|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
Ти вчив мене не опускати рук
Ти вчив мене не опускати рук.
Ти на руках тримав мене постійно.
Ти лікував від всіх сердечних мук.
І рани всі Ти гоїв дуже ніжно.
Як я пройшла – це знаєш тільки Ти.
Ти бачив все. Усі мої бажання.
Я завжди йшла з Тобою до мети
Не дивлячись на всі поневіряння.
Я йшла вперед, бо Ти завжди був там.
Ти кликав і казав щоб не здавалась.
І коли знову падала від ран
То все одно до тебе піднімалась.
Я йшла вперед бо Ти цього хотів.
Бувало, що в дорозі зупинялась,
Та лиш для того, щоб набратись сил
А далі знову йти я намагалась.
Я не здавалась, бо був поряд Ти.
Твоя любов, так серце мені гріла,
Що я хотіла уперед іти,
Іти з Тобою Боже до могили.
Я знала, що нелегко буде йти.
Я не чекала, що щось буде краще.
Я просто йшла, бо був зі мною Ти,
Ну а Тобі було багато тяжче.
Ти ніс мене, бо я Твоє дитя,
Не залишив мене на пів дорозі.
Проніс мене через усе життя
І потім витер Ти всі мої сльози.
Мене завжди в житті благословляв,
Не знала я ні в чому недостатку.
Ти душу мою стомлену скріпляв,
Й допомагав від самого початку.
Ти не хотів, щоби здавалась я.
Ти все робив, щоб було мені легше.
Я відчувала як рука Твоя
Зціляла ніжно рани мого серця.
Твій дотик був неначе той бальзам,
Як джерела цілющого потоки.
Ти лікував не залишивши шрам,
Щоб далі я могла робити кроки.
Я дякую Тобі, о, мій Господь.
Якби не Ти, не знаю чи жила б я.
Мене життям і далі Ти проводь
Мені нагадуй про Своє розп’яття.
Щоб завжди пам’ятала я про те,
Що ти пройшов для мене значно більше.
Й могла іти упевнено вперед
Через вітри, що так сердито свищуть.
Допоможи мій Господи мені,
Триматись завжди лиш руки Твоєї.
І коли буду знову я в пітьмі
Мені будь світлом для душі моєї.
Не залишай мій Господи мене.
Я знаю, що ніколи не залишиш.
Та все ж прошу я Господи Тебе,
Ти доведи мене до Себе в вічність.
---
У цьому вірші автор висловлює вдячність Богу за Його безмежну ласку, підтримку та віру в моменти життєвих випробувань. Він описує, як Бог завжди був поруч і підтримував його на шляху життя, допомагаючи подолати всі труднощі і пережити рани серця.
Автор розглядає свою віру і відносини з Богом як найважливіший аспект свого життя. Він відзначає, що Бог завжди був з ним, навіть коли він відчував себе слабким та засмученим. Автор просить Бога продовжити проводити його через життя, нагадуючи про своє розп’яття та благодійність.
Загальний підтекст вірша полягає в тому, що віра в Бога і Його підтримка є джерелом сили, внутрішнього зцілення та надії в житті.
03.10.2023
|
|
|
|
|
Квіти неба
Душе моя, що в собі ти зростила?
Високі лопухи і будяки,
Чи кропиву, що так не раз жалила,
А може ти зростила будяки?
Рослини ці кохала ти у собі
І доглядала гарно, як могла.
Тримала їх у гордості і злобі,
У ненависті ця трава зросла.
Душе моя, як часто ти боліла
Коли колючки ранили тебе.
Але, одного дня ти зрозуміла,
Чи знаю я Господь Тебе
Чи знаю я Господь Тебе
Чи пережив я зустріч із Тобою?
Можливо в жертву я несу слабе?
І у житті,пливу я за водою.
Можливо я те дерево без плоду
Лиш тільки листям гучно шелестів
Чи через грізну бурю й не погоду
Мій плід за вітром в далеч полетів
Не раз казав Тобі я довіряю
Життям моїм Ти сам руководи.
Але не раз з Петром ...
Я Бога сильно так люблю
Я Бога сильно так люблю.
Без нього Я не проживу
Він постраждав сам на Хресті,
Сказав, за мною йди, у слід
Тільки у слід я з ним піду.
Він мене потішить, тільки я покличу.
Він сказав мені, дочкою ти моя.
Він написав, моє ім'я,
у книгу святу життя.
Не можу я сама у темряві ходити.
Прибувай,мій Боже поруч.
Боже,Ти надія моя
Боже,Ти надія моя,
Надія єдина у серці моєму,
Бо не маю на кого надіятись я,
Крім написаного в слові Твоєму.
Завжди довіряю все в руки твої,
І кажуть мені:"а де Він,твій Бог?",
Почалась війна і далі питають:
"На кого була надія твоя?"
А я їм кажу:"на Бога ,єдиного Бога,
Якого для вас чомусь з...
Нема на світі долі кращої
Нема на світі долі кращої,
Ніж жить для Господа Христа,
Він - Джерело спасіння нашого,
Для нас небесним хлібом став.
На тихі пажиті вести
Бажає кожну із овець,
Щоб пригорнуть і вберегти,
Дать мир, спокій для їх сердець.
Життя з Ісусом - благодать,
В Нім втіха й радість від ...
Вінець премудрого творіння, Подоба Господа - Адам
Вінець премудрого творіння,
Подоба Господа - Адам
Твоя душа не знає тління ,
Вона- Живого Бога храм .
Ти- чоловік, без масок, гриму,
Комусь ти батько , брат чи син..
І Духом Божим лиш водимий,
Звання твоє-християнин.
Згори народжений, спасенний,
Небесну мудрість бережеш,
Завжди Христом благословенний,
...
Я ЗНАЮ: МАЛО СКАЗАНО "СПАСИБІ"...
Я знаю: мало сказано «спасибі»,
Тих щирих слів до Бога в небеса…
А хочеться, щоб вдячність у молитві
Кричала голосніше, ніж нужда.
Замало ще в житті я оцінила
Ту милість, що являється щодня.
Нічим перед Творцем не заслужила,
Це тільки благодать Його дала.
Чи ж дійсно зрозуміла я ...
Ти чуєш, Господи, як плачуть матері - Вірш про маму
Ти чуєш, Господи, як плачуть матері.
Ти чуєш, Господи, як серце їх волає,
Бо Ти один лиш серце людське знаєш.
Що є у ньому, видно лиш Тобі.
Тобі не байдуже, що горе скрізь та біль.
Ти не проходиш повз людськеє горе.
Рятуєш, й до сердець наших говориш –
«За допомогою до Господа ідіть»
Ви станьте на коліна п...
Чи це мир, що в серці світить, Як спокійна зоря вночі блакитній?
Чи це мир, що в серці світить,
Як спокійна зоря вночі блакитній?
Чи це мир, що в душі осягнута,
Любов'ю Божою пронизана?
Чи це мир, коли гріхи забуті,
І простила небесна благодать?
Чи це мир, коли Богом воджені,
Ми крокуємо в світле майбуття?
Мир – це дар від Всемогутнього,
Що відкриває нам вічні небеса.
ПОКИ МИ ЖИВЕМО...
Поки ми живемо, все можливо для нас в цьому світі,
І кордонів нема для яскравих земних почуттів,
Ми всесильні, якщо серце вперто не хоче старіти,
І літає за обрієм в пошуку сонячних мрій.
Поки ми живемо і новий зустрічаєм світанок,
Заваривши собі для бадьорості каву міцну,
Не засмутить ніколи нас вогкість жовтневих туманів,
І...