|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
ПРИХІД ХРИСТА
Живемо перед приходом Христа
Схиляються народи перед страхом,
Бо розуміють, що в опасності земля:
В одну хвилину може стати прахом.
Слухи про війни, бються океани,
І катастрохи на землі лишають слід,
Невсилі устояти людським планам,
Останній час.... тривожиться весь світ.
Наша планета стала на вагу,
До півночі наближується стрілка
Вже дуже скоро там на небесах,
Допишеться остання їй сторінка.
Вичерпується Божа благодать
Ми не повинні нехтувати нею,
Христос іде, як праведний суддя
Звершати суд над нашою землею.
Та тільки люди явно не спішать,
І не досліджують святе писання,
Говорять, що не скоро Він прийде,
А Бог чекає наше покаяння.
Чекає ще, бо бачить, що не всі
Пізнали правду, що в темряві світить,
Ще багатьох серця полонить гріх,
Не всі готові ще Його зустріти.
А скоро жатва, анголи зійдуть
Жнива зібрати із цілого світу,
Готових у оселі заберуть,
Що залишились з Господом в завіті.
Бог має в книзі вірних імена
Котрі були придатні і надійні,
Земля для них не рідною була
Їх небеса приймуть в свої обійми.
А неготових викриє діла,
І виявляться їх двійні стандарти,
Котрі людина у житті сама
Намалювала на життєвій карті.
І зрозуміє: закладала на піску
І будувала з сіна чи соломи,
Тому будову дуже нестійку
Вогонь поглинув, як колись в Содомі.
Заплаче той, хто зі шляху звернув,
І на велику залишивсь скорботу,
Що не спішив піднятись на гору,
А оглянувсь назад, як жінка Лота.
А ти, душа готова увійти
В небесне місто, над усе прекрасне,
Чи хочеш щастя на землі знайти
І поміняти вічність на дочасне????
Спіши допоки на планеті день,
Побачиш скоро ЦЕРКВИ вознесіння,
Тут на землі притулку не знайдеш,
Бо тільки НЕБО для душі, спасіння.
Автор: О. Фабін
---
Цей вірш розмірковує про прихід Христа і останні дні світу, які описуються в християнській есхатології (вченні про останні події в історії людства). Автор відображає невпевненість та тривогу перед цими подіями, показуючи, що світ стає все більше відокремленим від Божої благодаті та праведності.
У вірші також висловлюється заклик до покаяння і віры в Бога, який чекає нас зі судом. Автор закликає людей покинути гріх і прийняти Божу благодать, адже надходження Христа близьке і важливе.
В останніх строфах вірша розмірковується про долю людей в останні дні, коли Бог визначатиме, хто заслуговує на вічне щастя в небі, а хто буде покараний. Вірш закликає читачів підготуватися до цих подій і спішити до спасіння, бо на землі немає вічного призначення, і тільки небо може дати вічну радість і спасіння.
02.10.2023
|
|
|
|
|
І небо нахилилося почути, І сонце зупинилось серед хмар…
І небо нахилилося почути,
І сонце зупинилось серед хмар…
Та почуття у серці не збагнути.
Отримав я Святого Духа дар.
Я ВІРУЮ мій Бог і ОБІЦЯЮ…
Слова, які злетіли до небес.
Від Тебе лиш підтримки я чекаю,
І знаю що життя не із чудес.
Важка дорога жде попереду…
Та знаю, що із Тобою подолаю все,
Нам жизнь земную даровал Господь
Нам жизнь земную даровал Господь
И время жизни отмеряет небо
В Его руках, и дух, душа и плоть
И времена, и сроки, и пределы.
Бесследно жизнь проходит, в суете
Как в легкой дымке тучки уплывают
Немало дней прожитых на земле
И по привычке мы года считаем.
… Прожитый год, прожитый день, мгновенье
Прожитая минута ...
Ти лише мрій
Ти лише мрій, бажай і линь в думках,
Туди де добре, зло там не панує,
Там Бог лише царює, в небесах,
Тут на землі, моління наші чує.
Він є Святий, а чи такі ми є?
Коли покликав, серце відчинили,
Він дарував нам прощення своє,
Тож за Христом, до неба йдіть, щосили.
Те буде все, ми вірим, прийде час,
Ввійдемо в небо ,чисте і безгрішне...
Буває нас паралізує страх - Актуальний вірш при стресі, відчаї, безвиході
Буває нас паралізує страх…
Від відчаю так хочеться кричати
І терпить віра неминучий крах,
Не змігши всі атаки відбивати.
І наповняє душу сильний плач,
І крик німий летить туди, до Бога.
А страх стоїть над нами, як палач:
Великий, грізний і надміру строгий.
Наш розум розуміє «що» і «як»,
А страх н...
А ми вже дійсно починаємо звикати. Звикати до війни, великих втрат
А ми вже дійсно починаємо звикати.
Звикати до війни, великих втрат
Ми перестали більше уста відкривати.
І цінувати цей спокійний час.
А ми вже дійсно починаємо звикати,
До того що в країні боротьба
І не потрібно йти нам воювати,
В нас є молитва - зброя головна.
Ми перестали дійсно цінувати
Цим синім небом і його теплом.<...
Яка це радість!
Яка це радість- встати на світанні,
З молитвою зустріти день новий,
Позаду всі залишити страждання,
З надією долати шлях земний.
Яка це радість - в щастя зодягнутись,
Всім побажати миру на Землі.
І вперше після болю посміхнутись,
Добро і ласку сіяти у злі.
Яка це радість - чути голос рідних,
Вслухатися у співи солов'я.
Господь іде переді мною
Всюди я з моїм Ісусом –
Ніщо мене не похитає.
Смерті більше не боюся,
Бо влади вже вона не має.
Бог іде переді мною.
Господь в мені – те добре знаю!
Йду до Божого покою:
Як каже Він, – я так приймаю.
Ним оправдана, спасенна,
Свята, у Господі Ісусі,
І Отцем благословенна;
Жи...
Псалом 1
Блажен той муж, який не ходить
До нечестивих на їхню раду.
Хто на шлях грішних не стає
Й на зібрання́ до згубників не йде.
Божий Закон бажати знає,
Днем і вночі у Нім перебуває.
І буде він до дерева подібним,
Що при потоках вод зростає плідним.
І своєчасно плід свій подає,
І його листя ні на мить не в'яне.
Все,...
Дякую за тишу!
Ти мене так любиш,
Я це відчуваю!
Ти мене голубиш,
Вітер овіває.
Тихий запах моря,
Ще в мені радіє!
Я Тобі так вдячна,
Що даруєш мрії!
Ти-коли схід сонця,
Будиш, обіймаєш.
Так мене цілуєш,
Коли засинаю.
Ти-коли я плачу,
Очі в очі,ніжно...
Ти-коли сміюсь я,
Так в ду...
Забута мати, якось прикро чути - Вірш про маму
Забута мати, якось прикро чути.
Коли батьків вважають за чужих.
Мені прийшлось в одній родині бути.
Де кожен чимось кращий від усіх
Хороші діти, школу вищу мають.
Працюють на посадах не простих,
А про батьків стареньких забувають.
Заріс давно травою шлях до них.
А немічні сидять і виглядають,
Коли приїде в гості хтос...