А ми вже дійсно починаємо звикати. Звикати до війни, великих втрат

Найцінніший скарб

В любові щирій людям Бог віддав
Дитину - найцінніше, що Він мав.
Син Божий народився у цей світ,
Приніс від Батька Новий Заповіт:

"Бог є Любов, і в Ньому - сенс життя,
Тож принесіть ви щире каяття
Йому, як діти! Слухайтесь завжди,
І Він вас порятує від біди."

Сьогодні маємо слова Христа,
Записані у книгах і віршах,

Що таке щастя?

Щастя – мирно всю нічку проспати,
Щастя – ранок новий зустрічати
І в молитві до Господа стати
Й щиру подяку від серця сказати.

Щастя – благословіння у Господа Бога просити,
Щоби спокійно день новий прожити,
Щоби дав сили нам всім працювати,
Як вечір прийде – то на молитву знов стати.

Щастя – Господу знов...

А ми самі руйнуємо мости… Коли не віримо у Бога

А ми самі руйнуємо мости…
Коли не віримо у Бога.
Коли не хочем з Ним іти,
Коли не вабить нас Його дорога

А Він нас кличе
І Він все бачить
Усе, що робим ми в цю мить.
Які гріхи, яку неправду несем у світ.

Бог дарував тобі життя
Він дав тобі таку надію,
Що в Його Царстві будеш ти.
Не будеш плакать,...

Миті одвічного

Думку до думки, і слово до слова, 
Мов намистини, нанизую знову.
Та описати буваю не в силах
Посмішку неба красиву-красиву,

Чисту пелюстки сльозу на світанні,
Пісню зірниці тремтливо-печальну,
Спрагу проміння, що сяє в зеніті, — 
Хоч це всього лиш одвічного миті.

Миті величні, що серце бентежать,
У таїні неосяжно-безмежній
...

Шляхи Твої не знані, наш Отець

Шляхи Твої не знані, наш Отець.
Через життя наше вони проходять.
Шляхами Ти Своїми нас ведеш,
І в них одних спасіння ми знаходим.

Нас випробував - чи вірні Тобі.
Як срібло у горнилі переплавив.
На наші стегна накладаєш сіть.
Крізь воду і вогонь ішов Ти з нами.

На волю виведеш нас завжди із біди,
Духовні очі відкриваючи в дороз...

ВСЕ ЖИТТЯ ШУКАВШИ

Все життя шукавши, не знаходиш правди,
Не знаходиш миру, світла і безсмертя,
Все життя – лиш тління, безкінечні справи,
Підсихають сльози, але все ж не стерті.

Cерце твоє стало, мов холодний камінь,
Хоча часом рветься бідне до тепла,
Але не зігріє світ своїм обманом,
Бо нема неправди, що б допомогла.

Не іди крізь терни до зірок...

Цю всю красу створив наш Бог, А ми не дякуєм Йому

Цю всю красу створив наш Бог,
А ми не дякуєм Йому,
Він заспокоїв від тривог,
А ми ідемо у пітьму,
Він дав нам радість, вибір, спокій,
Чому в душі моїй неспокій
А ми все кажемо: "Чому?"
Чи чує Бог коли кричу?
За що страждання у цім світі
Чому не можем ми радіти?
Чому Ти нас покинув Боже?
Може Тобі до нас байду...

Він тут, Він з нами, в кожнім серці

Він тут, Він з нами, в кожнім серці –
Хто був, Хто є, і знов прийде…
Відкрито в вічність, долі дверцю –
У яслах спить Дитя Святе.

Все, що було, все, що минуло,
Лишилося в пилу епох.
Аж небо золотом сипнуло,
Зашелестіло: «З нами Бог».

Віддай-но, земле, все, що маєш,
В дарунок! Дар несіть, поля!

Якщо війна, то без надії Буває інколи ідем

Якщо війна, то без надії
Буває інколи ідем.
І руки свої опускаєм
Недоторкаючись небес.

Надія гасне, віра тихне
Коли чекаємо прогрес,
А у кінці не бачим сенсу
Чому в житті ми цім живем.

І часто думаєм, гадаєм
Чому війна триває ще?
Якщо є Бог чому не припиняє?
Страшну війну, життя та смерть.

...

Ти поруч!

Ти – поруч! Ти такий реальний,
Неначе опустились Небеса
В мої долоні.
Ти – поруч! Ти такий реальний!
І Твого подиху жива роса –
На моїх скронях.

Ти – близько! Ти такий жаданий!
Тебе не тільки серцем прагну я –
Шукають очі.
Ти – близько! Ти такий жаданий!
І стали вмить безцінним надбанням...