Субота 09 Листопад 2024   Українська  /   Русский       Пошук    

Ти знаєш мене, і Ти бачиш завжди моє серце

Ти знаєш мене, і Ти бачиш завжди моє серце.
Ти знаєш завжди, як я плачу і як я сміюсь.
Ти знаєш мене, і коли я кажу все відверто,
І коли я сказати щось хочу ,та дуже боюсь.

Ти знаєш мій Бог, все, що в серці своєму ховаю.
Цей біль невгамовний так проситься вилитись геть.
І тому, я до Тебе, сьогодні і зараз звертаюсь,
Бо чаша моя переповнилась болем ущерть.

Моє серце в бою уже втратило залишки сили,
Та я знаю, що є сила в Тебе , великий Господь.
Вже зламались від вітру мої переможені крила,
Не дозволь щоб в цім стані, мій ворог мене поборов.

Я зламаюсь Господь, якщо Ти не дасиш мені сили.
Не пройду я Господь, як не підеш ти зараз вперед.
Я не зможу піти, якщо Ти мене Боже покинеш,
Якщо зараз мене Ти мій Господи не підіймеш.

Я стомилась Господь. Я стомилась боротись з невір’ям,
Я стомилась Господь і так хочеться просто кричать.
Та я знаю, що Ти, у бою додаєш мені сили,
І я далі продовжую тихо і з болем мовчать.

Я не можу сказать, я не можу тоді говорити,
Коли поряд нема, тих хто міг би мене зрозуміть.
Я повинна цей біль в своїм серці тихенько носити,
Я повинна іти не залежно від залишку сил.

Вже не раз так було. І не раз вже ятрилися рани.
І не раз не було кому серце могла би відкрить.
Та зі мною Ти йшов, зігрівав Ти Своїми словами,
Ти наказував сонцю у темную ніч засвітить.

І зі мною Ти був, коли я зі сльозами молилась,
І зі мною ти був, як молитись я геть не могла.
Не було ще такого, щоб я тут сама залишилась,
Не було ще такого, щоб я десь лишилась сама.

Я завжди мій Господь бачу батьківську, лагідну руку.
Я завжди бачу те, що зі мною великий Господь.
Та прошу я Тебе, забери Ти від мене цю муку,
Бо болить уже так, що знесилилась навіть і плоть.

Я не можу Господь. І немає мій Господи сили,
Ти прости Боже мій, що стомилась душа моя  в край.
Ти прости мій Господь, що не часто до тебе молилась,
І прошу Тебе я: Ти ніколи одну не лишай.

Я не зможу іти, якщо Тебе не буде зі мною.
Я не зможу іти, якщо Ти не підкріпиш в біді.
Я все зможу Господь. Але зможу я тільки з тобою.
І тому я прошу, підкріпи мене в цій боротьби.

Дай же сили мій Бог переможцем в двобої лишитись,
Дай же сили Господь тобі славу в кінці принести.
Дай же сили мій Бог не зламатись ,а лиш укріпитись.
Дай мій Господи сил, бо не можу вже далі іти.

Укріпи мене Сам. І іди по дорозі зі мною.
А якщо я впаду Ти на руки , як батько візьми.
Я здолаю усе. Та здолаю я тільки з Тобою.
Тож прошу я Тебе: залишайся зі мною завжди.

---

Цей вірш виражає глибоке особисте спілкування автора з Богом, в якому він висловлює свої болі, страхи та надії. Автор описує свою внутрішню боротьбу, стомленість та бажання отримати силу та підтримку від Божественної влади.

Вірш виразно відображає віру автора в Бога як в істочник сили та підтримки. Автор відчуває, що навіть у найтяжчі моменти свого життя він може сподіватися на Божу присутність та віру в перемогу.

В цьому вірші також виражена молитва до Бога про підтримку та силу, яка допоможе авторові подолати труднощі і іти далі.

08.10.2023

НЕ БІЙСЯ...

Не бійся того, що про тебе скажуть
Й тебе осудять поглядом очей,
Якщо за Господа тобі і руки зв'яжуть
І сльози потечуть з твоїх очей.

Якщо для того, щоб уста закрити,
Тебе закинуть у лев'ячий рів,
З тобою й там Бог буде говорити,
Він туди прийде й тебе укріпить.

Як з Даниїлом, буде Він з тобою,
Якщо ти вірним...

Я дав тобі Своє благословіння

Я дав тобі Своє благословіння.
Прийми його, і серцем ти радій.
Ти зараз йдеш дорогою смиріння,
А поруч Я- Господь і Батько твій.

Я знаю, як іти ти вже стомилась,
Я знаю, як усе тобі болить,
І думаєш, що ти сама лишилась,
Немає тих, хто міг би підкріпить.

Я тебе бачу. Бачу твої сльози.
Я чую все й тоді, коли мовчиш.

ДОБРОГО МИРНОГО РАНКУ! Подяка Богу за мирний ранок!

Яке велике милосердя Господи Твоє!!!
Я знов проснулася і знову бачу я цей ранок!!!
І щиро так радіє серденько моє,
І буду я хвалить Тебе, не  перестану!

Яким красивим є наш рідний край:
Ліси і гори, і бурхливі ріки й ниви,
Наповнений пташиним співом гай,
Дивлюсь на це і думаю: яка я є щаслива,

Що народитись Бог мені дав в Україн...

Безсонні ночі в мами й тата, Здається, зупинилась мить

Безсонні ночі в мами й тата,
Здається, зупинилась мить,
Коли дитина хвора в хаті,
Ніхто тоді уже не спить...
Молитва — наша зброя сильна,
Бог забирає всякий страх,
Душа стає від страху вільна,
Хоч навіть сльози на очах...
Як молишся, то ніч світліша,
Із серця відійде туга,
У цілім світі наймиліша
Твоя дитина доро...

Невидимий бій

До Господа янгол прийшов на розмову
– Всевишній Ти знаєш, так важко мені,
Поглянь мої крила обпалені знову
У битві зі змієм всі ночі і дні…

В моєї людини великі окови,
Не страшно коли на руках чи ногах,
Та в серці вони і я знову і знову,
Калічусь об них, наче зранений птах…

– Я знаю, боротись, ангелику, важк...

Миті одвічного

Думку до думки, і слово до слова, 
Мов намистини, нанизую знову.
Та описати буваю не в силах
Посмішку неба красиву-красиву,

Чисту пелюстки сльозу на світанні,
Пісню зірниці тремтливо-печальну,
Спрагу проміння, що сяє в зеніті, — 
Хоч це всього лиш одвічного миті.

Миті величні, що серце бентежать,
У таїні неосяжно-безмежній
...

Втомлена душа

Я так, Господи, втомилась
Від світу цього і його перемін.
Дитино, Я хочу, щоб ти зупинилась,
І не рахувала більше хвилин.

Щоб підняла свій погляд до неба
Та зрозуміла, що поряд Я є.
А більше тобі і не треба.
Я Той, хто силу дає.

Люди шукають щастя
Та без Мене його зовсім нема.
І душу, як жовте листя
Нак...

НАМ ПОТРІБНО ДІЙТИ

Нелегка тут дорога: зло бушує у світі
Так багато зупинок на нашім путі,
Ворог скрізь виставляє і пастки, і сіті,
А ми йдемо до неба, нам потрібно дійти.

Нам потрібно ще рідних привести до Бога
У душі їхній, віри залишити слід,
Коли наша земна обірветься дорога
Боже Слово могло зародити в них плід.

Нам потрібно дійти, не розбитись у в...

Спокуси всі приходять не від Бога

Спокуси всі приходять не від Бога.
Ніколи Він не спокушає злом.
Як неслухняні Божому ми слову,
У хитрощі спокус ми попадаєм знов.

Бог каже: " Не на добре це все буде"
Та хочеться так спробувати все ж...
І ось уже попались у спокусу.
І виходу із неї не знайдеш...

І в небо крик: " Наш Боже, поможи нам!"
І Бог...

ВИПРОБУВАННЯ...

Повчальних випадків в житті є так багато.
Вчимося ми на них, і то не раз.
Один з таких я хочу розказати,
Щоби задуматись над ним міг кожен з нас.

У невелике місто для служіння
Приїхав новий пастир. Молодий.
Був ревний, бо усе його стремління-
У діло Боже вкласти запал свій.

Але в житті по-всякому буває.
І щоб побачит...