|
Меню
Листівки
Дитяча сторінка
Біблія
А шлях до неба починається з розп’яття… / Страждання Христа
А шлях до неба починається з розп’яття.
Чи навіть ні – із Віа Долороси,
Де хрест ще на плечах, де згіркли сльози
І замість співчуття звучить прокляття.
Де крізь юрбу ідеш на свою страту,
І кожен крок з Голгофою зближає.
Де більше навіть сумніву немає,
Що доведеться тяжко помирати.
Болить все тіло, зранене бичами.
Сочиться кров, стікає на дорогу.
Пісок гарячий обпікає ноги,
А хрест так важко втримати руками.
Ще мук нестерпних нібито й немає,
Хоча здається – залишають сили,
Бо ж ніч усю знущалися і били,
А тут блюзнірство серце розтинає.
Червона пелена закрила очі,
І до землі притиснув хрест важенний.
Який цей шлях на гору нескінченний!
Ще треба йти, а тіло вже не хоче.
Ще треба йти. Піднятися з пилюки.
Бо щоб з’єднати із землею небо,
На хрест важкий лягти самому треба
І розпростерти для розп’яття руки.
А потім біль терпіти і терпіти,
Віддаючи життя по краплі крові,
Даруючи любов у кожнім слові…
До неба шлях – отак він був відкритий.
І відтепер його мені з тобою
Не треба починати з Долороси.
Для нас початок – розкаяння сльози
В молитві щирій з вірою живою.
Для нас початок в добрих руках Бога,
Який приймає кожного в родину,
Який чекає на свою дитину,
Щоб повернулась з довгої дороги.
А тяжкий хрест, і колючки тернини,
І гострі цвяхи, що нівечать тіло,
І все, що так пекло і так боліло
У передсмертні на хресті хвилини –
Узяв Син Божий. Він пішов страждати.
Дорогу в небо відкривав Собою,
Щоб нею йти могли і я з тобою,
Щоб ми завжди могли її впізнати.
І кожен раз, беручи хліб і чашу,
Схиляймо серце перед добрим Богом,
Який віддав на страту Сина Свого,
Щоб назавжди змінити життя наше.
---
Цей вірш висловлює думки про те, що шлях до неба, до вічного спасіння, часто починається з розп’яття і страждання, аналогічно до того, як Ісус Христос страждав на хресті на Голгофі. Автор описує страждання Христа на його шляху до розп’яття, звертаючи увагу на фізичний і духовний біль, які Він переживав. Він також висловлює думку, що цей шлях вимагає віри, волі та жертви.
Зараз автор вказує на те, що ми, християни, можемо не розп’ятися буквально на хресті, але наша віра і відданість Богу вимагають від нас подібного духовного зусилля і готовності понести тяжкості та страждання. Вірш підкреслює, що важливою частиною цього шляху є розкаяння та молитва, а також віра в Бога, який чекає на нас і готовий прийняти нас в Свою родину.
Заключна частина вірша підкреслює, що завдяки жертві Ісуса Христа на хресті, шлях до Бога і небес став відкритим і доступним для кожного, хто вірить і прагне йти цим шляхом. Таким чином, вірш закликає до віри, розкаяння і відданості Богу.
04.10.2023
|
|
|
|
|
Як Господа шукаєш ти
Як Господа шукаєш ти —
Поглянь на квіти, на сади,
На гори, ріки подивись,
І серцем в Бозі звеселись.
Бо ж цілий світ є повен Ним –
Творцем Вселенної святим.
В найменшій речі без кінця
Впізнаєш геній ти Творця!
Стою на колінах, вмиваюсь сльозами
Стою на колінах, вмиваюсь сльозами
Не можу молитву сказати словами.
Та Ти наперед усе, Господи, знаєш
І кожну сльозу із очей витираєш.
Мій Боже, молитва моя не за себе,
Не прагну даремно тривожити небо.
Усе, що потрібно я, Господи, маю.
За інших людей Тебе, нині благаю.
За тих, хто сьогодні в підвалах ночують.
Хто вдень і вноч...
НАМ ПОТРІБНО ДІЙТИ
Нелегка тут дорога: зло бушує у світі
Так багато зупинок на нашім путі,
Ворог скрізь виставляє і пастки, і сіті,
А ми йдемо до неба, нам потрібно дійти.
Нам потрібно ще рідних привести до Бога
У душі їхній, віри залишити слід,
Коли наша земна обірветься дорога
Боже Слово могло зародити в них плід.
Нам потрібно дійти, не розбитись у в...
Я хочу здатись… Хочу зупинитись… Я хочу зараз руки опустить…
Я хочу здатись… Хочу зупинитись…
Я хочу зараз руки опустить…
Я так стомилась вірити й молитись…
Я так стомилась у чеканні жить…
Я так стомилась у житті боротись,
Й усе своє постійно віддавать.
Я так стомилась…Господи мій… Досить.
Я вже не можу… Сили геть нема…
Я...
Я довіряю Тобі Батьку
Я довіряю Тобі Батьку,
Ти любиш, знаєш і піклуєшься весь час
Ніколи Ти мене не залишаєш,
А завжди поряд, в будь який момент.
Як часто я не розумію всього
І маю так багато запитань..
Але Тобі я довіряю,
І йду туди, куди Ти сам мене ведеш.
Коли я падаю, мене Ти підіймаєш,
Коли я плачу, витреш сльози Ти мої,
Коли...
Потужний вірш про наше вічне життя! А ЩО ПІСЛЯ СМЕРТІ❓Задумайтесь, люди❗️
Зустрітись з смертю кожному прийдеться,
Питання часу: Де? Чому? Коли?
Останній стук зупинить кожне серце,
Життя покине тіло назавжди.
А що потому? Пустота, темрява?
Кінець життя - це страх у нікуди?
Якби спитати тих, що вже померли...
Та не дадуть нам відповідь гроби.
Хтось скаже: «Смерть - це вічний сон і кра...
Так часто ми ставимо рамки для Бога...
Так часто ми ставимо рамки для Бога...
Прийшовши до Нього, тримаєм в руках
Прописані плани і сильну тривогу...
І тінь недовіри сховавши в серцях,
Ми просим в молитві про власні потреби,
Про те, що вважаєм найкращим для нас...
Інструкцію пишем, як правильно треба,
Вказавши на точні обставини й час...
Ми впевнені в тому, що в...
Шляхи Твої не знані, наш Отець
Шляхи Твої не знані, наш Отець.
Через життя наше вони проходять.
Шляхами Ти Своїми нас ведеш,
І в них одних спасіння ми знаходим.
Нас випробував - чи вірні Тобі.
Як срібло у горнилі переплавив.
На наші стегна накладаєш сіть.
Крізь воду і вогонь ішов Ти з нами.
На волю виведеш нас завжди із біди,
Духовні очі відкриваючи в дороз...
Гончар ось місить глину для посудини
Гончар ось місить глину для посудини.
А вона різна у руках його бува.
Бува тверда, що розмочити важко.
Бува, каміння у собі хова.
Бува м'яка піддатлива на вигляд.
Глечика ліпить ніжно не ламає.
Тому гончар із кожною лиш глиною,
По свому особливо поступає.
Одну він мочить глину дуже довго.
А іншу мне, каміння вибирає.
...
Я надію свою покладаю на Тебе
Я надію свою покладаю на Тебе.
В Тобі сила і правда, о Боже благий.
Не залишиш в хвилини нестерпного болю.
Я в Тобі лиш знайду спокій.
Ти - підтримка моя, Всемогутній Спаситель.
Ти - любов і опора, на шляху цім земнім.
Я з Тобою пройду будь-які перешкоди
Я в Тобі лиш знайду спокій.
Ти незмінни...