно зрозуміла я насправді,
Яким багатством наділив Оте...
Вінець премудрого творіння, Подоба Господа - Адам
Вінець премудрого творіння,
Подоба Господа - Адам
Твоя душа не знає тління ,
Вона- Живого Бога храм .
Ти- чоловік, без масок, гриму,
Комусь ти батько , брат чи син..
І Духом Божим лиш водимий,
Звання твоє-християнин.
Згори народжений, спасенний,
Небесну мудрість бережеш,
Завжди Христом благословенний,
...









