А в нас тут - війна, в нас тут не сміються
А в нас тут - війна, в нас тут не сміються
В нас тут одна біда, лиш сльози тихо лються
І плаче гірко мама, бо знає, сина вже нема
Загинув, плаче й тато за серце лиш трима!
Скотилася маленька дитяча та сльоза
Трима вона маленький платочок татуся
І дивиться бідненька на ту страшну могилу
І плаче та маленька, бідненькая дитина
Тримає старший братик на ручках немовлятко
І збоку ще стоїть заплакане дитятко
Залишились сирітки, без мами й татуся
Й скотилася сльоза з його дитячого лиця
Поранений солдат лежить біля могили
Тече сльоза з лиця, похована дружина
Не буде більш вона йому завжди всміхатись
Не скаже більше сину : “ Не треба нам боятись”
А скільки плаче там, на фронті ті солдати
Бо тут сказали як убили їхніх татів
Як плачуть жінка й син, бо бачать лише спину
Бо чоловіку не дали, покинути країну
І плаче та земля, бо роблять сильні рани
Не може всіх вона потішити й обняти
Лиш рвуть її ракети, і падають будівлі
І плаче та країна, тече сльоза мов ріки!
Всі плачуть, не сміються, сльоза їх не лишає
І серце гірко б'ється, у тих хто там тримають
Тримають у руках загиблу ту дитину
І тихо та сльоза стікає по лиці в людини
22.06.2023
|
|
|
|
Минув вже день....
Минув вже день, неначе кліп очима,
У цьому дні, нас Бог благословляв,
Нехай Господь, серця від злого стрима,
Подякуєм, за милість, що нам дав!
Бува, що плачу: "Господи, не можу, Не вистачає сил уже іти
Бува, що плачу: "Господи, не можу,
Не вистачає сил уже іти.
Здається, що цього не переможу.
Відчути хочу так, що поруч Ти"
Так соромно, що слухаю я тіло,
Яке стражданням змучене уже.
Я пам'ятаю, що Тобі боліло
Та Ти стерпів, та Ти пройшов усе.
І я борюсь, терпіти намагаюсь.
І віри, щоби вистоять, прошу....
А ми живемо у останій час - Вірш про останній час
А ми живемо у останій час ,
Де чуєм про тривоги ,горе ,катаклізми, війни ,
І страх покрив серця усіх людей ,
Вони у паніці живуть постійно .
А ті ,що йдуть шляхом вузеньким за Христом ,
Вони своє життя для Бога доручили.
Наступить день і час коли наш Бог прийде .
Забрати свою церкву славну в небо .
І там Він одягне вінці ли...
Не економ свій час для Бога
е економ свій час для Бога
Не пожалій хвилин ,годин
Не відкладай молитви ,Слова
Заради тих розваг й новин !
Не полінись схилить коліна
Як в школу ,на роботу йдеш
Бо в Нім і захист,мудрість й сили
На цілий день ти віднайдеш
Черпай у Бога ,багатій
Добром ,любов’ю ,вірою ,дарами
Не жалій себе ти,не жалій
Переображення
Непорочна Небес красота,
Пеленала безкрайні простори.
Із дванадцяти учнів Христа,
Піднялись лише троє на го́ру.
Петро –Симон,Яків і Іван,
Тільки їх Учитель удостоїв,
Заглянути в ту із Божих тайн,
Котру́ для Його Бог Сам приготовив.
І сталося диво серед них:
Піднімати хмара Христа стала.
І Його одеж...
Ми не знаємо, що буде завтра
Ми не знаємо, що буде завтра
Та ми знаємо, що сьогодні
В цей час неодмінно варто
Сказати "я люблю тебе до безодні"..
Наївні люди. Ми думали, що в нас буде час
Вже сьогодні ворог його краде
Стікає чаша кожного із нас
І кожному свій час прийде.
Люби, живи, поки не пізно
Тримай за руку в час важкий
Вс...
НА МОЛИТВУ !
У кімнату зайду тихенько,
Зачиню' за собою двері,
На колінця схилюсь низенько
У молитві до Бога щирій.
За слова і думки погані
Я у Нього прошу' прощення,
За бажання і мрії марні
Каюсь в серці своїм
в смиренні.
Я все - все розкажу Ісусу,
І нічого не приховаю.
Він дарує мені проще'ння,...
Де ж самаряни ви простії?
Де ж самаряни ви простії?
Мало вас так ходить по дорогах.
Більше, лише священники святії,
У тій ученості своїй, все ходять строго.
А побитих так, навкруг, багато...
І лежать пораненії тяжко.
Проти творіння Бога ворог став так -
Добиває на дорозі впавших.
Лиш Ісус, як Самарянин добрий,
Підіймає і врачує рани.
Його учні т...
Нема на світі долі кращої
Нема на світі долі кращої,
Ніж жить для Господа Христа,
Він - Джерело спасіння нашого,
Для нас небесним хлібом став.
На тихі пажиті вести
Бажає кожну із овець,
Щоб пригорнуть і вберегти,
Дать мир, спокій для їх сердець.
Життя з Ісусом - благодать,
В Нім втіха й радість від ...
ЗЕМЛЯ ВМИВАЄТЬСЯ СЛЬОЗОЮ - Християнський вірш 🙏 про Україну
Земля вмивається сльозою
І на розвалинах війни
Зітхає в відчаї з журбою
Й волає: "Господи, де Ти?"
Навкруг - зруйновані будинки,
Розбиті храми дорогі.
Добротні, затишні маєтки
Перетворились в пустирі.
І переорані війною
Зітхають втомлено шляхи
Там біженці,йдучи юрбою,
Зітхають: "Господи, де Ти?&quo...