Неділя 19 Травень 2024   Українська  /   Русский       Пошук    

А ТИ УЯВИ СЕБЕ НА ХРЕСТІ

А ти уяви себе на хресті,
і бича того свист ти почуй,
який наносить рани важкі,
з яких ріки крові течуть.

Уяви, що удар за ударом
рука безжальна тебе б'є.
Всередені кипить все жаром,
і цв'яхами пробивають тіло твоє.

Уяви той звірський погляд,
який дивиться на тебе.
І нікого немає поряд,
хоч сотні людей бачить небо.

Вінок із терну уяви,
який ріже шкіру твого чола.
Спробуй, терпіння прояви,
бо новий рух - це біль нова.

Рука молот здіймає,
так просо, без жалю.
Іржою цв'ях покритий поправляє,
і ось пробиває! Пробиває руку твою!

Невже немає допомоги?
О люди! Ну хоч хтось!
Невже лиш злих звела сюди
дорога?
Людину вб'ють ось-ось!

А цв'ях поринає все глибше.
Між кісті та іржа заходить.
А рани твої ширше- ширше.
О, що ця людина робить?

Невже не розуміє,
що цим судини твої шматує?
Тіло від болі просто німіє.
Ще трошки, і ніхто тебе не врятує.

Одна рука прибита, інша.
О люди! Хоч ноги залишіть!
І знову біль ще гірша.
А ти не можеш й закричати : поможіть!

Уяви, що так тебе прибили!
І знову чути свист,
і знов бичем побили.
Рани нові зробили.

Уяви що не маєш ти сил,
а тебе на хресті підіймають.
А кров все тече і тече із судин.
Ці люди роблять те, чого не знають.

Висиш ти на хресті,
а цв'яхи руки роздирають.
Вони і так товсті,
але гірше рани розширяють.

Одна насмішка друга, третя,
і ось уже люд не спинити.
І нема тобі співчуття.
Як? Як це пережити?

І раптом настала пустота.
О, ні! Навіть Бог вже залишив.
Залишилась тільки біль і німота.
Що за гріх ти учинив?

А ти без гріха!
Можеш собі уявити?
Ні за що на хресті ти зітха!
За те, що всім добро ти міг робити.

Ні, не намагайся!
Не зможеш!
Із розумом не змагайся,
не зможеш осягнути не зможеш.

А Він це звершив!
І не просто так, а за тебе.
Так, Ісус це прожив,
щоб мав ти шлях до неба.

Лиш не нехтуй цим дарунком!
Знов Його не розпинай.
Він став твоїм порятунком,
на хресті мав бути ти! Пам'ятай це!
Пам'ятай!

---

Цей вірш розповідає про страждання та жертви, які прийняв Ісус Христос на хресті, щоб спасти людство. Автор спробував передати жах і страждання, які відчував Ісус під час свого розп'яття, використовуючи вживання різних образів і символів.

У вірші описується страшне страждання, зумовлене розп'яттям, більшими ранами, а також жорстокістю і зневагою оточуючих. Водночас, автор наголошує на тому, що Ісус був безгрішним і прийняв це страждання, щоб принести спасіння людству.

Завершальна частина вірша закликає не забувати про жертву Ісуса на хресті і завжди пам'ятати цей акт спасіння. Автор закликає зберігати віру в цей дарунок і не недооцінювати його значення, адже Ісус Христос став порятунком для людей і відкрив шлях до неба.

02.10.2023

Я грішна, Боже. Ти мене пробач

Я грішна, Боже. Ти мене пробач.
Пробач за те, що я грішу щоденно.
А ти говориш лагідно: "Не плач.
У тебе буде все благословенно".
Я грішна, Боже. Ти мене прости.
Дозволь тебе любить, любить і славить.
Я мрію кожну мить в Тобі рости.
Це хочу за мету собі поставить.
Я грішна, Боже. Ти мене прости.
Та я іду до неба, я стараюс...

Вступити з Господом в завіт

Вступити з Господом в завіт -
Яка врочиста це подія,
Це запашний життя розквіт
І промінь світлої надії.

Нове життя і шлях новий
З новим і кришталевим серцем
Маршрут в край вічний, золотий
Для вас сьогодні розпочнеться.

Нехай Господь вас проведе
По цій вузенькій стежці правди,
Пригорне ніжно до грудей
В важку хвил...

Навчіться цінувати все своє…

Навчіться цінувати все своє…
Можливо не таке вже й досконале,
Можливо і недоліки в нім є,
Можливе не таке вже воно й вдале…

Та це своє. І в цьому є вся суть.
Його від вас ніхто не відбирає.
Його від вас ніяк не відірвуть,
Хай і вогонь для цього запалає.

Своє завжди приємніше до тіла,
До серця ближче, ближче до ду...

Обійми мене, Боже, втомилась...

Обійми мене, Боже, втомилась...
Часом, важко так хрест свій нести
І немає, здається, вже сили,
Й не мої вже, здається, шляхи

Я стараюся сильною бути
І не плакати, але ж біда..
Є у світі… Їі не минути,
Як би я не хотіла.. Життя..

Обійми мене, Боже, втомилась,
Так потрібна підтримка Твоя,
І на Твою я милість надіюс...

Я обійму тебе своєю молитвою

Я обійму тебе своєю молитвою,

Підставляючи тобі тендітне плече,

Коли в земній боротьбі закінчуються сили,

Я буду палко молитися!

І я вірю, що Бог чує мою молитву!

Він пообіцяв, що не залишить нас!

А від чортів Всевишній надасть допомогу,

У годину призначену для цього.

29.09.2023г.

Люба Бердишева

...

НАМ ПОТРІБНО ДІЙТИ

Нелегка тут дорога: зло бушує у світі
Так багато зупинок на нашім путі,
Ворог скрізь виставляє і пастки, і сіті,
А ми йдемо до неба, нам потрібно дійти.

Нам потрібно ще рідних привести до Бога
У душі їхній, віри залишити слід,
Коли наша земна обірветься дорога
Боже Слово могло зародити в них плід.

Нам потрібно дійти, не розбитись у в...

Не відвернися від розп’ятого Христа

Не відвернися від розп'ятого Христа,
Рани Його і досі кровоточать,
Коли закриті для хвали твої вуста,
Коли в молитві говорити з Ним не хочеш.

Йому болить,як і раніш,болить,
Якщо в думках ти прагнеш лиш земного,
І серце ревністю вже більше не горить,
В душі зів'яли паростки любові.

Йому болить,як ближнього свого
Ти част...

Одна дівчина ходила по зеленім лугу

Одна дівчина ходила по зеленім лугу
І в душі відчувала свободу.
Її серце було наповнено,
Тим прекрасним Героєм.

Вона для себе добре знала,
Що Він зробив заради неї.
Її любов була безмежною,
А розуміння смерті...цінністю.

Вона була донька Царя,
Який беріг її на кожнім кроці.
Вона ніколи в житті не сумнівалася,<...

Білий вісон

Так важко учням мить цю осягнути, 
Чому Ісус Їх знову залишає? 
Невже не міг Він з ними далі бути? 
Бо хто ще в світі серце потішає?! 
 
Христос здобув над пеклом перемогу, 
Народу дав надію,серед бід та лих! 
Чому ж Він далі у складну дорогу 
Лишає рідних учнів на шляху самих? 
 

Христовій невісті

Невісто, доле, наречена,
Чи пам'ятаєш Жениха?
Чи спрагла ти, чи є нужденна? 
Мені посвячена сповна?

Чи омиваєш ти сльозами
Дороги мертвії свої?
Чи пам' ятаєш Мої рани
Та кров пролиту на хресті?

Чи знаєш ти, Моя невісто,
Як серце стогне і болить? 
Коли вісон лишила чистий, 
А вбрана в струпи...