Джерело життя
Все, що є – Його, існує,
Ще й живе, тече пульсує.
Він Творець, Володар всьому
І Господар цього дому.
Сам Господь у кожнім ділі,
Бо живе в твоєму тілі.
Ти Ним дихаєш і скачеш,
І радієш, часом, плачеш.
А коли нас покидає,
Тоді – все! Життя немає!
Не шукай реінкарнацій.
Їх нема ні в яких націй.
Він є сміх наш, також, сльози,
Радість наша, сильні грози.
Він є сила нездоланна,
Пам’ять чиста, бездоганна;
Мудрість світу нескінченна,
Невичерпна, незбагненна,
Милосердна і любовна,
Співчутлива, миру повна,
Щиросердна, терпелива,
Завжди, всюди повна дива.
Все дає вона для щастя.
Та послушним – більше дасться.
Бо вона належить Тому,
Хто є все, в усіх, у всьому.
Хто весь світ в руці тримає,
На добро лиш направляє.
Кожну кліточку Він бачить,
Там працює й передбачить:
Що, коли і як зробити,
Де зігріти, де полити.
Творить все Господь усюди.
Лише зла не творить, люди!
А як зло людина має,
То сама для себе дбає.
Галина Яхневич
---
Цей вірш виражає глибоку віру в Бога як Створителя та Володаря всього і всякого. Автор зазначає, що Бог присутній в усьому навколо нас, в усіх живих істотах, і всім існуючому у всесвіті. Творець не тільки створив світ, але й продовжує підтримувати його функціонування, береже, турбується про кожну істоту та існування взагалі.
Вірш також підкреслює милосердя та любов Бога, які він виявляє в своїх діях та стосунках зі створіннями. Також наголошується на мудрості та владі Бога над природою і життям.
Автор закликає бути слухняними та дбайливими щодо Бога, інакше його милосердя може здатися обмеженим. Усе залежить від ставлення людини до Бога і власної дії.
11.10.2023
|
|
|
|
|
Дякую
Коли Ти зі мною, тримаєш за руку - я можу вільно йти.
Я бачу світло, я маю речі, які Ти дав мені.
Ти надихаєш, світ відкриваєш, даєш Свою любов.
В житті так легко і так спокійно, коли з Тобою вдвох.
Дякую за те, що в мене є,
Дякую, любов Твоя веде.
Дякую, я дякую Тобі,
Дякую за те, що ми живі.
Коли мені сумно або дуже тяжко і виходу ...
Я буду там, де мій Господь перебуває!
Я буду там, де мій Господь перебуває!
А на землі і бурі... І вітри...
На Бога лиш надію серце має-
Мій дух давно народжений згори!
Дивлюся в Небо я очима віри
Настане час і я піду туди
Де Світло Боже і Любов без міри
Залишу Землю і усі труди.
Бо тут війна... І десь в душі- тривога...
За діток... За батьків... І за рі...
Любов, вона така є не простая
Любов, вона така є не простая -
"Любіть ви ближнього, як любите себе"
А я усе кажу: " Я не такая,
У всьому не достойна я Тебе"
Хіба нас за достоїнства Бог любить?
Достойними ніколи нам не стать.
Достойний є хвали - Господь, не люди.
Чим можем за любов Його віддать?
Та якщо ми себе зовсім не любим,
...
Спіши до батьків - Шануйте батька і матір
«Шануй свого батька та матір свою, щоб довгі були твої дні на землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі!»
Вихід 20:12
У батьківськім домі ще світло горить.
Минуло дитинство так швидко, як мить,
В життя самостійне ми гордо пішли –
Роботу, свою половинку знайшли,
Обов’язків в к...
Дорогоцінний мій Господь
Господь і Бог, Ісусе мій дорогоцінний,
Під захистом Твоїм, я кожну мить
Моє життя в Твоїх очах безцінне
В турботливих Твоїх руках я день і ніч.
Ти прихисток мені, моє спасіння,
В безпеці я, у тіні крил Твоїх,
Я дякую Господь, що я Твоя дитина,
Усі страхи мої, Ти подолати допоміг.
Ти спокій мі...
Людський язик - слова...слова...слова...
Людський язик - слова...слова...слова...
Багато слів приємних є, й не дуже.
Ось слово "сонце"- значить день настав,
А місяць, уночі світить лиш може.
Слово "троянди" й ніжний аромат
У пам'яті нам, як живий, повстане.
А скажуть нам слова "гроза і град"
І зразу ми тоді на небо глянемо.
При слові "...
Безцінний скарб
Ми втратили скарбів безцінних немало:
Хто сина, хто доньку, маленьке дитя,
Матусю чи тата… бабусі не стало…
Ми втратили все у війні за життя.
Ми втратили сім‘ї, наш світ й спілкування,
Будівлі, квартири, хати та міста.
Ми втратили храми й гарячі бажання,
Але ми не втратили в серці Христа.
Не втратили гідність та людське сумління
На поміч спішит...
ЧОГО ПОТРЕБУЄ ДУША?
Чого потребує душа?
Щоб квіти навколо цвіли,
Щоб спокій був в наших серцях
Та щоб ми щасливо жили.
Чого потребує душа?
Не скаже ніколи, нікому,
Відчуєш в собі відчуття,
Забудеш про відчай та втому.
Чого потребує душа?
Молитви уранці до Бога,
Щоб в слові була доброта,
Ні каплі на серці тривоги.
Чого потребує душа...
Вірш-Історія "Очима Дітей "
Сьогодні прокинувшись у ранці побачив я як вогнище пала
як люди голосно кричали
Мене це дуже здивува
побіг до мами я
тай кажу " що це там ?"
А мама у сльозах сиідла ,
крепко обійнявши мене , тихесенько прошепотіла
Мій синку це війна йде .
Забрала ...
Я знаю, мало сказано спасибі, Тих щирих слів для Бога в небеса
Я знаю, мало сказано спасибі,
Тих щирих слів для Бога в небеса,
А хочеться, щоб вдячність у молитві,
Кричала голосніше ніж нужда!
Замало ще в житті я оцінила:
Ту милість, що являється щодня.
Нічим перед Творцем не заслужила,
Це тільки благодать Його дала!
Чи ж дійсно зрозуміла я насправді,
Яким багатством наділив Оте...









